55. Правопис сполучення букв йо, ьо.

56. Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми в діловому мовленні. .ПАРОНІМИ В ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся. Порівняймо значення паронімів: Адрес. Адреса. Адрес — письмове привітання на честь ювілею тощо. Адреса — напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи.

Виборний. Виборчий. Виборний вживається, коли йдеться про виборну посаду Виборчий — пов'язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів. Н.: виборча кампанія, виборче право. Виключно.

Дипломат. Дипломант. Дипломник.

Дипломат — посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю. Дипломант — особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі. Дипломник — автор дипломної роботи, підготовленої в училищі, технікумі чи вузі. СИНОНІМИ В ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ Синоніми — це слова відмінні одне від одного своїм звуковим складом, але близькі або тотожні за значенням. Наприклад: сміливий, відважний, хоробрий, безстрашний, героїчний. Синоніми поділяються на три основні групи: 1) лексичні синоніми, що відрізняються смислових відтінками (відомий — видатний — славетний — знаменитий); 2) стилістичні синоніми — це слова, що відрізняються стилістичним і емоційними забарвленням (говорити —мовити— пророчити —верзти);

3) абсолютні синоніми — зовсім не відрізняються значенням і в усякому контексті можуть вживатися без будь-якої відмінності (мовознавство — лінгвістика; століття — сторіччя) Запам'ятайте значення слів-синонімів, що часто вживаються в діловому мовленні:

Замісник. Заступник. Замісник — посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов'язки, тобто заміщає відсутнього керівника. Заступник — це офіційна назва посади. Квиток. Білет.

Квиток — вживається у словосполученнях: театральний квиток, залізничний квиток, студентський квиток тощо. Білет — кредитний, банківський, екзаменаційний. Омоніми -слова, які однакові за звучанням, написанням, але мають різне значення.(коса, ключ) Антоніми - слова з протилежним значенням ( чорний – білий)

57. Написання відмінкових закінчень іменників ІІ відміни. Закінчення -а, -я мають іменники чол. .роду, щоІ означають: загальні і власні назви людей та населених пунктів: заступника, акціонера, спортсмена, підприємця, промовця, Львова, Києва, Марселя; інші географічні (власні) назви з наголосом на кінцевому складі у родовому відмінку та з суфіксами -ов, -ев, -єв, -ськ: Дніпра, Трубежа, Ірпеня, Дніпропетровська Макарова, Тетерева;

назви речей, предметів: комп'ютера, ксерокса, мікроскопа, документа, плаща, векселя;

назви мір простору, довжини, ваги, часу: метра, сантиметра, місяця, тижня (але року, віку);

назви окремих днів тижня: понеділка, четверга,

місяців: січня, березня, листопада; назви будівель, приміщень, споруд: коридора, погреба (але льоху), Закінчення -у, -ю мають іменники чоловічого роду, що означають: збірні поняття: колективу, пленуму, активу, хору, оркестру(але вишняка, березняка, чагарника — з наголосом на кінцевому складі); речовину, масу, матеріал: меду, спирту, сиропу, цукру, чаю, льоду, шовку, граніту, піску, металу; різні почуття, відчуття: гніву, страху, сорому, болю, відчаю, гумору, жалю; назви установ, закладів, організацій: університету, інституту, клубу, штабу, комітету; назви процесів, станів, властивостей, ознак: руху, польоту, ремонту, спорту, відгуку, відпочинку, рейсу (хоча рейса — у значенні монета), маршруту, побуту; явища природи: дощу, грому; місце, простір тощо: світу, степу, яру, лугу, саду, майдану; назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей тощо: Уралу, Дунаю, Алтаю; але іменники з наголосом на останньому складі мають закінчення -а, -я: Дністра, Остра, Дінця.

58. Правопис іменників чол. р. ІІ відміни в Родовому відмінку. Іменники ІІ відміни чол. р. в родовому відмінку однини можуть мати закінчення –а, -я, -у, -ю. Якщо ці іменники означають назви істот, то вони мають закінчення: -а, -я: учень-учня, лікар-лікаря, кит-кита. Якщо ж вони означають назви неістот, то тут діють такі закономірності: 1. Назви чітко окреслених предметів і понять мають закінчення –а, -я: листок-листка, палець-пальця. 2. Назви нечітко окреслених предметів і понять мають закінчення –у, -ю: степ-степу, пісок-піску, прогрес-прогресу. 3. Але назви населених пунктів мають закінчення –а, -я: Київ-Києва, Херсон-Херсона. Виняток становлять ті власні назви, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення –у, -ю: Часів Яр-Часового Яру, Кам’яний Брід-Кам’яного Броду. 4. У назвах річок під наголосом виступають закінчення –а, -я, не під наголосом –у, -ю: Дніпро-Дніпра, але Інгул-Інгулу. 5. Іноді, як виняток, і в назвах нечітко окреслених предметів трапляються закінчення –а, -я, найчастіше під наголосом: тягар-тягаря, вечір-вечора. 6. Деякі іменники залежно від свого значення можуть мати і закінчення –а, -я, і закінчення –у, -ю: листопад-листопада(місяць), листопад-листопаду(опадання листя). Іменники ІІ відміни чол. р. Род. Відмінку множини мають такі закінчення: 1. Закінчення –ів: солдат-солдатів, плащ-плащів. 2. Нульове закінчення мають лише ті іменники, які в множині мають суфікс –ин-: киянин- кияни, киян; громадянин- громадяни, громадян.

