4. Аварії на гідротехнічних спорудах

Гідродинамічна аварія - аварія на гідротехнічній споруді, що пов'язана з розповсюдженням з великою швидкістю води і яка створює небезпеку виникнення техногенної НС.

Гідродинамічний небезпечний об'єкт - споруда або утворення природи, що створює різницю рівнів води до і після нього, яка у разі її руйнування може привести до утворення проривної хвилі та зони затоплення, що може привести до загибелі людей, сільськогосподарських тварин і рослин, завдати шкоду суб’єктам господарської діяльності і навколишньому природному середовищу.

Небезпека виникнення затоплення низинних районів відбуваєть­ся при руйнуванні гребель, дамб і гідровузлів. Безпосередню небез­пеку має стрімкий і могутній потік води, що викликає поразку, за­топлення і руйнування будинків і споруд. Жертви серед населення і різні руйнування відбуваються через високу швидкість величезної кількості води, що все змітає на своєму шляху.

Висота і швидкість хвилі прориву залежать від розмірів руйну­вання гідроспоруд і різниці висот у верхньому і нижньому б'єфах. Для рівнинних районів швидкість руху хвилі коливається від 3 до 25 км/год, у гірських місцевостях доходить до 100 км/год.

Значні ділянки місцевості через 15-30 хвилин звичайно виявля­ються затопленими шаром води товщиною від 0,5 до 10 м і більше. Час, протягом якого території можуть перебувати під водою, колива­ється від кількох годин до кількох діб.

Щодо кожного гідровузла наявні схеми і карти, де показані межі зони затоплення і подається характеристика хвилі прориву. У цій зоні заборонено будувати житло та підприємства.

У випадку прориву греблі для оповіщення населення використо­вуються всі засоби: сирени, радіо, телебачення, телефон і засоби гуч-номовного зв'язку. Одержавши сигнал, слід негайно евакуюватися на найближчі височини. У безпечному місці перебувати доти, поки не спаде вода чи не буде отримане повідомлення про те, що небезпека минула.

При поверненні на колишні місця остерігатися обірваних прово­дів. Не вживати продукти, що контактували з водними потоками. Воду з відкритих колодязів не брати. Перш ніж увійти в будинок, необхідно уважно оглянути його і переконатися, що немає небезпе­ки руйнування. Перед тим як заходити у будинок, обов'язково провіт­рити його. Сірниками не користуватися — можлива наявність газу. Ужити всіх заходів для просушування будинку, підлог і стін. Зібрати вологе сміття.

5. Аварії на транспорті

Аварії на залізничному транспорті можуть бути викликані зіт­кненням потягів, їх сходженням із рейок, пожежами і вибухами. При загорянні безпосередньо небезпечні для пасажирів вогонь і дим, а також удари з конструкцією вагонів, що може призвести до травм чи загибелі людей.

Для зменшення наслідків можливої аварії пасажири мають строго дотримуватися правил поведінки в потягах. У вагонах забороняєть­ся: провозити легкозаймисті, вибухонебезпечні і токсичні речовини, користуватися електроприладами, крім бритв; запалювати сірники, свічки, курити в не встановлених місцях; викидати недокурки; роз­міщати валізи й інші речі на верхніх полицях без відповідного кріп­лення.

Аварії в метрополітені. Надзвичайні ситуації на станціях, у ту­нелях, у вагонах метрополітену виникають у результаті зіткнення і сходження з рейок потягів, пожеж і вибухів, руйнування несучих конструкцій ескалаторів, виявлення у вагонах і на станціях сто­ронніх предметів, що належать до категорії вибухонебезпечних, самозаймистих і токсичних речовин, а також падіння пасажирів із платформи. При надзвичайній ситуації пасажири оповіщаються за допомогою гучномовного зв'язку. Евакуація зі станції може здійсню­ватися ескалаторами чи на прибуваючих потягах.

Аварії на автомобільному транспорті.

У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тис. людей і приблизно в 30 раз більша отримує травми.

Автомобільний тран­спорт є джерелом підвищеної небезпеки, а безпека учасників руху ба­гато в чому залежить безпосередньо від них самих. Одним із правил безпеки є неухильне виконання вимог дорожніх знаків. Якщо ж усу­переч ужитим заходам не вдається уникнути дорожньо-транспортної пригоди, то необхідно керувати машиною до останньої можливості, застосовуючи всі можливості для того, щоб уникнути удару з зу­стрічним автомобілем, тобто звернути в кювет або чагарник. Якщо ж цього не вийшло — перевести лобовий удар у ковзний бічний. При цьому потрібно упертися ногами в підлогу, голову нахилити вперед між рук, напружуючи всі м'язи, упертися руками в кермове колесо чи передню панель.

Пасажир, що сидить на задньому сидінні, має закрити голову ру­ками і лягти набік. Якщо поруч дитина, міцно пригорнути її, накри­ти собою і також упасти набік. Як правило, після удару двері закли­нює, і виходити доводиться через вікно. Машина, що впала у воду, може якийсь час триматися на плаву. Вибиратися з неї потрібно че­рез відкрите вікно. Надавши першу допомогу, необхідно викликати «швидку допомогу» і ППС.

Аварії на морському і річковому транспорті. При аварії кораб­ля за розпорядженням капітана рятувальна команда здійснює посад­ку пасажирів у шлюпки і на плоти в такій послідовності: спочатку діти і жінки, поранені і старі, а потім — здорові чоловіки. У шлюп­ки завантажується також питна вода, ліки, продовольство, ковдри та ін. Усі плавучі засоби з урятованими мають триматися разом і, якщо є можливість, плисти до берега чи до траси проходження пасажир­ських судів. Необхідно організувати чергування за спостереженням за обрієм, повітрям; їжу і воду витрачати ощадливо.

Аварії на авіаційному транспорті.

У світі всередньому щорічно відбувається близько 60 авіаційних катастроф, у 35 з них гинуть усі пасажири та екіпаж. Близько 2 тис. людей щорічно гине в авіаційних катастрофах.

• 7 сентября 2011 года под Ярославлем в районе аэропорта Туношна при взлёте потерпел катастрофу пассажирский самолет, марки Як-42Д а/к «Як Сервис». 44 человека погибло 1 человек пострадал. В самолете летел основной состав команды Локомотив Ярославль.

• 16 сентября 2011 года в Рино (штат Невада) во время национального чемпионата по самолетному спорту потерявший управление P-51 врезался в трибуну. Погибло 10 человек, ранено 70.

Безпека польоту залежить не тільки від екіпажа, а й від пасажирів. Пасажири зобов'язані займати місця відповідно до номерів, зазначених в авіаквитках. Сідати в кріс­ло так, щоб у випадку аварії не травмувати ноги. Зайнявши своє міс­це, пасажир має з'ясувати, де розташовані аварійні виходи, медична аптечка, вогнегасники та інше допоміжне устаткування.

Якщо політ буде проходити над водою, то необхідно до злету дові­датися, де рятувальний жилет і як ним користуватися.

При зльоті та посадці пасажир має пристібнути ремені безпеки. При аварійній посадці евакуація здійснюється через аварійні виходи надувними трапами.

У випадку пожежі в салоні літака пасажир захищає себе від вог­ню, закривши відкриті місця тіла одягом; він має якомога менше ди­хати повітрям, що містить дим; якщо є маски і кисень — скористати­ся ними, якщо відсутні — змочити носову хустку і дихати через неї, швидко рухаючись до виходу, пригнувшись, на карачках. Залишив­ши літак, слід швидко зробити допомогу потерпілим і не залишатися поблизу літака.