1. Страхування класифікується за такими ознаками: а) економічними;

б) юридичними;

в) історичними;

г) усе правильно.

2. Класифікація страхування за юридичним статусом страховика використовується переважно з метою:

а) забезпечення державного регулювання страхової діяльності;

б) відповідності міжнародним нормам;

в) аналізу страхового ринку в інституційному аспекті;

г) аналізу страхового ринку територіальному аспекті.

3. За формою проведення страхування поділяється на:

а) індивідуальне та колективне;

б) майнове, особове та відповідальності;

в) обов'язкове та добровільне;

г) короткострокове та довгострокове.

4. Виділення в майновому страхуванні двох підгалузей пов'язане із:

а) розміром ризику та переліком об'єктів страхування;

б) можливістю страхувати ризики громадян за стандартними умовами;

в) складність прийняття на страхування ризиків юридичних осіб порівняно із ризиками фізичних осіб;

г) усе правильно.

5. Майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном складають:

а) особове страхування;

б) майнове страхування;

в) страхування відповідальності;

г) перестрахування.

6. Особове страхування поділяється на:

а) дві підгалузі;

б) три підгалузі;

в) чотири підгалузі;

г) поділу не існує.

7. Види страхування, які належать до страхування відповідальності, мають:

а) комплексний характер;

б) індивідуальний характер;

в) змішаний характер;

г) усе правильно.

8. Страхування від нещасних випадків об'єднує:

а) короткострокові види особового страхування;

б) середньострокові види особового страхування;

в) довгострокові види особового страхування;

г) усе правильно.

9. За який термін слід повідомити іншу сторону про намір достроково припинити дію договору страхування?

а) за 30днів;

б) за 40 днів;

в) за 50днів;

г) за 60 днів.

10. Ліцензія на конкретний вид обов'язкового страхування видається, якшо страховик має досвід здійснення добровільного страхування:

а) не менше, ніж 1 рік;

б) не менше, ніж 2 роки;

в) не менше, ніж 3 роки;

г) не менше, ніж п'ять років.

11. Свідоцтво про внесення до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів підтверджує право страхового (перес- трахового) брокера надавати послуги:

а) консультування, експертно-інформаційні послуги;

б) послуги, пов'язані з підготовкою, укладанням та виконан- ням (супроводом) договорів страхування (перестрахування);

в) з урегулювання питань про збитки у разі настання страхо- вого випадку в частині одержання та перерахування страхових платежі в, страхових виплат та страхових відшкодувань за догово- ром із страхувальником (перестрахувальником);

г) усе правильно.

12. Горизонтальна модель побудови агентських мереж страхо- вика:

а) при якій страхова компанія контролює діяльність всіх та кожного агента, крім того, страхова компанія організує для агентів навчання та постійне консультування силами штатних співробіт- ників страховика;

б) коли страхова компанія укладає договори із генеральними агентами, а ті, в свою чергу, в змозі формувати один-два та більше рівнів субагентів;

в) в якій страхувальник, купуючи страхову послугу, стає аген- том і наділяється правом продавати страхові продукти іншим по- тенційним споживачам.

13. У територіальному аспекті виділяють:

а) місцевий страховий ринок;

б) національний страховий ринок;

в) світовий страховий ринок;

г) усе правильно.

14. Чи може бути негативний фінансовий стан страховика підставою для відмови у страховій виплаті?

а) так;

б) ні;

в) ні, але залежно від економічної ситуаці1 в країні це має місце.

15. До обов'язків страхового брокера входить:

а) надання допомоги клієнту при укладанні договору страху- вання;

б) сприяння своєчасному оформленню документів при на- станні страхового випадку;

в) сприяння в своєчасному отриманні від страховика необхі- дної суми страхової виплати;

г) усе правильно.

16. Від якості договору страхування залежать:

а) обсяг страхової виплати;

б) строки страхової виплати;

в) умови страхової виплати

г) усе правильно.

