- •1.Предмет релігієзнавства та його місце в системі суспільних наук.
- •2. Релігія як духовний феномен і суспільне явище
- •3. Релігієзнавство, теологія – співвідношення їх предметів, методологічних засад та методів.
- •6. Історичні типи та форми релігій.
- •9. Етнічні релігії. Закономірності появи та особливості віровчення і культу. Типологія етнічних релігій.
- •10. Релігієзнавчі ідеї епохи Просвітництва.
- •11. Екуменічні процеси: їх зміст та ознаки.
- •13. Походження та ідейні джерела буддизму.
- •1). Походження релігії
- •2). Ідейні джерела
- •14. Релігійні вірування Стародавньої Греції і Риму.
- •1).Релігія у Стародавній Греції
- •15. Релігійні уявлення стародавніх слов’ян.
- •17. Особливості основних напрямів християнства.
- •18. Основні положення християнського віровчення (12 догматів та 7 таїнств).
- •19. Біблія – походження, структура, культурно–історична цінність.
- •20. Православ’я – один з напрямів християнства. Історія виникнення і розвиток.
- •21. Католицизм – один з напрямів християнства. Історія виникнення і розвиток.
- •22. Протестантизм – один з напрямів християнства. Історія виникнення і розвиток.
- •23. Характеристика основних новітніх релігійних течій
- •24. Запровадження християнства в Київській Русі.
- •2. Українська православна церква
- •3. Українська греко-католицька церква
- •27. Греко-католицизм в Україні: історія становлення та сучасність.
- •28. Католицизм та протестантизм в Україні.
- •29. Нетрадиційні культи та неорелігії в Україні
- •31. Особливості основних напрямів ісламу.
- •32. Історія виникнення ісламу. Мухаммед – життя і діяльність
- •33. Віровчення і культ в ісламі. Коран – священна книга ісламу.
- •34. Релігія та культура індуїзму.
- •35. Історія виникнення буддизму.
- •36. Віровчення та культ буддизму. Священні книги у буддизмі.
- •37. Основні напрями у буддизмі: хінаяна, махаяна, ламаїзм
- •38. Поняття свободи совісті: історія його формування і розвитку.
- •39 Міфологічний, релігійний, філософський тип світогляду: загальна характеристика і порівняльний аналіз.
- •40 Вільнодумство та його форми.
- •41. Предмет етики і її місце в структурі філософського знання.
- •43. Моральна концепція християнської етики. (Августин Блаженний та Фома Аквінський).
- •44. Етична спадщина Сократа, Платона й Аристотеля.
- •45. Соціальні функції моралі.
- •46. Мораль як форма суспільної свідомості. Соціально-історична обумовленість моралі.
- •47. Етична думка доби Просвітництва.
- •48. Поняття моральної свідомості. Моральні норми і принципи.
- •49. Проблема сенсу життя в історії етичної думки.
- •50. Добро і зло як категорії етики.
- •51. Любов як шлях творення особистості. (не дай Бог кому то попадется, это очень печальный вопрос, я не знаю что тут можно еще удалить)
- •53. Поняття свободи совісті: історія його формування та розвитку. Дружба як категорія етики. Ії зміст і цінність.
- •54. Мораль і насильство як проблема сучасної етики.
- •55. Свобода як етична проблема.
- •57) Мораль як предмет етики.
- •58) Розкрити зміст понять етос, мораль і моральність
27. Греко-католицизм в Україні: історія становлення та сучасність.
У 988 році князь Володимир Великий запровадив християнство в його
східному (візантійсько-слов'янському) обряді як державну релігію
Київської Русі. Це сталося перед тим, як великий церковний розкол 1054
року розділів християнський Схід і Захід. Київська Церква успадкувала
традиції візантійського Сходу і була частиною Константинопольського
патріархату. Проте, ця Церква також залишалася у повній сопричасній
єдності із латинським Заходом і його патріархом - Папою Римським.
