- •Розділ 5 Продуктивність агрегатів
- •§ 5.1 Основні поняття і визначення
- •§ 5.2 Баланс часу зміни і його складові
- •§ 5.3 Розрахунок продуктивності агрегату за використанням потужності базової машини і двигуна
- •§ 5.4 Розрахунок продуктивності агрегату за тяговою потужністю базової машини і ефективною потужністю двигуна
- •§ 5.5 Продуктивність комплексів машин
- •§ 5.6 Розрахунок кількості транспортних засобів при роботі з одноковшовим екскаватором
- •§ 5.7 Розрахунок продуктивності багатомашинного агрегату
- •§ 5.8 Шляхи підвищення продуктивності агрегатів
- •Розділ 6. Комплектування агрегатів і керування експлуатаційними режимами їхньої роботи
- •§ 6.1 Розрахунок складу агрегату
- •Значення , що відповідають r max
- •§ 6.2 Швидкісні режими роботи агрегату
- •Розділ 7. Експлуатаційні затрати при роботі агрегатів
- •§ 7.1 Енергетичні затрати
- •§ 7.2 Витрата палива і мастильних матеріалів
- •§ 7.5 Аналіз експлуатаційних факторів, що впливають на затрати засобів
- •§ 7.6 Термін служби машини
- •§ 7.7 Моральний термін служби
- •§ 7.8 Затрати і ефективність праці
- •Розділ 8. Загальна характеристика виробничих процесів
- •§ 8.1 Техніко-економічні показники машинного парку
- •§ 8.2 Визначення кількісного складу парку машин
- •§ 8.3 Розрахунок річних потреб в паливо мастильних матеріалах
- •§ 8.4 Потреба в паливо мастильних матеріалах для автотранспорту Потреба в пмм для автотранспортув визначається за залежністю:
- •§ 8.5 Розрахунок виробничого запасу палива
§ 7.5 Аналіз експлуатаційних факторів, що впливають на затрати засобів
Важливішими експлуатаційними факторами, що впливають на розмір прямих затрат, є продуктивність агрегату і річний наробіток машини. З окремих факторів і параметрів агрегату, які найбільш суттєво впливають на змінну і річну продуктивність і відповідно на питомі експлуатаційні затрати виділяють наступні:
а) параметри агрегату і показники їх використання – потужність базової машини Nе; степінь використання потужності ; експлуатаційна (робоча) швидкість руху ;
б) фактори, що залежать від організації робіт – степінь використання часу зміни; змінність Кзм., кількість днів роботи машини за рік Др.;
в) природньо-господарські умови роботи машинно-тракторних агрегатів – питомий тяговий опір КQ.
Зі збільшенням потужності і степені її використання продуктивність агрегату спочатку різко росте, потім інтенсивність росту зменшується і накінець при подальшому збільшенні потужності продуктивність знижується зворотньо залежності мають питомі експлуатаційні затрати. Для даного агрегату підвищення швидкості до значень, що забезпечують оптимальне завантаження двигуна завжди вигідне так як зменшуються експлуатаційні затрати.
Підвищення коефіцієнта використання машини за часом і коефіцієнта змінності і кількості дії в роботі машини за рік завжди приводить до зменшення експлуатаційних затрат.
З ростом питомого опору агрегату питомі операції зростають, причому залежність наближена до питомої.
Рис.7.2 Вплив експлуатаційних факторів на затрати засобів
§ 7.6 Термін служби машини
При існуючій системі розрахунків і відрахувань зі збільшенням терміну служби машини експлуатаційні затрати, як правило, ростуть, так як фактичні затрати на ремонт і ТО збільшуються, а амортизаційні відрахування залишаються одинаковими для всіх років експлуатації.
Тому в перші роки експлуатації особливо до першого капремонту спостерігається економія засобів в порівнянні з нормативними затратами, а в наступні роки – їх перевитрата.
