- •1.1. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку
- •1.2. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •1.3. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційного-технологічного та культурного розвитку
- •1.3.1. Розширення доступу до вищої освіти
- •1.3.2. Забезпечення та гарантія якості вищої освіти
- •1.4. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн.
- •2.1. Основні документи Болонського процесу
- •2.2. Основні завдання, принципи, підходи та етапи формування простору європейської вищої освіти
- •2.3. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід.
- •2.3.1. Загальні компетенції
- •2.3.2. Спеціальні компетенції.
- •2.3.3. Система рівневих індикаторів і система опису курсів за типами.
- •2.4. Управління якістю підготовки фахівців у внз.
- •2.5. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти.
- •4.1. Характерні особливості ects
- •4.2. Кредити ects
- •4.3. Загальна характеристика основних документів ects
- •4.3.1. Інформаційний пакет
- •Перелік елементів інформаційного пакету та пояснення до його складання
- •4.3.2. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •4.4. Оцінювання в системі ects Шкала оцінювання ects
- •3.1. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі
- •3.2. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу
- •3.3. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах ііі-іу рівнів акредитації.
- •3.4. Формування інноваційного освітнього середовища у внз у контексті вимог Болонського процесу
- •3.5. Студент у Болонській системі організації вищої освіти
- •3.5.1. Студентське самоврядування
- •3.5.2. Наукова діяльність студентів як один із шляхів адаптації європейської та української систем вищої освіти
- •3.6. Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу
- •5.1. Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у внз України
- •5.2. Принципи запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •5.3. Науково-методичні засади запровадження кмсонп у вищу освіту України
- •5.3.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
- •5.3.3. Структура і вимоги до складання основних компонентів кмсонп.
- •Форми організації навчання
- •Організаційно-методичне забезпечення
- •Структура навчальної діяльності студента
- •5.3.4. Загальні вимоги до організації навчання студентів Індивідуальна та самостійна робота студента
- •Індивідуальна робота студента
- •Види індивідуальних занять
- •Самостійна робота студента
- •Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
ЛЕКЦІЯ 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти у розвитку партнерства України з іншими державами
Мета: сформувати усвідомлення актуальності, своєчасності та нагальної потреби у євроінтеграційних процесах для економічного, соціального, інтелектуального та культурного розвитку нашої держави.
План:
-
Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку.
-
Модернізація вищої освіти України і Болонський процес.
-
Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційного-технологічного та культурного розвитку.
1.3.1. Розширення доступу до вищої освіти.
1.3.2. Забезпечення та гарантія якості вищої освіти.
-
Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн.
1.1. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку
У сучасному світі, який ввійшов у третє тисячоліття, розвиток України визначається у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інші.
Для України у культурно-цивілізаційному аспекті європейська інтеграція – це входження до єдиної сім’ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій. Як свідомий суспільний вибір, перспектива європейської інтеграції – це вагомий стимул для економічної і політичної трансформації, що може стати основою об’єднання української нації, переходу від закритого тоталітарного до відкритого демократичного суспільства. Європейський вибір України – це одночасно і рух до стандартів інформаційного суспільства, соціально орієнтованого ринкового господарства, що базується на засадах верховенства права і забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
Упродовж останнього десятиріччя Україна наполегливо наближається до європейських стандартів. На рівні держави напрацьовано універсальні принципи взаємодії з географічними сусідами та країнами-членами ЄС: це взаємоповага, взаємодопомога, готовність до вирішення усіх проблем, незважаючи на рівень їхньої складності. Сповідуючи миролюбну політику, держава у своїй співпраці спирається на документи, що забезпечують правову сторону відносин. Одним з найважливіших вихідних документів співпраці є "Угода про партнерство і співробітництво" (УПС) між Україною, з одного боку, та ЄС і його членами, з іншого, яка набула чинності у березні 1998 р. Основними цілями УПС є розвиток тісних політичних стосунків між Україною та ЄС шляхом постійного діалогу з політичних питань, сприяння розвитку торгівлі та інвестицій, забезпечення підґрунтя для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, громадського, науково-технологічного та культурного співробітництва, а також підтримки зусиль України щодо зміцнення демократії, розвитку її економіки.
У грудні 1999 р. у м. Гельсінкі Європейська рада схвалила спільну стратегію ЄС щодо України, спрямовану на зміцнення стратегічного партнерства з Україною. Вона передбачає підтримку процесу демократичних та економічних перетворень в Україні, вирішення проблем щодо забезпечення стабільності та безпеки на європейському континенті, зміцнення співпраці між ЄС та Україною.
З метою забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір та створення передумов для набуття Україною членства у ЄС указами Президента України затверджено Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу. Поряд з іншими напрямами інтеграції особливе місце займають культурно-освітня і науково-технічна інтеграції, які охоплюють галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, науку, культуру, мистецтво, технічну та технологічну сфери.
Інтеграційний процес на відповідних напрямках полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього і науково-технічного середовища. Особливо важливим вважається перспектива здійснення спільних наукових, культурних, освітніх та інших проектів, залучення українських вчених та фахівців до загальноєвропейських програм наукових досліджень.
Вирішення цих завдань передбачає взаємне зняття будь-яких принципових обмежень на контакти й обміни, на поширення інформації і є неможливим без створення відповідної нормативно-правової бази таких процесів.
Виконуючи означені завдання і розуміючи важливість адаптації законодавства України до законодавства ЄС, Міністерство освіти і науки України на основі міжнародних документів з питань демократії, гуманізації в галузі освіти і прав людини здійснило масштабні заходи щодо створення нової нормативно-правової бази національної вищої освіти України. Прийнятий в Україні комплекс нормативно-правових документів пройшов апробацію на міжнародному рівні і визначає ідеологію реформування всієї галузі.