27

ВСТУП

Сьогодні в Україні склалась досить складна водогосподарська і водно-екологічна ситуація. Питання охорони комплексного використання і відновлення рівноваги оточуючого природного середовища займає одне з провідних місць в економічному, політичному і соціальному житті держави.

Водні ресурси знаходить застосування у всіх без винятку сферах народного господарства та сторонах життєдіяльності людини. Вона необхідна для водопостачання населення і різноманітних промислових підприємств, зрошення і обводнення земель, охорони здоров’я і водного господарства.

Вони є необхідною підвалиною соціально-економічного розвитку в цілому, задоволення основних потреб людей, діяльності у галузі виробництва продовольства, збереження екосистем. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенерге­тика, водний транспорт, рибництво). Водойми також мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту.

На початку ХХ ст. загальне водоспоживання у світі зросло приблизно у 7 разів, а на промислові потреби – у 21 раз. Протягом другої половини минулого століття і початку нинішнього кількість невирішених проблем, пов’язаних з водними ресурсами, постійно зростає. Щороку збільшується споживання водних ресурсів, а погіршення їхньої якості істотно впливає на здоров’я людей.

Об’єктом дослідження курсової роботи виступає водоресурсний потенціал України.

Предметом дослідження курсової роботи є вивчення проблем розміщення та використання водних ресурсів на території України, а також еколого-економічні і еколого-географічні проблеми водозабезпечення територій.

Метою курсової роботи є визначення основних проблем розміщення та використання водних ресурсів України та обґрунтування перспективних напрямів їх подолання та розвитку водогосподарського комплексу України.

Завданням курсової роботи є:

1. Визначення водозабезпечення територій України;

2. Розкрити наявність водних ресурсів на території країни;

3. Проаналізувати проблеми водокористування, що перешкоджають розвитку водогосподарського комплексу.

В першому розділі даної курсової роботи розкрито структуру водоресурсного потенціалу. Визначено особливості взаємозв’язків водоресурсного потенціалу з різними сферами діяльності.

В другому розділі даної курсової роботи проаналізовано територіальний розподіл водних ресурсів по Україні. Проаналізовано сучасне використання водних ресурсів.

В третьому розділі даної курсової роботи визначено основні проблеми водоресурсного потенціалу України, а також названо чинники, що призвели до даної ситуації. Обгрунтовано основні напрями та шляхи подолання проблем, вирішення яких сприятиме розвитку водогосподарського комплексу України.

В даній курсовій роботі використані праці багатьох вітчизнах вчених. Чільне місце серед них посідає підручник А.В. Яцика та Ю.М Грищенка «Водні ресурси: використання, охорона, відтворення, управління». У ньому проаналізовано використання водних ресурсів у різних галузях економіки України. Дана класифікація водних ресурсів, характеристика їх запасів і розподіл. Розглянуті види водоспоживання, основні споживачі води, їх особливості.

У своїй праці О.Л. Музика « Проблеми використання водних ресурсів» наводить основні джерела забруднення водних ресурсів та заходи щодо покращення ситуації. Показано шляхи підвищення водозабезпечення галузей економіки, основні напрями розвитку екологічно безпечного водокористування і впровадження водозберігаючих технологій.

Проблеми водокористування також посідають чільне місце в наукових дослідженнях таких вчених Б.Б. Гавриленка, В. А. Галяна, С.С. Левківський, О.А. Опалов, В.Я. Старченка, В.А. Сташук,, В.В. Морозова, М.А. Хвестика, В.М. Степанова та В.Г. Сахаєва і є актуальними не тільки у зв'язку зі сталим попитом на водні ресурси, а й через розміщення, вичерпання, виснаження, деградацію або забруднення останніх.

В їхніх працях розроблені пропозиції щодо охорони вод та відтворення водних ресурсів на основі детально аналізу стану використання водних ресурсів України. Розглянуті механізми еколого-інвестиційної діяльності, фінансування водогосподарських і водоохоронних заходів, стимулювання раціонального використання і охорони водних ресурсів, розглянуто комплекс заходів впливу, для майбутнього розвитку водогосподарського комплексу України.

