УРОК № 11 . Тема. Релігія та церква в середньовічній Європі.

Мета: . актуалізувати знання учнів про релігію, Ті роль у житті людини; розглянути процес християнізації Європи; продовжувати формування умінь вста­новлювати причинне-наслідкові зв'язки; вислов­лювати судження на підставі отриманої інформа­ції; удосконалення навичок роботи в групі.

Очікувані після цього уроку учні зможуть:

результати: називати дату церковного розколу, час хрестових походів; показувати на карті територію поширення правосла­в'я та католицизму; напрямки хрестових походів; розповідати про основні події хрестових походів; висловлювати судження щодо причин і наслідків християнізації Європи, хрестових походів,

Основні поняття : хрестові походи, рицарські ордени, схизма.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III. Вивчення нового матеріалу

1. Християнство на початку Середньовіччя.

2. Християнізація Європи. Церква в V—XI ст.

3. Церковний розкол 1054р.

4. Хрестові походи

4. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів

5. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Фронтальна бесіда.

1. Що таке релігія?

2. Яку роль відігравала релігія у житті людей у стародавньо­му світі?

3. Де і коли виникло християнство?

4. Назвіть передумови виникнення християнства.

5. Як були організовані перші християнські громади?

6. Як змінилося становище християнства в Римській імперії? 7) Як складалися відносини між королівською владою і цер­квою у франків?

8)Який стан посідав пай почесне міс де в середньовічному суспільстві?

Підводячи підсумки цієї частини уроку, учитель зазначає, що в середні віки суспільство характеризувалося значною релігій­ністю. Тому християнство відігравало важливу роль у житті се­редньовічного європейця, У ті часи суспільство поділялося на

три стани, основним із яких було духовенство. Служіння Богу обирала значна частина населення.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Християнство на початку Середньовіччя,

Розповідь учителя.

Християнство, яке у 313р. було проголошене державною релігією в Римській імперії, поступово поширювалося серед германців. Спочатку його привносили випадкові місіонери з рабів п купців, а з 347 р. священик Ульфіла почав поширювати нову релігію серед готів. Від готів християнство розповсюдилося серед Інших германських племен у формі аріанства. Аріанці стверджували, що Син Божий Ісус Христос — не Бог, а тільки найвище творіння Бога-отця. Через 100 років після смерті Ульфіли (388 р.) християнство стало панівною релігією серед германців, які населяли Римську імперію.

У 496 р. в Реймсі єпископ Ремігій охрестив короля франків — Хлодвіґа - разом з багатотисячною дружиною. Хлодвіґ прийняв християнство не за аріанським, а за романським зразком. Він розумів, що могутня влада на романському ґрунті може бути встановлена тільки в тому випадку, якщо переможна меншість матиме однакову віру з більшістю переможених.

У політичному сенсі єдинство віри й могутність церкви було дуже вигідним. Єдина церква певною мірою пом'якшувала наслідки частих переділів держави. Накопичуючи великі грошові в земельні багатства, церква значно впливала на економічне життя держави. Зусилля церкви й держави поєднувалися у боротьбі проти зовнішнього ворога, зокрема проти арабів.

Проте після перемоги над ворогом, за часів правління Карла

Мартелла, відносини між владою та духовенством дещо загострилися. У 741 р. помер майордом Карл, залишивши спадкоємцями

двох синів — Піпіна і Карломана. Останній у 747 р. постригся у

ченці, і з того часу Піпін, який отримав прізвисько Короткий,

правив самостійно. У 751 р. він направив двох духовних осіб до

папи Захарія (741—752рр.) і запропонував йому: чи не краще

буде для франкської церкви, якщо той, хто тримає в руках владу,

Носитиме й королівський титул.

Заручившись підтримкою папи, Піпін Короткий став королем. За цю послугу він допоміг папі заснувати в Середній Італії 11 756 р. Папську державу.