- •31.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
- •37.Промисловий переворот у сша
- •64.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •67.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в сша (1861-1865гг)
- •44.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.
- •54.Розвиток економіки Франції 1870-1913рр.
- •48.Розвиток економіки сша 1870-1913рр.
- •9.Вплив і світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини,сша.
- •17.Економіка Англії в період 1914-1939рр.
- •20.Економіка Франції в період 1914-1939 pp.
- •18.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp.
- •19.Економіка сша в період 1914-1939 pp.
- •6.Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці.
- •50.Розвиток економіки сша в 70-90 pp. XX ст.
- •45.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст
- •38.Развитие экономики Англии в 70-90 гг XX.
- •4.Влияние второй мировой войны на хоз-во Германии.Послевоенные изменения в эк-ке.Возникновение фрн и ее развитие в 1945-50гг.
- •57.Розвиток економіки фрн в 50-60 pp. XX ст.
- •58.Розвиток економіки фрн в 70-90 pp. XX ст.
- •8.Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарстваФранції в 1945-1950 pp.
- •55.Розвиток економіки Франції в 50-60 pp. XX ст.
- •56.Розвиток економіки Франції в 70-90 pp. XX ст.
- •23.Європейський Союз та його роль в розвитку провідних західноєвропейських країн (50-90 pp. XX ст)
- •63. Соціально-економічні передумови формування Київської Русі. Критика норманської теорії.
- •40. Реформи Петра і та їх вплив на господарський розвиток Лівобережної України.
- •60. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі.
- •22. Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •67.Татаро-монгольське завоювання Київської Русі. Форми експлуатації безпосередніх виробників.
- •61. Сільське господарство Укр. В 13 перш пол. 17 ст.
- •16. Довготривалий процес закріпачення українського селянства. Литовські статути.
- •14.Господство Украины во второй половине XVII-xviiIст. Сельское хоз-во. Пр-ть. Мануфактура. Торговля.
- •59. Розвиток ремесла та торгівлі українських земель у XIII першій половині хуіі ст.
- •35.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)
- •39.Реформа 1861 та її с-є наслідки
- •43.Розвиток господарства у. 1860-1890
- •66.Столипінська аграрна реформа
- •51.Розвиток економіки у.В кінці 19ст. На початку 20ст.
- •5.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.
- •11.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни.Політика «військового комунізму»
- •41.Розвиток господарства в у.В 1921-1928 неп
- •42.Розвиток господарства в у.В 1928-1941
- •26.Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •3.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).
- •13.Господарські реформи 1957 р. Та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •53.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.
- •46.Розвиток економіки незалежної України.
- •36.Предмет и метод эк.Истории
- •1.Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.
- •25.Значення економічної історії в економічній освіті. Задачі курсу
- •21.Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •32.Первісне нагромадження капіталу як основна умова формування капіталістичної системи господарювання. Джерела первісного нагромадження капіталу в Англії (XVI - XVII ст.)
- •24.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму
- •15.Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
- •2.Визначення пп. Його відношення до подальших етапів розвитку техніко-економічної бази капіталізму та проблематика.
- •33.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.
- •34.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту у Франції (кінець хуш ст. -1870 p.).
- •Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
23.Європейський Союз та його роль в розвитку провідних західноєвропейських країн (50-90 pp. XX ст)
У 50-х роках в більшості європейських держав були розвинуті індустріальні господарства. їхній розвиток відзначався динамічністю і стабільністю. Швидкі темпи економічного зростання доповнюються початком органічної інтеграції в єдиний західноєвропейський економічний простір. Організаційне оформлення цей процес отримав ще у 1951 р. Саме тоді у Парижі (Паризька угода) було створено Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС). До нього ввійшли ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург. Важливим кроком в інтеграційному процесі було підписання Римського договору про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС). Договір підписали у 1957 р. У листопаді 1993 р. вступив в силу Маастрихтський договір, згідно з яким до кінця десятиріччя Європейське Співтовариство мало перетворитись у валютний, економічний і політичний Європейський Союз з єдиними зовнішньою політикою, громадянством та валютою. 1 січня 1999 р. на єдину валюту — євро перейшли 11 держав ЄС. Протягом кількох років євро буде засобом безготівкового розрахунку поряд з національними валютами. На сучасному етапі до Європейського Союзу входить 15 країн.
Схиляються до поступового входження до Європейського Союзу й фактично всі нові незалежні держави європейської частини колишнього СРСР, в тому числі й Україна.
Отже, для господарського розвитку провідних країн світу друга половина XX ст. стала періодом поступової стабілізації основних галузей промисловості, зростання виробництва товарів масового споживання, підвищення життєвого рівня населення. Масове застосування досягнень науки, інформації та комп'ютеризації надало економічному розвитку технотронного характеру. Людська діяльність все більше набуває духовного виміру. Фізична праця поступається місцем розумовій. Індустріальна епоха трансформується в постіндустріальну.
63. Соціально-економічні передумови формування Київської Русі. Критика норманської теорії.
В IX в. на территории восточных славян складывается единое крупное Древнерусское государство с центром в г. Киеве. Образование этого государства способствовало развитие ремёсел, техники и обработки земли, торговых отношений, укрепившее связи между существовавшими государственными образованиями отдельных славянских племён.
Усилению объединительной тенденции способствовали и внешняя торговля (известный водный торговый путь “из варяг в греки”), сложные политические отношения с Византией, а также необходимость борьбы против половцев - кочевников, хазар и других племён нападавших на других славян. Всё это требовало создания объединенных вооруженных сил, лучшей организацией внешней торговли.
Важным фактором, слимулировавшим объединение, была определенная этническая общность славян, сходство языческих
верований.
Однако главным было то обстоятельство, что Киевский князь,имевший много земель, рабов, зависимых крестьян, а по тому и сильную дружину мог бы защитить власть имущих в условиях острой классовой борьбы, увеличивавшихся классовых противоречий.
Впервые норманская теория была сформулирована немецкими учёными Г.-Ф. Миллером и Г.-З. Байером, приглашёнными для работы в Россию в XVIII в. Горячим противником этой теории выступал М.В.
Ломоносов.
Сам факт пребывания варяжских дружин, под которыми, как правило, понимают скандинавов, на службе у славянских князей, их участия в жизни Руси не вызывает сомнения, как и постоянные
взаимные связи между скандинавами и Русью. Однако нет следов сколько - нибудь заметного влияния варягов на экономические и социально - политические институты славян, а также на их язык и культуру.
Учёные спорят о том, каково происхождение названия “Русь”.Одни полагают, что оно является производным от названия реки Рось(приток Днепра южнее Киева) и дано древними славянами - земледельцами. Но большинство лингвистов доказывают, что слово“Русь” - не славянское, а скорее всего пришло с севера и образовано
от названия южного берега Швеции - “Руслаген”.