- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •IV. Організаційно-методичні вказівки
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Роль Західної Європи у розвитку людства
- •2. Становлення та основні етапи розвитку порівняльної політології
- •3. Особливість методу порівняльного дослідження
- •Семінарське заняття № 1
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Поняття політичного інституту
- •2. Еволюція політичних систем держав Західної Європи
- •3. Ступінь вивчення політичних систем держав Західної Європи
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Значимість категорії соціополітичний поділ як інструментарію політичних досліджень.
- •3. Головні соціополітичні поділи
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Підходи визначення рівня етнічної гомогенності.
- •2. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Бельгії.
- •3. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Швейцарії
- •4. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Великої Британії.
- •5. Сучасна етнолінгвістична ситуація у країнах Західної Європи
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Характер відносин між церквою та державою
- •2. Характеристика конфесійної фрагментації.
- •3. Церква та суспільство.
- •4. Європейські християнські партії.
- •Додатковий матеріал
- •Христиа́нство
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Форми виявів соціополітичних поділів на територіальної основї.
- •2. Дія регіональних партій у країнах Західної Європи.
- •3. Причини піднесення регіональних партій.
- •4. Ситуативні соціополітичні поділи.
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Позиція глави держави у конституційних монархіях
- •2. Президент як глава держави
- •3. Права та обов'язки президентів європейських держав
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Внутрішня структура діючих у країнах Західної Європи парламентів.
- •2. Вимоги щодо претендентів на посаду депутата
- •3. Компетенції голів парламенту
- •4. Парламентські комісії
- •5. Особливість верхніх палат
- •6. Функції парламентів
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Позиція глави уряду - прем'єр-міністра.
- •2. Типологія урядових кабінетів.
- •3. Умови формування коаліційних урядів;
- •4. Стабільність урядів.
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Характеристика уряду "мінімально-переможної коаліції"
- •2. Дві базові моделі переговорного процесу: "прихованої рівноваги " та "сигналізуючої рівноваги»
- •3. Оцінка стабільності коаліційних урядів у країнах Західної Європи
3. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Швейцарії
Швейцарія має три основні мови. Найбільша мовна група -німецька, якою за даними 2002 р. розмовляють 65 % усього населення країни у 19 з 26 кантонів. Французькою розмовляють трохи більше 18 % населення у п'яти кантонах, які розташовані на заході поблизу Франції. Третьою основною мовою є італійська. якою розмовляє приблизно 10 % населення і вона домінує лише у кантоні Тічіно, який розташований на півдні країни. У деяких кантонах проживають представники декількох мовних груп. У кантоні Берн більшість населення користується німецькою мовою, але одночасно існує франкомовна меншина, яка налічує близько 15 %. Інші мовні групи становлять всього 7 % від загальної кількості населення. Суперечки між різними кантонами стосовно мови трапляються досить рідко внаслідок відносної етномовної однорідності більшості кантонів. За умови значної однорідності всередині кантонів і відмінностей між кантонами показники власне групової ідентифікації не є домінуючими у жодній з груп (див. табл.9), вони врівноважуються високим рівнем загальнонаціональної ідентифікації та кантональною ідентифікацією. Важливим є також те, що основні галузі, на яких грунтується економіка країни, розташовані одночасно в усіх кантонах і це, порівняно з Бельгією, об'єднує, а не роз'єднує кантони. Юрг Штайнер зазначає ще одну особливість цієї країни: "У Швейцарії, на відміну від Бельгії, немає столиці-домінанти. Існують країни, які мають дуже міцний центр такий, як Брюссель у Бельгії, Париж у Франції або Лондон у Великобританії. Швейцарські федеральні власті містяться в столиці Берні, але Верховний суд знаходиться у франкомовній Лозанні, Швейцарський Національний Інститут страхування від нещасних випадків - у Люцерні. Берн - лише четверте за величиною місто Швейцарії; Цюріх, Базель та Женева перевищують його за кількістю населення".106 Політичні партії є загальнонаціональними і не мають жодної прив'язки до основних етнічних груп.
За наявності значної етногрупової диверсифікації соціополітичного поділу на етнічній основі у Швейцарії не відбулося.
Національна ідентифікація у Швейцарії
Етнічна група |
Ідентифікація |
||
загальнонаціональна |
етнічної групи |
кантону |
|
Німецькомовна |
53 |
16 |
31 |
франкомовна |
40 |
40 |
31 |
4. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Великої Британії.
