- •Структура уроку
- •II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
- •1. Християнство на початку Середньовіччя,
- •2. Християнізація Європи. Церква в V—XI ст.
- •3. Церковний розкол 1054р.
- •4. Хрестові походи.
- •1. Причини і привід до хрестових походів. Розповідь учителя.
- •Хрестові походи 1096—1291 рр.
- •3. Держави хрестоносців на Сході
- •Духовно-рицарські ордени
- •IV. Закріплення матеріалу уроку Бесіда за запитаннями та завданням.
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
УРОК № 11 . Тема. Релігія та церква в середньовічній Європі.
Мета: . актуалізувати знання учнів про релігію, Ті роль у житті людини; розглянути процес християнізації Європи; продовжувати формування умінь встановлювати причинне-наслідкові зв'язки; висловлювати судження на підставі отриманої інформації; удосконалення навичок роботи в групі.
Очікувані після цього уроку учні зможуть:
результати: називати дату церковного розколу, час хрестових походів; показувати на карті територію поширення православ'я та католицизму; напрямки хрестових походів; розповідати про основні події хрестових походів; висловлювати судження щодо причин і наслідків християнізації Європи, хрестових походів,
Основні поняття : хрестові походи, рицарські ордени, схизма.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Структура уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу
-
Християнство на початку Середньовіччя.
-
Християнізація Європи. Церква в V—XI ст.
-
Церковний розкол 1054р.
-
Хрестові походи
-
Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів
-
Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Фронтальна бесіда.
-
Що таке релігія?
-
Яку роль відігравала релігія у житті людей у стародавньому світі?
-
Де і коли виникло християнство?
-
Назвіть передумови виникнення християнства.
-
Як були організовані перші християнські громади?
-
Як змінилося становище християнства в Римській імперії? 7) Як складалися відносини між королівською владою і церквою у франків?
8)Який стан посідав пай почесне міс де в середньовічному суспільстві?
Підводячи підсумки цієї частини уроку, учитель зазначає, що в середні віки суспільство характеризувалося значною релігійністю. Тому християнство відігравало важливу роль у житті середньовічного європейця, У ті часи суспільство поділялося на
три стани, основним із яких було духовенство. Служіння Богу обирала значна частина населення.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Християнство на початку Середньовіччя,
Розповідь учителя.
Християнство, яке у 313р. було проголошене державною релігією в Римській імперії, поступово поширювалося серед германців. Спочатку його привносили випадкові місіонери з рабів п купців, а з 347 р. священик Ульфіла почав поширювати нову релігію серед готів. Від готів християнство розповсюдилося серед Інших германських племен у формі аріанства. Аріанці стверджували, що Син Божий Ісус Христос — не Бог, а тільки найвище творіння Бога-отця. Через 100 років після смерті Ульфіли (388 р.) християнство стало панівною релігією серед германців, які населяли Римську імперію.
У 496 р. в Реймсі єпископ Ремігій охрестив короля франків — Хлодвіґа - разом з багатотисячною дружиною. Хлодвіґ прийняв християнство не за аріанським, а за романським зразком. Він розумів, що могутня влада на романському ґрунті може бути встановлена тільки в тому випадку, якщо переможна меншість матиме однакову віру з більшістю переможених.
У політичному сенсі єдинство віри й могутність церкви було дуже вигідним. Єдина церква певною мірою пом'якшувала наслідки частих переділів держави. Накопичуючи великі грошові в земельні багатства, церква значно впливала на економічне життя держави. Зусилля церкви й держави поєднувалися у боротьбі проти зовнішнього ворога, зокрема проти арабів.
Проте після перемоги над ворогом, за часів правління Карла
Мартелла, відносини між владою та духовенством дещо загострилися. У 741 р. помер майордом Карл, залишивши спадкоємцями
двох синів — Піпіна і Карломана. Останній у 747 р. постригся у
ченці, і з того часу Піпін, який отримав прізвисько Короткий,
правив самостійно. У 751 р. він направив двох духовних осіб до
папи Захарія (741—752рр.) і запропонував йому: чи не краще
буде для франкської церкви, якщо той, хто тримає в руках владу,
Носитиме й королівський титул.
Заручившись підтримкою папи, Піпін Короткий став королем. За цю послугу він допоміг папі заснувати в Середній Італії 11 756 р. Папську державу.