4. Відомі люди

Тараща — місто народження президента Академії наук СРСР Александрова, хіміка Гайсинського, механіка Кузьміна, інженера-конструктора Бикова, театрала Томашевського, революціонерки Каховської, генерального прокурора УРСР Желєзногорського, генерала армії УНР Сікевича, істориків Волковинського та Новицького, етнографа Наулка, лікарів Ніколаєва та Ручківського, композиторів Юровського та Злотника, диригента Чернова, голови Параолімпійського комітету України Сушкевича, заслуженого тренера України з мотоспорту Братковсьогою.

5. Ківшовата

Село Ківшувата розташоване в 15-и км на південний схід від Таращі.

Сучасна Ківшовата іменується селом. Однак, з історичної точки зору це не зовсім справедливо - Ківшовата століття мала статус містечка і...ніколи н е була Ківшоватою. У десятках історичних документах 18 ст., 19 та на початку 20 ст. вона називається Кошеватою або ж Кошеватим - тобто, назва містечка , ймовірно, пішла від слова "кош"(кіш). Л. Похилевич писав про Ківшовату : " Основание этого мистечка должно отнести ко времени татарского владения, когда было в обыкновении давать татарские названия местстям. Слово "кош" - татарское, означает стан);но могила, стоящая за местеччком на поле, а также замковище относятся еще к более отдаленной древности, потому что во времена нашествий татарских с могилы этой подавали жителям сигналы - в которую сторону спасаться. Между жителями также сохраняется предание, что местечко это основано козаками сечевыми, разбитыми в какой то битве с польскими войсками, а потому скрывавшимися в лесах, окружающих и ныне Кошевату. Недалеко, в 10 верстах, в воспоминание о Запорожской Сечи часть из них основана на реке Роси Росевую сечь." Очевидно, що обидві версії розповідей про заснування Ківшоватої є вірними - вони просто доповнюють одна одну. Довгий час про ті героїчні часи нашої історії нашим предкам нагадували руїни кошеватського замку, час будівництва якого відносять до середини 16 століття. Місцевому дослідникові Л. Лащенку вдалося розшукати документальні відомості про те, що кошеватський замок мав подвійну структуру - це робилося тому, що "подвійний " замок ворогам взяти важче, ніж звичайний. Цей замок був одним з важливих осередків колонізації нашого краю після татарського погрому. Недарма подвійну замкову споруду зображено на історичному гербі містечка Кошеватої. Зруйновано замок було під час повстання під проводом Семена Палія в 1702-1703 роках. Саме в цьому замку було вбито і тогочасного володаря Кошеватої Йосипа Йосоповича Млодецького. Проте, навіть після цього повстання Млодецькі не перестали бути власниками багатого ленного маєтку. До речі, обширність і багатсво їхніх маєтностей, мали наслідком те, що в деяких документах панове Млодецькі стали титулюватися графами. Цей титул був підтверджений римським папою наприкінці 19 століття." Історичний нарис, Біла ЦеркваO.В. Пшонківський, 2008

^{Церква Різдва Богородиці була закладена у 1886 році.}