53. В чому полягає сутність міжнародного конкурентного середовища підприємства.

Кожне підприємство функціонує в певному зовнішньому середовищі, яке постійно змінюється, тому і підприємству доводиться постійно враховувати ці зміни. Це проявляється у застосуванні певних методів управління конкурентоспроможністю підприємства. Конкурентні відносини мають свою специфіку. Вони визначають багато які маркетингові характеристики: обсяг продаж, ціни, умови реалізації тощо. Особливості конкурентного оточення визначають ступінь розвитку ринку і складність роботи на ньому. Суперництво є основною рушійною силою ринкових процесів. Особливості конкурентного середовища підприємства визначаються типом конкуренції на даному ринку. Для визначення його особливостей доцільно співставити характеристики раніше розглянутих чотирьох моделей конкуренції з основними параметрами ринку. Додатковими критеріями для визначення переважної моделі конкуренції, яка реалізується на ринку можуть бути пріоритети маркетингової політики підприємства. Для різних моделей конкуренції вони мають специфічні особливості. Відзначені такі фактори: - держава та її політика в галузі регулювання конкуренції; - підприємства, які вступають на ринок і які загострюють конкурентну боротьбу; - споживачі продукції, які чинять тиск на підприємства галузі; - поставщики сировини, матеріалів, комплектуючих виробів на галузевий ринок;- виробники товарів-замінників, які займають частину галузевого ринку;- безпосередньо підприємства виробники /продавці/ продукції. Без аналізу цих факторів, які формують систему конкурентного середовища підприємства, неможлива практична робота на ринку.

54. Які кроки необхідно здійснити для успішного вступу України до єс.

В Концептуальних засадах стратегії економічного та соціального розвитку Україна на 2002 – 2011 роки визначено, що стрижнем стратегії ек-соц розвитку має стати створення передумов для вступу України до ЄС. Передбачається здійснення таких кроків: - 2002-2003 рр. – набуття Україною членства в СОТ: підвищення її конкурентоспроможності, лібералізація зовнішньої торгівлі, створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій; - 2003-2004 рр. – проведення переговорного процесу та підписання Угоди про асоціацію України та ЄС: визначатиме новий формат відносин, який відповідав би довгостроковим інтересам; - 2003-2004 рр. – проведення переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка б передбачала функціонування ринкових інститутів, гарантування правових норм у діловій сфері, стабільні та недискримінаційні правові рамки, належну організацію прикордонної інфраструктури тощо; - 2002 –2007 рр. – приведення законодавства у відповідність до вимог законодавства ЄС у пріоритетних сферах; - 2004 – 2007 рр. – виконання процедур, необхідних для набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Отримавши такий асоційований статус, Україна зможе бути краще інформованою щодо внутрішніх перетворень у Євросоюзі, брати неформальну участь у переговорах стосовно різних питань загальноєвропейського масштабу і значення, отримати полегшений та в більших обсягах доступу до фінансових ресурсів ЄС; - 2005 – 2007 рр. – проведення переговорного процесу та створення Митного союзу між Україною та ЄС: поступове усунення митних і технологічних перепон у цій сфері; - 2007-2011 рр. – повне виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та копенгагенських критеріїв членства в Євросоюзі; - 2011 р. – створення реальних передумов для вступу України до ЄС.