РОЗДІЛ I. ВОДОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ОДНА ІЗ СКЛАДОВИХ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

1. Структура водоресурсного потенціалу України

В Україні налічується 63199 річок, у тому числі 9 великих (площа водозабору понад 50 тис. км²), 81 середніх (від 2 до 50 тис км²), і 62027 малих (менше 2 тис. км²), загальна довжина річок становить 206,6 тис. км., з них 90% припадає на малі річки; 1160 водосховищ (загальним об’ємом біля 53 км²); понад 28 тис. ставків; 7 великих водоканалів (загальною довжиною 1192 км) пропускною здатністю 1000 м³/с; 10 великих водогонів, якими вода подається у маловодні райони обсягом 22 км³ у рік; пробурено 110 тис. свердловин, які щорічно постачають майже 5 млрд. м³, в основному для потреб населення. [20]

В системі водогосподарського комплексу діють понад 105 великих водозаборів з водоводами для використання обласних міст і промислових центрів, 25 великих міжобласних зрошувальних систем, які забезпечують полив 2,5 млн. га посушливих земель, водопостачання населення, промисловості та сільського господарства. На Україні діє понад 37 великих міжобласних осушувальних систем, які забезпечують необхідний водоповітряний режим на площі понад 3 млн. га, побудовано понад 2000 км³ захисних дамб із гідротехнічними спорудами, дренажними системами, насосними станціями, що захищають територію близько 1 млн. га. [21]

Дніпро є однією з найбільших рік України, верхів'я якої розташоване на території Російської Федерації та Білорусі. Дніпро - третя за величиною (після Волги і Дунаю) ріка Євро­пи. Загальна площа його басейну становить 518,5 тис. км². В Україні басейн Дніпра займає 65% її території. Водні ресурси Дніпра оцінюються в маловодний рік в 35 км³; при середній во­дності його стік становить 53,5 км³.

Він є найбільшою судноплавною річковою артерією України, основним джерелом водопоста­чання.

В останні десятиліття на Дніпрі споруджено каскад водо­сховищ, що дозволило значно поліпшити умови для судно­плавства і водопостачання. Води Дніпра живлять Інгулецьку зрошувально-обводнювальну, Краснознам'янську і Каховську зрошувальні та інші системи. Збудовано канали Дніпро-Донбас, Дніпро-Кривий Ріг, Північно-Кримський.

Дніпро живиться 32 тис. водотоками, в тому числі більш як 1000 річок; лише 90 з них перевищують довжину 100 км. [11, 56]

Запаси прісної води у водоймах (як природних, так і штуч­них) значні. Найбільші штучні водойми створено на Дніпрі - це Київське (площа водного дзеркала 922 км²), Канівське (582 км²), Кременчуцьке (2252 км²), Дніпродзержинське (567 км²), Дніп­ровське (410 км²) та Каховське (2155 км²) водосховища. Функ­ціонують також великі Дністровське (142 км²), Печенізьке на Сіверському Донці (82,2 км²), Червонооскольське на Осколі (123 км²) та ін. Основні характеристики великих водосховищ України на 2007 вказані в таблиці 1.1.1. [9, 20]

Таблиця 1.1.1

Основні характеристики великих водосховищ України

Водосховище	Вид регулювання стоку	Рік введення	Площа дзеркала (км^2)	Об’єм водосховища (км^3)
				повний	корисний
Київське	Сезонне	1965	922	3,37	1,17
Канівське	Добове і тижневе	1974	582	2,48	0,28
Кременчуцьке	Річне з переходом на багаторічне	1961	2252	13,57	8,97
Дніпродзежинське	Добове і тижневе	1964	567	2,46	0,53
Дніпровське	Добове і тижневе	1932; 1951	410	3,32	0,85
Каховське	Річне	1956	2155	18,18	6,78
Дністровське	Річне з переходом на багаторічне	1982	142	3,0	2,0

Важливу роль відіграють малі ріки, які потребують належ­ної і постійної охорони (кількість малих рік останніми роками помітно зменшується). Реалізація заходів щодо їх збереження та оздоровлення набуває першочергового значення.

Значні запаси водних ресурсів України зосереджені в озерах, яких налічується понад 3 тис, у т. ч. 30 озер площею 10 км² і бі­льше. В них з акумульовано близько 11 км³ води, з якої 2,5 км³ –прісна. Значна кількість водних ресурсів зосереджена також у лиманах, (табл. 1.1.2).

В Україні зосереджені значні болотні масиви, площа яких у результаті проведення широкомасштабних меліоративних ро­біт помітно скоротилась. Загальна площа боліт України стано­вить 1,2 млн. га, в тому числі торфових - майже 1 млн. га. Пе­реважна їх більшість розташована в Поліссі, особливо в Захід­ному Поліссі, де заболоченість становить 11%. [16]

Таблиця 1.1.2