59. НЕ з різними частинами мови. Разом частка не пишеться: з іменниками, прикметниками, дієсловами (дієприслівниками), прислівниками, які без не не вживаються: ненависть, незрівнянний, неозорий, невтомно, несамовито, з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо в сполученні з префіксом вони набувають нового, протилежного, значення і їх можна замінити синонімом: неголосно (тихо); невеликий (малий); недруг (ворог); коли слова з не утворюють єдине поняття: неспеціаліст, незнайомий, немов; у складі префікса недо: недопечений, непогашений, недокошений, недооцінювати, Окремо частка не пишеться: з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при наявності протиставлення: не веселий, а сумний; не багато, а мало; Примітка. Якщо зіставляються суміжні поняття, між якими можна поставити сполучник але, то не зі словами пишеться разом: голос мав невисокий, але приємний. на -но, -то: не бігти, не спитавши, не один, не перший, не про тебе, не тільки, не потрібно, не там, не мій, не ти, не то...не то, не можна, не вкрито, не зроблено, не виконано, не прочитано (але: неабиякий);

з прикметниками, прислівниками, перед якими стоять слова типу: далеко, зовсім, аж ніяк, нітрохи тощо: це не нове рішення, зовсім не довго чекати; аж ніяк не близько їхати.

61. Правопис складних іменників. Складні слова творяться складанням двох або більше основ: а) за допомогою астфіксів о або е: пароплав, місяцехід; б) без сполучних голосних: хліб-сіль, всюдихід. Складні іменники пишуться разом або через дефіс. 1. Разом пишуться складні іменники, утворені від підрядних словосполучень(у яких від одного до іншого слова можна поставити питання): будова нова – новобудова; перекоти через поле – перекотиполе. Але через дефіс пишуться : свят-вечір, дівич-вечір, буй-тур, зелен-сад. 2. Через дефіс пишуться складні іменники, утворені від сурядних словосполучень (у яких всі слова рівноправні): людина і день – людино-день. 3. Через дефіс пишуться складні іменники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних слів: без кінця-краю, день-два. Але якщо повторюється те саме слово в різних відмінках, то таке сполучення пишеться окремо: кінець кінцем, раз у раз. 4. Через дефіс пишуться такі складні іменники іншомовного походження, як: блок-схема, прем’єр-міністр, соціал-демократ тощо. Аое разом пишуться складні іменники з такими загальновживаними початковими частинами, як авіа-, авто-, гідро-, електро-, кіно-, мікро-, радіо-, стерео-, теле-, фото- тощо: авіабаза, аерофлот, фотоелемент. 5. Частини напів- і пів- звичайно пишуться разом: піввідра, півогірка. 6. Перед буквами я, є, ю, ї пів- і напів- пишуться через апостроф. 7. Частина пів- пишеться через дефіс із власними назвами: пів-України, пів-Європи.

62. Н та НН у прикметниках. У прикметниках на межі кореня і суфікса та в суфіксах може подовжуватися н: щоденний, ранній. 1. Подвоюється н між голосними в прикметниках на –ний, -ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: туман-туманний, стіна-стінний. Подвоюється н також в словах старанний, притаманний, захланний. 2. Подвоюється н у наголошених суфіксах –енн-, -анн-: а) у прикметниках, які вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості і наголос падає на суфікс: страшенний, здоровенний, незрівнянний; б) у небагатьох прикметниках-старословянізмах: священни, огненний, блаженний.

63. Правопис складних прикметників. Прикметники, які утворилися складанням 2-3 основ називаються складними, наприклад: промислово-торговельний, повітряно-реактивний, дослідно-показовий, інженерно-будівельний; .Елементи складних прикметників об'єднуються сурядним або підрядним зв'язком. За сурядним способом зв'язку основи, з яких утворюються складні прикметники, сполучаються як рівноправні (торговельно-комерційний, фінансово-економічний). За підрядним способом одна основа синтаксично залежить від іншої (великопанельний, багатогалузевий, багаторічний, морозотривкий, малопродуктивний, малоприбутковий).

У складних прикметниках під час поєднання основ використовуються сполучні голосні о, е, є. Якщо першою частиною складного прикметника є числівник, прислівник і прийменникове сполучення, то складові елементи з'єднуються без сполучних голосних, наприклад: повсякчасний, одновесловий, багатообіцяючий, вічнозелений тощо. Пишуться разом:

прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, різноякісний, зовнішньополітичний; прикметники, утворені сполученням основ іменника і прикметника: кредитоспроможний, суднопідіймальний, лісопромисловий, зимостійкий, шовкопрядильний; прикметники, утворені сполученням основ прислівника і прикметника: великопромисловий, великоваговий, малопотужний; прикметники, утворені сполученням основ числівника й іменника: п'ятипроцентний, шестиповерховий, семитонний, прикметники, утворені сполученням основ іменника і дієслова: водолікувальний, грязелікувальний, нафтопереробний, складні прикметники, що означають терміни, утворені з 2 і більше неоднорідних прикметників: поперечношліфувальний, новогрецький, геологорозвідувальний, Пишуться через дефіс:

Складні прикметники, утворені від двох або трьох прикметникових основ: офіційно-діловий, ощадно-позичковий, науково-технічний;

складні прикметники, що означають: а) якість з додатковим відтінком: кисло-солодкий, добродушно-хитрий, гіркувато-солоний;

б) відтінки й поєднання кольорів: чорно-білий, яскраво-ліловий, блідо-рожевий, жовтувато-червоний , фіолетово-сірий, ізумрудно-зелений, біло-блакитпий (але жовтогарячий —один колір); складні прикметники, утворені сполученням прикметника та іменника, але з перестановкою елементів: літературно-художній (художня література), науково-медичний (медична наука); складні прикметники, перша основа яких утворена від слів іншомовного походження і закінчується на -ико, -іко: хіміко-технологічний, медика -хірургічний.