2. Трасування водопровідної мережі

Правильний вибір конфігурації водопровідної мережі дозволяє забезпечити надійність робота мережі при забезпеченні вимог економічності.

Особливістю проектування міської водопровідної мережі Є виділення зі всієї маси водопровідних ліній (магістральні мережі), на котрі покладається в основному робота по транспортуванню води по території міста. Система ліній мережі - розподільча мережа, що отримує воду з магістралей. - призначена для роздачі води споживачам через будинкові вводи та пожежні гідрати (у випадку пожежі). При цьому, як правило, гідравлічний розрахунок виконується лише для мережі магістральних ліній.

Трасування водопровідної мережі студент виконує після ознайомлення з рекомендаціями розділу 8[ 1 ].

Трасуємо магістральну мережу так. щоб одержані видовжені кільця в напрямку основного руху води. Зазвичай кількість магістралей приймається з такого розрахунку, щоб відстань між ними становила (в залежності від місцевих умов) приблизно 500-1500 м. Відповідно відстань між перемичками прийметься рівною 500-1500 м. Мережа магістральних ліній прокладається по головних вулицях і повинна бути розміщена рівномірно по території міста. Мережі повинні бути кільцевими п.8.5[І].

Діаметри розподільчої мережі приймають, виходячи з умови пропуску пожежних витрат, але не менше 100мм.

Місцеположення насосної станції другого підйому визначається після консультації з викладачем. Місце розташування водонапірної башти слід приймати на найвищих відмітках міста. Можливість заміни водонапірної башти напірним резервуаром (що економічно вигідно) вирішується за результатами розрахунків.

В залежності від розміщення напірної башти розрізняють наступні схеми магістральної мережі:

• з напірною баштою на початку мережі;

• з контр резервуаром (з баштою в кінні мережі);

• з баштою посередині мережі.

При трасуванні слід звернути увагу на такі особливості: а) магістраль, що з'єднує насосну станцію другою підйому з водонапірною баштою, повинна бути якомога коротшою;

б) основні транзитні магістралі повинні прокладатися по можливості поблизу великих споживачів (промислові підприємства). Біля них треба назначити вузлові точки (точки підключення перемичок):

в) магістральну мережу доцільно прокладати в основному в масивних містах, оскільки периферійні лінії мають більш розподільче значення:

г) магістральна мережа повинна рівномірно охоплювати територію міста;

д) по можливості транзитні магістраті слід прокладати по найбільш високих відмітках місцевості з метою забезпечення достатніх вільних напорів у розподільчій мережі;

е) при довжині магістральної лінії більше 1600 метрів назначають додатковий вузол, що ділить її на дві приблизно однакові по довжині ділянки.

3. Вибір матеріалу труб та запірної арматури

За рекомендацією п.15.110 [1] приймаємо металічні спокійні труби з посиленою корозостійкістю п.8.32-8.41 [1] та захистом від електрохімкорозії для чого кладуться катодні станції.

Запірну арматуру передбачаємо з ручним приводом, п.8.19 [1].