- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •IV. Організаційно-методичні вказівки
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Роль Західної Європи у розвитку людства
- •2. Становлення та основні етапи розвитку порівняльної політології
- •3. Особливість методу порівняльного дослідження
- •Семінарське заняття № 1
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Поняття політичного інституту
- •2. Еволюція політичних систем держав Західної Європи
- •3. Ступінь вивчення політичних систем держав Західної Європи
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Значимість категорії соціополітичний поділ як інструментарію політичних досліджень.
- •3. Головні соціополітичні поділи
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Підходи визначення рівня етнічної гомогенності.
- •2. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Бельгії.
- •3. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Швейцарії
- •4. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Великої Британії.
- •5. Сучасна етнолінгвістична ситуація у країнах Західної Європи
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Характер відносин між церквою та державою
- •2. Характеристика конфесійної фрагментації.
- •3. Церква та суспільство.
- •4. Європейські християнські партії.
- •Додатковий матеріал
- •Христиа́нство
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Форми виявів соціополітичних поділів на територіальної основї.
- •2. Дія регіональних партій у країнах Західної Європи.
- •3. Причини піднесення регіональних партій.
- •4. Ситуативні соціополітичні поділи.
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Позиція глави держави у конституційних монархіях
- •2. Президент як глава держави
- •3. Права та обов'язки президентів європейських держав
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Внутрішня структура діючих у країнах Західної Європи парламентів.
- •2. Вимоги щодо претендентів на посаду депутата
- •3. Компетенції голів парламенту
- •4. Парламентські комісії
- •5. Особливість верхніх палат
- •6. Функції парламентів
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Позиція глави уряду - прем'єр-міністра.
- •2. Типологія урядових кабінетів.
- •3. Умови формування коаліційних урядів;
- •4. Стабільність урядів.
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Характеристика уряду "мінімально-переможної коаліції"
- •2. Дві базові моделі переговорного процесу: "прихованої рівноваги " та "сигналізуючої рівноваги»
- •3. Оцінка стабільності коаліційних урядів у країнах Західної Європи
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для проведення лекції
з дисципліни: Порівняльна європейська політика
ТЕМА № 9. Порівняльна характеристика урядів держав Західної Європи
Заняття № 1. Порівняльна характеристика урядів держав Західної Європи
ЧАС – 2 години.
Обговорено на засіданні кафедри
протокол № ___ від «___» ______ 200__р.
Внесено зміни
протокол № ___ від «___» _______ 200__ р.
протокол № ___ від «___» _______ 200__ р.
.Дніпропетровськ
2011
І. Навчальні питання
1. Позиція глави уряду - прем'єр-міністра;
2. Типологія урядових кабінетів;
3. Умови формування коаліційних урядів;
4. Стабільність урядів.
ІІ. Навчальна та виховна мета
Навчальна мета: довести до майбутніх фахівців у галузі міжнародних відносин важливість набуття навиків в порівнянні політики різних держав.
Виховна мета: переконати студентів у своєї особистої відповідальності за належне застосування знань для розв’язування проблем у сфері міжнародних відносин.
ІІІ. Навчально-матеріальне забезпечення
Рекомендована література:
1. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний вимір. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 392 с.
2. Гетьманчук М., Харченко В. Дослідження політичних систем країн Західної Європи – важливе завдання української політичної науки // Збірник наук. праць "Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку". – Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка". Вип.16. 2005. – С.152 – 154.
3. Політична система суспільства: особливості становлення, тенденції розвитку / За ред. Ф.М.Рудича: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. — К.: Освіта. — 456 с.
Наочні посібники:
Слайд-транспаранти:
“Основні етапи розвитку порівняльної політології”.
Технічні засоби навчання:
Графопроектор «Полілюкс».
IV. Організаційно-методичні вказівки
Викладач лекційним методом викладає матеріал з теми. При викладанні матеріалу рекомендується застосовувати метод розповідь-бесіда, що надає викладачу можливість шляхом опитування (усного) контролювати засвоєння студентами викладеного матеріалу з даного розділу дисципліни.
Методом творчих рекомендацій викладач добивається закріплення студентами знань з теми, що викладається. Основну увагу слухачів треба звернути на необхідність знань студентами усіх норм, що визначають завдання, принципи та основні інститути міжнародних відносин.
V. Навчальні матеріали
На відміну від США, де було реалізовано класичний варіант поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, в європейських країнах при однозначній сепарації судової влади виконавча влада (в цьому випадку ми розглядаємо виконавчу владу як одну з гілок влади, яка є широким і складним феноменом, охоплюючи, поряд із її політичною складовою - урядом, також систему адміністративних органів, які безпосередньо підпорядковуються центральному уряду) переважно залежить від законодавчої через механізми власного формування та функціонування. Як зазначає Джованні Сарторі, у європейських країнах, де існує парламентський тип правління, немає поділу влад між парламентом і урядом, ці системи засновані на поділі повноважень між законодавчою та виконавчою владами294. Крім того, у континентальних країнах, на відміну від США, виконавча влада (її суто політичний компонент - А.Р.) здебільшого є колегіальною. Тобто, це колегіальні органи, які традиційно називаються "кабінетами", що зовсім не притаманне американськії традиції.
Для означення політичного органу виконавчої влади ми як спільномірне поняття використовуємо "уряд" та "кабінет міністрів", усвідомлюючи, що ці два поняття мають певні змістові, культурні та історичні особливості. "Урядовий кабінет" - форма уряду, де прем'єр-міністр або президент формують кабінет міністрів, доручаючи їм відповідні міністерства. "Уряд" -організація, яка здійснює адміністрування у цілій країні, або її частині. "Кабінет" - комітет, сформований з найбільш важливих членів уряду, враховуючи прем'єр-міністра або президента та міністрів, які представляють головні міністерства295. Галлахер,
Лейвер і Майр дають таке визначення уряду: "...це сукупність старших політичних діячів формально призначених главою держави, але практично обраних прем'єр-міністром, проконсультувавшись з іншими урядовими партіями."296 Під урядом ми розуміємо фіксований склад політиків і спеціалістів, формально призначених главою держави зі складу політичних партій, що пройшли до парламенту, а у випадку коаліційного уряду - делегованих партіями, які формують урядову коаліцію, що спирається на підтримку більшості парламентарів і які мають право приймати політичні рішення з усіх питань, що віднесені до компетенції уряду конституцією країни.
Безумовно, кабінети не є гомогенними, однорідними утвореннями, вони відрізняються між собою за багатьма параметрами, перебуваючи під дією різних чинників. У цьому розділі ми розглянемо ключові, на наш погляд, характеристики діяльності урядів країн Західної Європи:
-
позиція глави уряду - прем'єр-міністра;
-
типологія урядових кабінетів;
-
умови формування коаліційних урядів;
-
стабільність урядів.