17. Індивідуальні умови договору страхування:

а) є необхідними для договорів певного виду. Вони визна- ються такими у відповідних законодавчих актах, зокрема у стра- ховій практиці: об'єкт страхування, страхова сума, строк дії дого- вору страхування, порядок внесення змін у договір, тощо;

б) це умови, які є в будь-якому договорі та передбачені зако- нодавством на той випадок, якщо сторони не захочуть встанови- ти інше. Це відомості про місце укладання договору, форму дого- вору та ін.;

в) прописуються сторонам законодавством для узгодження. В договорах страхування це, наприклад, реквізити сторін, умови оплати, строк початку страхового захисту та ін.;

г) вносяться в договір за бажанням сторін. Законодавством дозволено встановлювати в договорі за взаємною згодою будь - які, але такі, що не протирічать закону, умови, що сприяє макси- мальному врахуванню побажань сторін.

18. Виконання страховиком зобов'язань за договором стра- хування є:

а) складовою частиною страхового продукту;

б) частиною страхового внеску;

в) однією з умов отримання страхового відшкодування;

г) усе правильно.

11. Учасниками страхового ринку є:

а) страховики, страхувальники, страхові агенти та брокери;

б) органи державного нагляду та контролю за страховою діяльністю, перестрахувальники;

в) добровільні об'єднання страховиків, інформаційно-освітні структури:

г) усе правильно.

19. Чи дозволяється здійснення діяльності страхового та пе- рестрахового брокера однією юридичною особою?

а) так, за умови виконання нею вимог щодо здійснення діяль- ності страхового та перестрахового брокера;

б) так, за умови виконання нею вимог щодо здійснення діяль- ності страхового брокера;

в) так, за умови виконання нею вимог щодо здійснення діяль- ності перестрахового брокера;

г) ні.

20. Залежні страхові агенти:

а) властиві європейській практиці просування страхових по- слуг;

б) властиві американській практиці просування страхових послуг;

в) усе правильно.

21. Страховий ринок, як і будь-який інший ринок, характе- ризується:

а) циклічністю;

б) зростанням цін на страхові послуги;

в) зниженням цін на страхові послуги;

г) усе правильно.

22. Ассюрфінанс — це:

а) метод, який дозволяє банку залучити додаткові кредитні ресурси та ті специфічні послуги, які він сам не надає. Цей метод підходить для реалізації полісів страхування ризиків, що витіка- ють з іпотечного кредитування, полісів страхування життя, зок- рема — кредитного страхування життя, полісів страхування від нещасних випадків та інших;

б) інструмент, який передбачає надання страховиком фінан- сових послуг;

в) комбінована стратегія, яка відображає сучасну тенденцію розмиття меж як між банками і страховими компаніями такі між усіма суб'єктами, які надають фінансові послуги.

23. Чи можна достроково припинити дію договору страху- вання?

а) так;

б) ні;

в) так, але лише зі страхування життя;

г) так, але лише зі страхування іншого, ніж страхування життя.

24. Особливостями страхових продуктів є:

а) нематеріальність та неналежність страхових послуг до по- слуг першої необхідності;

б) нематеріальність та надання адекватного страхового захи- сту;

в) платність та поверненність сплачених внесків із нарахова- ними відсотками за страхуванням життя;

г) усе правильно.

25. Грошові зобов'язання сторін за договорами страхування життя можуть бути визначені:

а) у національній валюті України;

б) у вільно конвертованій валюті;

в) у розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконан- ня цих зобов'язань;

г) усе правильно.

26. Договори страхування укладаються відповідно до:

а) правил страхування;

б) ліцензійних умов;

в) реєстраційного свідоцтва;

г) заяви на страхування.

27. Підставою для відмови страховика у здійсненні страхо- вих виплат або страхового відшкодування є:

а) вчинення страхувальником-громадянином або іншою осо- бою, на користь якоі укладено договір страхування, умисного зло- чину, що призвів до страхового випадку;

б) подання страхувальником свідомо неправдивих відомос- тей про об'єкт страхування або факт настання страхового випад- ку;

в) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподі- янні;

г) усе правильно.