14.Практичні методи

Практичні методи навчання передбачають різні види діяльності учнів і вчителя,але потребують великої самостійності учнів у навчанні. Вправи– багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння,яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням.Використовують такі види вправ: підготовчі,вступні,пробні,творчі,контрольні. Лабораторні роботи– вивчення у шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.Вони сприяють зв'язку теорії з практикою,формують вміння використовувати прилади. Практичні роботи– за характером діяльності учнів близькі до лабораторних робіт.Сприяють формуванню вмінь і навичок,необхідних для майбутнього життя та самоосвіти. Графічні роботи– роботи,в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю школярів,креслення і схеми,складання таблиць,графіків,діаграм. Дослідницькі роботи– наукові завдання і проекти,що передбачають індивідуалізацію навчання,розширення обсягу знань учнів.Застосовуються під час вивчення будь-яких предметів,передусім на факультативах і гуртках.

10.Поняття про методи навчання та їх класифікація.

Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємодії учителів та учнів за допомогою якого вирішуються проблеми освіти,виховання і розвитку в процесі навчання. Класифікація методів навчання: 1)За джерелами знань. а)словесні(розповідь,бесіда,пояснення,лекція,робота з книгою); б)наочні(спостереження,ілюстрація,демонстрація наочних посібників,технічні засоби навчання); в)практичні(дослід,вправа,лабораторна робота,написання творів). 2)За характером пізнавальної діяльності. а)пояснювально - ілюстративні; б)репродуктивні; в)проблемні; г)частково-пошукові; д)дослідницькі. 3)За дидактичною метою. а) вивчення нового матеріалу; б)закріплення; в)повторення; г)формування вмінь і навичок; д)перевірка знань. Класифікація методів навчання за Бабанським: 1)Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності. а)словесні(семінари); б)наочні(демонстрування навчального кіно); в)практичні(навчально-виробнича праця). 2)Методи стимулювання і мотивацій навчання. а)пізнавальні ігри; б)навчальні дискусії; в)аналіз проблемних ситуацій; г)створення ситуацій успіху у навчанні; д) створення ситуацій обов'язку і відповідальності; е)заохочення і засудження. 3)Методи контролю і самоконтролю. а)усного контролю; б)письмового контролю; в)лабораторно-практичного контролю; г)машинний контроль.

8. ЗАКОНОМІРНОСТІ НАВЧАННЯ. Закономірності навчання – це об’єктивні, стійкі і істотні зв’язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність. 1) об’єктивні: - виховуючий і розвиваючий хар. навчання - зумовленість навчання суспільними проблемами - ефективність н.п. залежить від умов в яких він протікає - процес навчання залежить від вікових і реальних можливостей учнів - ефективність н.п. залежить від рівня активності учнів - навчання передбачає цілеспрямовану взаємодію вчителя і учнів 2) суб’єктивні: - поняття можуть бути засвоєння тоді і тільки тоді, коли буде організована діяльність учня щодо співвідношення понять і відокремлення одних понять від інших - навички формуються лише за умов організації відтворення операцій і дій покладених до їх основ - міцному засвоєння змісту навчального матеріалу сприяє повторення - опанування учнями складних способів діяльності залежить від простішого освоєння ними діяльності

12. Словесні методи навчання: СЛОВЕСНІ МЕТОДИ: розповідь, бесіда, лекція, пояснення, дискусія, коментоване читання тексту підручника Розповідь — це монологічний виклад навчального матеріалу, який використовується для послідовного, систематизованого, дохідливого, емоційного повідомлення знань. Найчастіше вона містить міркування учителя, аналіз фактів, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається. Бесіда — діалогічний метод викладу навчального матеріалу. Суть бесіди в тому, щоб за допомогою цілеспрямованих і вміло поставлених питань спонукати учнів до актуалізації (пригадування) вже відомих знань і досягти засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень

За призначенням виділяють бесіди вступні або організаційні, повідомлення нових знань (сократичні, евристичні та ін.); синтезуючі або закріплюючі; контрольно-коректуючі. Лекція. Від інших методів словесного викладу вона відрізняється: а) більш строгою структурою; б) логікою викладу навчального матеріалу; в) великим обсягом інформації, яка повідомляється; г) системним характером викладу знань. Предметом шкільної лекції здебільшого є опис складних систем, явищ, об'єктів, процесів, наявних між ними зв'язків і залежностей, головним чином, причинно-наслідкового характеру. Лекція використовується для викладу більшого за обсягом матеріалу, займає цілий урок, а інколи й здвоєні уроки.