Незважаючи на те, що між Константинополем та Римом існували суперечки,
київські ієрархи намагалися зберегти християнську єдність. Посланці з
Русі брали участь у соборах західної Церкви в Ліоні (1245) та Констанці
(1418). Сам київський митрополит Ісидор був одним із ініціаторів
Флорентійської унії (1439).
Поки Київська митрополія працювала на відновлення єдності, на північ від
Києва, у Москві, виникла нова митрополія. Московська Церква відмовилась
визнати Флорентійську унію і відокремилась від давньої митрополії в
Києві, проголосивши свою афтокефалію (самоврядування) у 1448 році. У
1589 році, скориставшись занепадом грецького православ'я та
Константинополя під турецьким пануванням, Церква у Москві здобула статус
патріархату.
Київській Церкві був кинений виклик з боку протестантської Реформації та
Посттридентійський католицизм. Водночас вона переживала серйозну
внутрішню кризу. І Синод приймає рішення перейти під юрисдикцію
Римського престолу, забезпечивши при цьому збереження традиційної
східної обрядовості та власної Церковної і етно-культурної самобутності.
Таку модель Церковної єдності було утверджено на соборі 1596 року в
Бересті, від якого й починається інституційне існування
Греко-Католицької Церкви в Україні.
Отже, Українська католицька церква, утворена на Берестейському
церковному соборі 1596 внаслідок відмови Київської митрополії від
ієрархічного верховенства Константинопольського патріарха і переходу під
протекторат папи Римського. Первісна назва церкви - уніатська. З 1774
церкву називали Греко-католицька церква, а вірних - греко-католиками. У
1930 роках почала вживатися назва Українська греко-католицька церква
(раніше - Руська греко-католицька церква), а пізніше-Українська
католицька церква. Ця назва з 1960 років вживається в офіційних
документах Ватикану.
Сучасний стан греко-католицизму
Сьогодні Українська греко-католицька церква має 11 єпископів, три єпархії (Львівську, Івано-Франківську і Мукачівську) та більше 5 мільйонів віруючих. Громади греко-католиків є у Києві, Одесі, Миколаєві, Донецьку, Вінниці, Житомирі, Луцьку і т. д.
Відновлюється структура традиційних чернечих орденів греко-католицької церкви. Серед них чоловічі ордени — василіани, редемптористи, студити; жіночі — василіанки, йосафатки, святого Вікентія (бельгійки). Пресвятої Родини, сестри — служебниці. Всі ордени мають спільне призначення — проводити якомога ширшу місіонерську діяльність серед населення.
Організація місій, які відбуваються переважно під час Великого Посту, стала найбільш ефективним засобом для духовного відродження у парафіях. Діють греко-католицькі семінарії: львівська, івано-франківська, мукачівська та василіанська духовна семінарія, де загалом навчається близько 600 семінаристів. Засновано видавництво, виходять газети та журнали.
Українська греко-католицька церква неодноразово пропонувала державі свої послуги з конкретними проектами для подолання різних аспектів соціальної і моральної кризи в Україні.
Відроджуючи довоєнні традиції свого соціального служіння, греко - католицька церква вже здійснила ряд ініціатив. Перша з них — відновлення діяльності у Львові невеликої Народної лічниці імені Андрія Шептицького, яку митрополит заснував у 1903 році. Церква повністю взяла на себе утримання новоствореного у Львові греко-католицького ліцею, де навчається біля 240 учнів.
Важливу роль в житті Української греко-католицької церкви відіграв Синод єпископів Української греко-католицької церкви, що відбувся в травні 1992 р. Це був перший синод після багатьох десятиріч, під час якого єпископи з України і діаспори зустрілися і виробили план діяльності церкви в нових умовах України. Церква має велику кількість мирянських організацій. На початку 1995 року в Україні діяло 3079 греко-католицьких парафій, 76 монастирів з майже 1300 ченцями, 9 духовних навчальних закладів, в яких навчалося близько півтори тисячі слухачів.