Сполучене Королівство складається з Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії, внаслідок чого повна офіційна назва Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Велика Британія охоплює лише Англію, Шотландію та Уельс. Домінуючою етнічною групою у країні є - англійці, за даними 2002 р., становлять 81,5 % населення, шотландці - 9,6 %, ірландці 2,4 % уельсці - 1,9 %, інші етнічні групи - 4,6 %. Щодо мови, то абсолютно домінуючою є англійська мова, поряд з якою зберігається кельтська у двох варіантах - ірландська та уельська.
У Шотландії національна мова не відіграє важливого значення (абсолютно переважаючою є англійська). Вважається, що лише 88 892 особи знали та використовували на 1991 р. шотландську Мову одночасно з англійською108 (це становить трохи більше 1 % від загального складу населення). У парламенті Сполученого Королівства шотландська спільнота представлена Шотландською Народною партією, яка з моменту свого створення виступала з сепаратистських позицій. Сьогодні ця партія трактується як партія лівоцентристська з суспільних питань, хоча у своїй програмі вона Декларує вимоги захисту національної культури, мови та виступає за самостійність Шотландії. Протягом останніх десяти років вона на загальнодержавних виборах отримала такі результати: 1992 -З мандати (1,9 %), 1997-6 (2,0 %), у 2001 - 5 (1,8 %).
Згідно з результатами референдуму 1998 р. та прийнятого на його основі Шотландського Акту, який має характер конституційного документа, Шотландія отримала право мати власний парламент та уряд. Праламент однопалатний і складається з 129 осіб, з яких 73 обирають в одномандатних округах згідно з виборчою системою відносної більшості, а 56 в округах багатомандатних за пропорційною системою. Як видно з табл. 10, підтримка сепаратистського руху у Шотландії, спрямованого на державну самостійність від Великобританії, під час других виборів до національного парламенту зменшилась. Відповідно побоювання, що створення національного представницького інституту прискорить розвиток національного сепаратистського руху і призведе до відділення Шотландії, не справдились.
Таблиця 10 Результати виборів до парламенту Шотландії109
Назва партії |
1999 |
2003 |
||
мандати |
% голосів |
мандати |
% голосів |
|
Лейбористська партія |
56 |
44,9 |
50 |
38,7 |
Народная партія Шотландії |
35 |
27,1 |
27 |
20,9 |
Консервативна |
18 |
13,9 |
18 |
13,9 |
Ліберально-демократична партія |
17 |
13,1 |
17 |
13,1 |
Зелені |
- |
- |
7 |
5,4 |
Шотландські соціалісти |
- |
- |
6 |
4,6 |
Інші |
3 |
2,3 |
4 |
3,1 |
Уельс. На початку XX ст. валлійською мовою розмовляла майже половина населення Уельсу. Перепис населення 1911 р зареєстрував приблизно 1 млн. осіб, які вважали себе носіями валлійської мови. У 1993 р. було прийнято Акт про валлійську йву, який законодавчо затвердив рівноправність англійської та валлійської мов в Уельсі. На сьогоднішній день в Уельсі 508 098 &сіб трактують себе білінгвістичними громадянами, зазначаючи, що поряд з англійською вони володіють валлійською мовою.110 Інтереси Уельської етнічної групи представлені у парламенті Сполученого Королівства - Валлійською Народною партією (Ріаісі Сутпі - Партія Уельсу), яка була створена у 1925 р. Сьогодні вона належить до партій лівого спрямування і у своїх програмних завданнях наголос робить на відродженні валлійської мови, культури та розвитку самоврядування в Уельсі. Під час виборів до парламенту Сполученого Королівства партія мала такі результати: 1992-4 мандати (0,5 %), 1997-4 (0,5 %), 2001-4 (0,8 %). Подібно як у Шотландії та Північній Ірландії у 1998 р. було прийнято Уельський Акт, який передбачав створення представницького органу - Асамблеї Уельсу. У вересні 2003 р. на річній конференції Плайд Кімру було внесено нове положення до Статуту партії, яке визначило головну мету партійної діяльності -досягення незалежності Уельсу111. Як бачимо, Валлійська Народна партія як головний репрезентант валлійської етнічної групи не має домінуючого положення у національному представницькому органі.
