1.Предмет, функції і методи і.Ек.ТаЕк.Думки

Істор.ек та ек.думки вивчає процес ек. розвитку, істор.перспективи, еволюцію господ. діяльності, господарс. життя людства від первісного суспільства до сучасного.

Предметом І.ЕК.таЕк.думки є форми організації господарства та різні аспекти господарс. життя, які спрямовані на забезпеч. потреб суспільства, а також їх трактування тобто ек.погляди та ідеї, їх істор. еволюція, що формувались на протязі віків.

Як наука І.ЕК.таЕк.думки виникла у 18 ст., започаткувала її німец. істор. школа. Німец. вчені стверджували, що треба вивчати не загальні закони розвитку, а уважно вивчати істор.економіки окремих країн,їх суспільне виробництво і діяльність окремих інститутів,тому головне завдання І.ЕК.таЕк.думки – це узагальнення та аналіз господар.досвіду,як позитив.так і негатив., нагромадженими людством.

Вивчення господ. досвіду дає змогу прогноз. екон. розвиток, розробляти найбільш доцільну екон. стратегію і тактику, надавати практичні рекомендації.

Функції:

1. Світоглядна-формування певного типу мислення,яке включає історизм,масштабність,реалізм,господарс.мислення. Завдяки цій функції можна дослідити, про аналіз. і знайти істор.корені суч.екон.проблем, вивчити аналогічні ситуації і на основі здобутого досвіду розрахув.найкоротші шляхи їх розв’язання.

2. Пізнавальна- побудова загал.картини історико-екон.розвитку країн та народів.

3. Аналітична- теоретичне усвідомлення емпіричного матеріалу та пошуку закономірностей історико-екон. Розвитку.

4. Критична- Наукове обгрунтув.екон. теорій та ек.політики

5. Прогностична – це формув.бази даних для наукових прогнозів ек.розвитку

6. Практична- акумуляція господ.досвіду та розробка екон.документації.

Методи:

1. Користув.філософськими установками про методи і форми наук.пізнання: об’єктивність дослідження, детальне вивчення зв’язків явищ, розгляд явища в процесі розвитку, висвітлення суперечності сторін, сходження від абстрактного до конкретного, поєднання істор. і логік. аналізу і синтезу.

2. Методологія ек.теорії - дає теорет.базу для науков.розуміння матер.виробництва, закономірностей та законів його розвитку.Як наслідок в історико-екон.науці інтегрується наукове поняття екон.системи та її структури.

3. Загальнонаукові-статистичний,математичний,моделювання.

4. Спец.методи І.ЕК.таЕк.думки-збір, класифікація,інтерпретація та аналіз фактів в процесі розвитку господ.системи.

Особл.місце у структурі істор-ек аналізу займають контр-фактичні моделі, які вперше запропон. америк. дослідник Роберт Фогель. Вони дають можливість визнач. альтернативн. шляхів розвитку і тим самим не тільки акцент. увагу на невикористаних ситуаціях і резервах, а й більш об’єктивно висвітлює плюси і мінуси реального життя.

Також використ.: археолог. розкопки; дані перепису населення; реєстрація шлюбів, смертей; тексти збереж. в архівах рукописей, постанов, законів;книги видатних економістів;худ.література.

2.Господарство як об’єкт вивчення І.ЕК.таЕк.думки

Об’єктом дослідження І.ЕК.таЕк.думки є істор. розвиток та революція господарства і відображення його літерат. та документ. джерел.

Господ система як об’єкт дослідж.склад.:

1. територ.компонент з його природ.-геораф.особливостями і екон.станом

2. демографіч.компонент

3. Особливості соц.-ек.відносин

4.галузі матер.виробництва

5. сфера фінансів,грош.обігу і кредитів

6.зовн.та внутр.ступінь розвитку країни

7. підсистема держ.регулювання економіки.

Існує цілий ряд емпірично винайдених закономірностей, які харкатериз. істор. типологію економіки.

Доведено, що:

- Для всіх типів господ., основою яких є сусп..власність,характерна нижча продуктивність праці ніж для господарств,основою яких є прив. власн.

- В будь-яких типах економ. у всі часи найбільш високими темпами розвив. вир-во воєнної техніки.

- В результаті програної війни господарство країни починає перебудову.

- Необхідне для економіч. рішення передбачення це досить рідкісний природний дар.

Тип господарства і особлив. його розвитку історично визначаються в основному 3 факторами:

1. Природн. задатками народу, особлива роль належ. менталітету. Біологічно види не відрізн.,але традиції,морально-псих. цінності,життєва і соц. позиція різні;природні яксоті, які перед.генетично,не в силах змінити. Господарство створ. людьми і для людей,тому можна ствердж., що економіка така,які люди.

2. Середовище існування(екологія)

3. Стосунки з сусідами(геополітика). Більшість воєн.конфліктів відбув.через життєвий простір спільних територій. На сьогодні,головна цінність території не лише в її індустр. чи с/г потенціалі, а й в тому,що через неї проходять транзит експорту або імпорту даної країни.