15.Наддніпрянська Україна в другій половині х1х ст.. Реформи 60-70-х років.

19 лютого 1861 р. Олександром II була проголошена селян. реформа: відміна кріпатцтва (ліквідацію особистої залежності селян від поміщика і їхнє право на земельний наділ; їхнє право бути власниками промислових, ремісничих і торговельних закладів, займатися торгівлею, найматися на роботу...)

Судова реформа (1864 р.) До реформи суди були становими, тобто окремий суд для дворян, окремий – для міщан, окремий – для селян. Судові засідання проводились таємно. Це створювало умови, щоб судді займалися хабарництвом Права людини не мали ніякого значення. Реформа 1864 р. виправила ці недоліки у судочинстві.

Земська реформа (1864 р.) В усіх українських губерніях, окрім Правобережжя, запроваджувалося земське самоуправління. Замість призначення „згори” урядових чиновників, жителі губерній і повітів тепер самі обирали земську владу.

Міська реформа (1870) – запровадження самоврядування у містах (міські думи, міські управи). Виконували ті ж самі функції, що і земства, але у межах міста.

Реформа освіти (1864) Була створена система початкових шкіл усіх форм власності (грамотність, 4 арифметичні дії, географія, малювання, закон Божий). Платні і безкоштовні.

Під впливом реформ в Україні почався бурхливий розвиток та модернізація капіталістичної економіки. В результаті цих процесів в кінці XIX ст. Україна перетворилася на один з найбільш розвинутих районів Російської імперії. у другій половині XIX ст. в Україні, як і в Росії в цілому, розгорталося будівництво залізниць. Розвиток залізничного транспорту вимагав великої кількості паровозів, вагонів, залізничних рейок, станційного обладнання. І це дало сильний поштовх розвиткові в Україні металургійної, вугільної і машинобудівної промисловості. Значну роль у розвитку української промисловості відігравав іноземний капітал, завдяки чому промислові підприємства України були оснащені новітнім устаткуванням і технологією.

Завдяки цим змінам в Україні утворились великі промислові райони загальноросійського значення, до яких належали Донецький вугільно-металургійний, залізорудний Криворізький, Придніпровський металургійний і Нікопольський марганцевий.

Капіталізм поширювався не тільки в промисловості, айв сільському господарстві. В цей період сталися істотні зміни в землеволодінні і землекористуванні. Але продовжували зберігатися феодальні пережитки: поміщицьке землеволодіння, общинне землекористування, яке заважало селянам вільно розпоряджатися наділом, відробіткова система за користування поміщицькою землею. Під впливом капіталістичного виробництва в сільському господарстві зростає застосування машин, удосконалюється агротехніка.

Однак основна маса селянства страждала від малоземелля і бідності. Це зубожіння спричинило міграцію значної частини українських селяни у різні райони Російської імперії (Поволжя, Кубань, Середня Азія, Сибір і Далекий Схід) в пошуках кращих умов господарювання.

16.Україна у Першій світовій війні.

причини 1 світ.війни:

1,загострення суперечностей між провідними державами світу

2,загарбання нових територій

3,гонка озброєнь

4,наяність 2 ворогуючих блоків-Троїстого союзу та Антанти

характер війни-загарбницький,несправедливий

плани щодо україни:

росія хотіла захопити Галичину,Буковину,Закарпаття;Австро-Угорщина-відібрати у Росії Поділля і Волинь,Німеччина претендувала на більшість укр.земель,які належала Рос.імперії.

Укр.змушені були воювати на боці Рос. та Австро-Угорської імперії за чужі інтереси,вести братовбивчу війну.Події на Південно-Західному фронті, який проходив саме через українські землі, розгорталися успішно для російської армії.Війська генералів Брусилова та Рузського виграли Галицьку битву у вересні 1914 р. і зайняли усю Східну Галичину, вторглися у Буковину і відтіснили австрійців до Карпат. Були захоплені Львів, Борислав, Дрогобич, Стрий. 22 березня 1915 р. після облоги війська Брусилова оволоділи Перемишлем.

Однак російська армія недовго знаходилась на зайнятій території. 1915 р. становище на фронтах стало змінюватись. У квітні почався контрнаступ німецьких і австро-угорських військ. Під їх тиском російська армія до осені 1915 р. змушена була залишити завойовану територію і фронт стабілізувався на лінії Кам'янець-Подільський—Тернопіль, Кременець—Дубно.1916 р. російські війська під командуванням Брусилова провели вдалий наступ на позиції противника, який дістав назву «брусилівський прорив», внаслідок якого знову були зайняті Чернівці, Коломия, Броди, Луцьк. З початку 1917 р. німецька і австро-угорська армія, перейшовши, в наступ, знову потіснила росіян, після чого основна частина західноукраїнських земель знову опинилася під контролем австро-німецького блоку.

нац.рух на зх-укр. землях у рр війи:

Головна Укр. Рада(ГУР)-міжпартійна організація,ств.1серпня 1914р.,представниками 3 партій(Укр. націонал-демократична парія,Укр.радикальна партія,Укр. соц.-демократична партія).Гол.мета-зазист інтересів укр. населення в Австро-Угорщині;лідери-левицький,павлик,ганкевич

Союз визволення Укр.(СВУ)-пол.огранізаія,утв. у Сх.Галичині в 4серпня 1914,гол.мета-проголошення самостійності та соборності укр.лідери-донцов,жук,дорошенко

заг.укр.рада(ЗУР)-утв.5 травня 1915р.мета:привернення уваги А-Удо ідей укр.державності., обєднання всіх укр.земель у межах А-У,на правах автономії.

легіон січових стрільців - укр.військове формування вскладі а-у армії,що діяло на рос.фронті 1914-1918рр.Скл.с організацій:"Січ","сокіл","пласт".1 командир-Галущинський

Наслідки війни:

-великі демографічні втрати

-війна стала трагедією для укр.народу,адже українці за відсутності власної держави опинились у двох конфроонтуючих таборах і змушені були вести братовбивчу війну

-занепад с/г,промисловості,

-послаблення Рос. та А-У імперій,що стало могутнім каталізатором мійбутніх революцій в УКР.

-зростання нац.свідомочті,висунення ідей ств.незалежної укр.