З метою стимулювання більш тривалої експлуатації при будь якому нормативному терміні служби передбачається диференціювання за роками експлуатації нормативи відрахувань (норми річних амортизаційних відрахувань на реновацію) відрахування на капремонт і нормативи відрахувань на ТО – перший з ростом наробітки повинен зменшуватись, а другий і третій – збільшуватись.
Рекомендується також диференціювати міжремонтні терміни і нормативи річної і змінної виробітки, приймаючи більше значення до першого капремонту і менші – після капремонту.
Оптимальним є такий термін служби, при якому сумарні питомі затрати на одиницю виробітки будуть мінімальні.
Аналіз показує, що лише амортизаційні затрати залежать від терміну служби. Всі інші елементи затрат від термінів служби не залежать, або мало залежать. Залежність перерахованих затрат від нормативного терміну служби дає графік показаний на рис 7.3.
Рис. 7.3 Графічні залежності до визначення нормативного терміну експлуатації машин.
Середньорічні нормативні затрати на оновлення безпосередньо залежать від строку і як це слідує з виразу:
Нормативні затрати на капремонт необхідно визначати, виходячи з нормативної вартості одного капремонту і кількості капремонтів за встановлений термін служби.
Вартість капітального ремонту, як правило, тим вища, чим більша балансова вартість машини, а кількість ремонтів, при даній конструкції машини і встановленій періодичності ремонтів залежить від нормативного терміну служби Рн.. Тому можна записати:
,
де С1 – коефіцієнт пропорційності, що характеризує приріст середньорічних затрат засобів на капітальний ремонт зі збільшенням терміну служби і балансової вартості машини.
Відповідно:
Нормативи відрахувань на ТО SТОн. повинні покривати середньорічні затрати на технічне обслуговування, Як показує практика і спеціальні дослідження, зі збільшенням терміну служби дещо погіршується технічний стан машини, в результаті чого необхідно підвищувати середньорічні затрати SТО. І зменшується середньорічний наробіток машини. Якщо прийняти в першому приближенні лінійну залежність середньорічних затрат на ТО машин від терміну їх служби, тобто:
,
де - середньорічні затрати, що не залежать від терміну служби машин;
С2 – вартісний коефіцієнт пропорційності терміну служби; то нормативні відрахування:
Нормативи річних затрат на витрачувані матеріали Sмат. зарплату Sз. і допоміжні роботи Sдоп. майже не залежать від встановленого терміну служби машин, так як з його збільшенням дещо знижується річний наробіток, але разом з тим дещо підвищується питомі витрати матеріалів, а також підвищується плата праці за роботи.
В результаті річні приведені затрати :
Як видно з даного виразу, нормативи затрат на капремонт і ТО зі збільшенням нормативного терміну служби машини повинні збільшуватися, а амортизаційні відрахування зменшуватися. Всі інші елементи експлуатаційних затрат від встановленого терміну служби практично не залежать. Враховуючі характер залежностей можна знайти оптимальне значення Ан.опт., при якому приведені затрати будуть мінімальні на 1 роботу, тобто:
для цього знайдемо і за правилами знаходження екстремумів знайдемо Ан.опт.
звідки
Хоч одержаний вираз є дещо наближеним, так як прийнято лінійну залежність: і і в ньому не враховано річного наробітку за збільшенням терміну служби , все ж він достатньо повно характеризує наступні основні тенденції зміни оптимального терміну служби машин:
1. Оптимальну довговічність машини слід визначити в залежності від співвідношення її балансової вартості і темпу збільшення затрат на підтримку роботоздатності. При цьому необхідно враховувати тільки таке збільшення затрат, яке є закономірним, а не результатом поганого використання машин, або незадовільної організації ремонту і ТО.
2. Однотипні машини, що характеризуються приблизно однаковими темпами збільшення затрат на підтримку їх роботоздатності, але з різними балансовими вартостями, повинні мати різні нормативні терміни довговічності. Тільки дорогі машини повинні бути більш довговічними.
3. Одні і ті ж машини, які працюють в зовсім різних умовах і відрізняються темпами збільшення затрат на підтримку роботоздатності повинні мати різні нормативні терміни служби і відповідно різні норми амортизаційних відрахувань.