Результати виборів до Асамблеї Уельсу112
Назва партії |
1999 |
2003 |
||
мандати |
% голосів |
мандати |
% голосів |
|
Лейбористська |
28 |
46,6 |
30 |
50,0 |
Валлійська Народна |
17 |
28,3 |
12 |
20,0 |
Консервативна |
9 |
15,0 |
11 |
18,3 |
Ліберальні демократи |
6 |
10,0 |
6 |
10,0 |
Інші |
- |
- |
1 |
1,6 |
Північна Ірландія. Населення Північної Ірландії розмовляє переважно англійською мовою. Однак етнічні відмінності між ірландцями, які проживають у Північній Ірландії, і англійцями стосуються вимог ірландців щодо приєднання Північної Ірландії до Ірландської республіки й таким способом об'єднати весь острів або (як етап) розширити систему самоврядування. Відповідно англійці - юніоністи - бачать Північну Ірландію лише як складову частину унітарної, але із застосуванням засад деволюції, держави Сполученого Королівства. На сьогодні основні політичні партії, які діють у Північній Ірландії, поділені за етнічною ознакою. Ірландську частину представляють - Шін Фейн (дослівно - "Ми самі"), яка була створена у 1905 р. і є політичною складовою Ірландської Республіканської армії (ІКА), веде тривалу боротьбу за незалежність Північної Ірландії та возз'єднання з Ірландською республікою; Соціал-демократична партія праці, що створена у 1970 р., має лівоцентристський характер і головну увагу приділяє захисту інтересів католицької меншості. Юніоністські відповідно проанглійські партії: Партія юніоністів Ольстеру діє з 1905 р.; Прогресивна юніоністська партія, діє з 1980 р.; Партія демократичних юніоністів, створена у 1971 р., головну діяльність спрямовує проти втручанням Дубліна у справи Північної Ірландії. Загальнобританські політичні партії не беруть участі у виборах у Північній Ірландії113, тому усі перелічені регіональні політичні партії представлені самостійно або у складі коаліції, у парламенті Сполученого Королівства. У 1998 р., на підставі Акту про Північну Ірландію, було оголошено про створення парламенту та уряду. Існуюча у цьому регіоні політична ситуація призвела до того, що депутати у парламенті поділилися на дві групи: юніоністів і націоналістів (ірландці). Відповідно кожен новообраний депутат ще спочатку роботи регіонального парламенту повинен задекларувати свою приналежність до однієї з цих двох парламентських груп. Також депутат може задекларувати свою незалежність від такого поділу.
Результати виборів до Ассамблеї Північної Ірландії114
Назва партії |
1998 |
||
к-сть голосів |
% |
депутатські мандати |
|
Альянс партій Північної Ірландії |
52 636 |
6,5 |
6 |
"Демократична юніоністська партія |
145 917 |
18,0 |
20 |
Північноірландська жіноча коаліція |
13 019 |
1,6 |
2 |
Прогресивна юніоністська партія |
20 634 |
2,5 |
2 |
Соціал-демократична партія |
177 963 |
22.0 |
24 |
Шійн Фейн |
142 858 |
17,6 |
18 |
Юніоністська партія Сполученого Королівства |
36 541 |
4,5 |
5 |
Ольстерська юніоністська партія |
172 225 |
21,3 |
28 |
Інші |
42 538 |
5,3 |
3 |
Разом |
804 331 |
|
108 |
Разом юніоністські партії |
375 317 |
46,7 |
55 |
Разом націоналістичні партії |
320 821 |
39,9 |
42 |
Разом інші |
108 193 |
13,4 |
11 |
Показники етногрупової ідентифікації трьох зазначених регіонів Сполученого Королівства наведено у табл. 13 і свідчать про досить близьку частку мешканців Шотландії та Північної Ірландії, які вважають себе британцями. Ці показники, так само стосовно Уельсу, незначні порівняно з ідентифікацією з власною етнічною групою. Особливість Північної Ірландії полягає у тому, Що цей район додатково поділений всередині на ірландську та ольстерську (регіональну), пов'язану з загальнодержавною ідентифікацією, (Сполученого Королівства - А.Р.) властиву не ірландцям ідентифікацію.
Отже, домінуюча групова ідентифікація має свій вияв у відчутній підтримці національних партій у власних регіонах, що свідчить про наявність соціополітичного поділу на етногруповій основі у Сполученому Королівстві.
Національна ідентифікація у Сполученому Королівстві115
Регіон |
Ідентифікація |
|||||
британець/британка |
шотландець/шотландка |
уель-сець/ уельска |
англієць/ англійка |
Ольстер |
ірландець/ірландка |
|
Шотландія |
29,0 |
67,0 |
1,0 |
- |
- |
- |
Уельс |
15,0 |
1,0 |
69,0 |
13,0 |
- |
|
Північна Ірландія |
29,0 |
- |
- |
- |
21,0 |
43,0 |