- •Хмельницький національний університет
- •Методичні вказівки
- •До написання та оформлення магістерських робіт
- •(Для студентів спеціальності “Англійська мова і література”)
- •Хмельницький – 2011
- •Розділ 1
- •Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
- •Розділ 2 методи наукового дослідження
- •2.1. Методи емпіричного дослідження
- •2.2. Методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень
- •2.3. Методи теоретичних досліджень
- •Розділ 3 мова та стиль наукового тексту
- •Розділ 4 основні вимоги до викладу тексту магістерської роботи
- •4.1. Поділ тексту документа
- •4.2. Структура магістерської роботи
- •4.3. Титульний аркуш
- •4.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)
- •4.6. Вступ
- •4.7. Основна частина
- •4.8. Висновки
- •4.9. Список використаних джерел (Додаток в)
- •4.10. Додатки
- •Розділ 5 правила оформлення магістерської роботи
- •5.1. Загальні вимоги
- •5.2. Нумерація
- •5.4. Побудова таблиць
- •Назва таблиці
- •5.5. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •5.6. Літературне оформлення
- •5.7. Типові помилки в написанні та оформленні магістерської роботи
- •Розділ 6
- •Додаток а
- •Магістерська робота назва
- •Додаток в
- •Приклади оформлення бібліографічного опису
- •Відзив наукового керівника
- •Рецензія
Розділ 1
Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
Підготовка кваліфікованих працівників: молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ступеневою освітою) згідно з відповідними освітньо-професійними програмами. Вимоги до підготовки магістрів визначаються нормативними документами: ст. 30 Закону України “Про освіту”, положення “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65; лист Міністерства освіти і науки України N 1/9-168 від 25.04.2001 “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”
Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.
Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр” повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, уміннями інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої), або науково-педагогічної, або управлінської діяльності, набути певний досвід використання одержаних знань і вміти продукувати (створювати) елементи нових знань для вирішення завдань у відповідній сфері професійної діяльності.
Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.
Магістерська робота – наукова робота теоретичного, теоретико-експериментального чи теоретико-прикладного характеру, спрямована на самостійне розв'язання складних дослідницьких завдань, пов'язаних з певною науковою або науково-практичною проблематикою кафедри. Магістерська робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.
Магістерська робота зорієнтована на:
-
розширення теоретичних знань магістрантів з фахової педагогічної підготовки;
-
систематизацію та самостійний аналіз сучасних підходів до розв'язання складних питань, пов'язаних із новітньою інтерпретацією певних наукових проблем, що є об'єктом даного магістерського дослідження;
-
поглиблення знань магістрантів із суміжних наук, насамперед з філософії, психології, соціології;
-
подальше удосконалення умінь та навичок самостійної роботи із науковою літературою, виявлення тенденцій і закономірностей досліджуваних процесів;
-
формування умінь самостійно визначати об'єкти та етапи магістерського дослідження, обґрунтувати систему заходів, необхідних для розв'язання теоретичних та прикладних завдань;
-
розвиток умінь самостійно формулювати найбільш вагомі узагальнення основних результатів, розробляти науково-практичні рекомендації щодо удосконалення навчально-виховної роботи в навчальних закладах різного рівня акредитації.
Магістерські роботи виконуються всіма магістрантами.
Виходячи з того, що магістерська підготовка – це по суті лише перший серйозний крок до науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності, магістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю. На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідницькими працями, магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень, її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знає загальні методи і прийоми їх вирішення.