- •1.1. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку
- •1.2. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •1.3. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційного-технологічного та культурного розвитку
- •1.3.1. Розширення доступу до вищої освіти
- •1.3.2. Забезпечення та гарантія якості вищої освіти
- •1.4. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн.
- •2.1. Основні документи Болонського процесу
- •2.2. Основні завдання, принципи, підходи та етапи формування простору європейської вищої освіти
- •2.3. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід.
- •2.3.1. Загальні компетенції
- •2.3.2. Спеціальні компетенції.
- •2.3.3. Система рівневих індикаторів і система опису курсів за типами.
- •2.4. Управління якістю підготовки фахівців у внз.
- •2.5. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти.
- •4.1. Характерні особливості ects
- •4.2. Кредити ects
- •4.3. Загальна характеристика основних документів ects
- •4.3.1. Інформаційний пакет
- •Перелік елементів інформаційного пакету та пояснення до його складання
- •4.3.2. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •4.4. Оцінювання в системі ects Шкала оцінювання ects
- •3.1. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі
- •3.2. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу
- •3.3. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах ііі-іу рівнів акредитації.
- •3.4. Формування інноваційного освітнього середовища у внз у контексті вимог Болонського процесу
- •3.5. Студент у Болонській системі організації вищої освіти
- •3.5.1. Студентське самоврядування
- •3.5.2. Наукова діяльність студентів як один із шляхів адаптації європейської та української систем вищої освіти
- •3.6. Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу
- •5.1. Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у внз України
- •5.2. Принципи запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •5.3. Науково-методичні засади запровадження кмсонп у вищу освіту України
- •5.3.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
- •5.3.3. Структура і вимоги до складання основних компонентів кмсонп.
- •Форми організації навчання
- •Організаційно-методичне забезпечення
- •Структура навчальної діяльності студента
- •5.3.4. Загальні вимоги до організації навчання студентів Індивідуальна та самостійна робота студента
- •Індивідуальна робота студента
- •Види індивідуальних занять
- •Самостійна робота студента
- •Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
1.3. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційного-технологічного та культурного розвитку
Розвиток транскордонного співробітництва і розширення міждержавних відносин із країнами-членами ЄС і країнами-кандидатами на вступ до ЄС сприяє впровадженню європейських норм і стандартів в освіті, науці й техніці, поширенню власних освітніх здобутків у Європейський Союз і країни-кандидати на вступ до ЄС, а також зростанню в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграції до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього і науково-технічного середовища.
Співпраця з європейцями у сфері освіти на шляху входження України в Європу є одним з пріоритетів розвитку вищої освіти України. Проте участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. Ключова позиція реформування: Болонські вимоги – це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн. Напрямами розвитку вищої освіти в Україні є: перший – це розширення доступу до вищої освіти; другий – якість освіти й ефективність використання фахівців з вищою освітою; третій – це інтеграційні процеси.
1.3.1. Розширення доступу до вищої освіти
Сьогодні суспільство почало усвідомлювати принципово нову роль освіти у сучасному інформаційному світі, тому вона визнана однією із найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики і стратегії держави спрямовано на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське та світове товариство. Визначальними тенденціями розвитку освітньої системи стають поглиблення її фундаменталізації, посилення гуманістичної спрямованості, формування у студентів системного підходу до аналізу складних технічних і соціальних ситуацій, стратегічного мислення, виховання соціальної та професійної мобільності. Необхідність підтримання високої конкурентоспроможності на динамічному ринку праці вимагає також прищеплення прагнення і навичок до самонавчання, самовиховання і самовдосконалення протягом усього активного життя.
Так, сьогодні в Україні реалізується програма навчання протягом усього життя людини. При цьому країни-учасниці Болонського клубу підкреслюють важливий внесок вищої освіти у впровадження безперервного навчання. Вони вживають заходів, щоб спрямувати національну політику своїх країн до цієї мети і спонукати ВНЗ збільшити можливості навчатися незалежно від віку, враховуючи попередню освіту. Вони наголошують, що такі дії повинні стати невід’ємною складовою діяльності вищої освіти.
Структура вищої освіти України за своєю ідеологією та цілями узгоджено із структурами освіти більшості країн світу. Україна досягла високого рівня реалізації двох стратегічних завдань: розширення доступу до отримання вищої освіти і досягнення рівня, відповідного світовим стандартам, що сприятиме найбільш повному задоволенню освітніх потреб громадян.
Забезпечити потрібну якість підготовки випускників можна лише маючи підготовленого вступника. В останні роки в Україні зроблено чимало. Це розширення доступу за рахунок збільшення прийому, рання профорієнтація, забезпечення більшої об’єктивності вступних випробувань (наприклад, незалежне (зовнішнє) тестування із застосуванням рейтингової системи оцінювання знань).
Посилюється увага до переможців всеукраїнських та міжнародних олімпіад. Щоб не втрачати таких студентів для України, необхідно супроводжувати їх у подальшому навчанні, створювати їм умови для індивідуального навчання та опанування додатковими спеціальностями, підтримувати матеріально, сприяти їхньому стажуванню за кордоном та ін. Указом Президента України з 17.02.2004 р. уведено стипендію Президента для навчання талановитої молоді за кордоном.