Пам'ять жертв та організаторів терору

На території колишнього СРСР існують пам'ятники як жертвам так і організаторам червоного терору.

Імена таких провідників червоного терору, як В. І. Ленін, Ф. Е. Дзержинський, Я. М. Свердлов, Г. І. Петровський увічнені у назвах населених пунктів, зокрема це міста Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ (Дніпропетровська область), три міста Дзержинськ (в Донецькій, Мінській (Білорусь) та Нижегородській (Росія) областях), Свердловськ у Луганській області, Ленінськ у Волгоградській області. Раніше ім'ям В. І. Леніна носили також міста Ленінград, Ленінабад, Ленінакан, однак з розвалом СРСР цим містам було повернуто історичні назви. Іменами цих діячів названі також вулиці і площі, їм споруджено численні пам'ятники, зокрема лише в Київській області на державному обліку знаходиться 6 пам'ятників В. І. Леніну національного значення та 184 — місцевого^[34]. Увічнені також і імена багатьох діячів кінця 1910-х-1920-х років, що боролися за встановлення радянської влади, зокрема їх імена носять українські міста Кіровоград, Котовськ, Орджонікідзе, Щорс та інші.

Загалом за підрахунками активістів тільки в Україні станом на 2009 рік існує понад 2 тисячі пам'ятників діячам тоталітарної доби, у більш ніж 7 тисячах населених пунктів збереглися назви вулиць, районів та окремих об'єктів, які уславлюють радянський лад^[35].

У той же час, порушення та проведення судових справ щодо конкретних організаторів та виконавців червоного терору, а також оприлюднення результатів таких справ не були проведені повністю, включаючи кримінальну діяльність НКВД-КДБ.

Разом з тим у 1990-ті — 2000-ні роки було споруджено багато пам'ятників жертвам репресій комуністичної епохи. Загалом на території колишнього СРСР активісти нараховують 1213 пам'ятників та пам'ятних дошок^[36]. В України безпосередньо подіям кінця 1910-х — початку 1920-х присвячено Меморіальний пам'яті жертв більшовицького терору 1921 р. у с. Базар Народицького р-на Житомирської області та каплиця в ім'я ікони Знамення Пресвятої Богородиці на місці масових розстрілів жителів Ялти^[37]. В Росії подіям тих років присвячено Пам'ятник жертвам політичних репресій, розстріляним в 1921 - 1926 р. у Москві, в Білорусі — пам'ятний хрест учасникам Слуцького повстання (Мінська область).

Численні пам'ятники присвячені жертвам терору і репресій періоду 1920-х — 1950-х років, особливо багато пам'ятників жертвам терору на територіях, що увійшли до СРСР у 1939-40-х роках (як правило, на цих пам'ятниках вказується історичний період від моменту входження території його розташування в СРСР). Пам'ятні знаки жертвам терору розташовані і безпосередньо в місцях колишніх концтаборів та місцях захоронення, зокрема на Соловецьких островах, Магаданській області, у Биківні (біля Києва). Численні пам'ятники присвячені жертвам голодоморів, більшість із них розташовано в Україні, проте існують такі пам'ятники і на території Краснодарського краю та Пензенської області Росії, а також закладний камінь в Алмати (Казахстан) ^[36]. У Дніпропетровську поруч із пам'ятником очільникові НКВС Г. Петровському поставлено пам'ятний хрест «мільйонами вбитих голодом 1920-23, 1932-33, 1946-47; політв'язням і репресованим України, знищених в концтаборах СРСР комуністичною владою 1917-91 рр.».