- •Розділ 5 Продуктивність агрегатів
- •§ 5.1 Основні поняття і визначення
- •§ 5.2 Баланс часу зміни і його складові
- •§ 5.3 Розрахунок продуктивності агрегату за використанням потужності базової машини і двигуна
- •§ 5.4 Розрахунок продуктивності агрегату за тяговою потужністю базової машини і ефективною потужністю двигуна
- •§ 5.5 Продуктивність комплексів машин
- •§ 5.6 Розрахунок кількості транспортних засобів при роботі з одноковшовим екскаватором
- •§ 5.7 Розрахунок продуктивності багатомашинного агрегату
- •§ 5.8 Шляхи підвищення продуктивності агрегатів
- •Розділ 6. Комплектування агрегатів і керування експлуатаційними режимами їхньої роботи
- •§ 6.1 Розрахунок складу агрегату
- •Значення , що відповідають r max
- •§ 6.2 Швидкісні режими роботи агрегату
- •Розділ 7. Експлуатаційні затрати при роботі агрегатів
- •§ 7.1 Енергетичні затрати
- •§ 7.2 Витрата палива і мастильних матеріалів
- •§ 7.5 Аналіз експлуатаційних факторів, що впливають на затрати засобів
- •§ 7.6 Термін служби машини
- •§ 7.7 Моральний термін служби
- •§ 7.8 Затрати і ефективність праці
- •Розділ 8. Загальна характеристика виробничих процесів
- •§ 8.1 Техніко-економічні показники машинного парку
- •§ 8.2 Визначення кількісного складу парку машин
- •§ 8.3 Розрахунок річних потреб в паливо мастильних матеріалах
- •§ 8.4 Потреба в паливо мастильних матеріалах для автотранспорту Потреба в пмм для автотранспортув визначається за залежністю:
- •§ 8.5 Розрахунок виробничого запасу палива
Розділ 8. Загальна характеристика виробничих процесів
§ 8.1 Техніко-економічні показники машинного парку
Механізованим називають такий процес, в якому хоча б одна основна операція виконується машинами.
Комплексною механізацією – такий процес, в якому всі основні і допоміжні операції механізовані за допомогою машин і обладнання, що відповідають передовому рівню розвитку техніки, взаємозв’язаних за продуктивністю і таких, що забезпечують заданий темп будівництва і найвищі в даних умовах техніко-економічні показники.
Рівень механізації характеризується процентним відношенням обсягу робіт, що виконуються машинами, до обсягу робіт у натуральному вигляді.
Механоозброєність робіт – характеризує ступінь оснащення робіт машинами і обладнанням та являє собою відношення балансової вартості у грошовому вигляді всього парку машин та обладнання до річної програми робіт, що виконуються силами організації.
Енергоозброєність робіт – являє собою відношення потужності двигунів всіх машин і обладнання до середньоспискового складу робітників, зайнятих на будівництві.
Собівартість механізованих робіт визначається як сума прямих і накладних витрат.
До прямих витрат входять: витрати на експлуатацію машин, обладнання і транспортних засобів, що беруть участь у механізованому процесі, зарплата робітників, що виконують ручні операції, пов’язані з обслуговуванням машин (встановлення і закріплення монтажного оснащення, розстропування і т.д.), а також у ряді випадків, необхідні для одержання кінцевої продукції ручні процеси.
Накладні витрати визначаються окремо – ті, що залежать від чисельності робітників та їхньої зарплати: їх приймають у розмірі 50% зарплати робітників, що беруть участь у технологічному процесі (без врахування зарплати, яка включається до складу витрат на експлуатацію машин), інші в розмірі – 8% витрат на експлуатацію машин.
Собівартість механізованих робіт розрізняють розрахункову і фактичну.
Розрахункова собівартість, що визначається на основі кошторисних нормативів витрат праці та використання машин і витрат на їхню експлуатацію, являє собою кошторисну собівартість.
Розрахункова собівартість, що складається на основі планових нормативів, прив’язаних до умов певної організації, являє собою планову собівартість, що використовується при виборів варіантів машин.
Розрахункова собівартість механізованих робіт у загальному випадку визначається на весь обсяг того чи іншого виду механізованих робіт на об’єкті за формулою:
де Е0 – одноразові витрати з врахуванням накладних витрат;
Смг і – собівартість машино-годин і-тої машини з врахуванням одноразових витрат на машино-годину роботи;
Кмг – кількість машино-годин на об’єкті;
К/н – коефіцієнт накладних витрат на витрати, пов’язані з експлуатацією машин, К/н = 1,08;
К//н – коефіцієнт накладних витрат на зарплату, К//н = 1,5;
Р – кількість робітників, що беруть участь у технологічному процесі за винятком персоналу, пов’язаного з експлуатацією машин, зарплата яких врахована у собівартості машино-годин.
Собівартість одиниці роботи: