6.Пізньоглухі діти.

Особливості мислення дітей з порушенням слуху

Мислення дітей з порушенням слуху формується поетапно, починаючи з наочно-дієвого, потім наочно-образного і закінчуючи словесно-логічним (абстрактно-понятійним) мисленням. Розвиток мислення відбувається в єдності з формуванням словесної мови. Засвоюючи словесні позначення предметів, їх відносин дитина оволодіває здатністю здійснювати розумові дії з образами предметів. Мова виступає як форма і як засіб розумової діяльності.

Розвиток мислення дітей з порушенням слуху підкоряється загальним закономірностям розвитку дитячого мислення, але має і значну своєрідність.

Повільність і труднощі оволодіння мовою позначаються на розвитку всіх форм мислення наочного та понятійного.

Для глухих дітей дошкільного і молодшого шкільного віку характерне деяке відставання в розвитку наочно-дієвого мислення.

Вони більш повільно, ніж ті, хто слухає опановують узагальненими способами предметних дій при вирішенні різних практичних завдань; виявляють схильність до звичних, стереотипним способам рішення без урахування умов, що змінюються завдання, відчувають труднощі переходу від предметно-дієвих форм аналізу і синтезу до уявним і назад, не можуть в перенесенні засвоєного способу дії в нову ситуацію.

У зв'язку з недостатнім рівнем розвитку предметної, гарматної діяльності та недорозвитку мовлення у глухих дошкільників до початку шкільного навчання спостерігається істотне відставання від нормально чуючих дітей в умінні вирішувати наочні завдання, особливо такі, де необхідно встановлювати відносини за принципом симетрії і аналогій. Протягом усього дошкільного віку зберігаються способи рішення методом проб, які часто виявляються недостатньо цілеспрямованими.

Рішення наочних задач з трудновичленяемимі суттєвими ознаками продовжує ускладнювати нечуючих школярів навіть у старшому шкільному віці. Менша успішність рішення визначається недостатнім розвитком внутрішнього мовлення як засобу мислення. У зв'язку з цим невиправдано довго зберігаються труднощі переходу від предметно-дієвих до розумовим формам інтелектуальних операцій і назад, довго не формується необхідна оборотність зв'язків між предметами, ознаками, діями і їх позначеннями.

У результаті виникають труднощі здійснення аналізу та синтезу, узагальнення та диференціювання наочних ситуацій.

У психічному розвитку нечуючих найбільшу своєрідність проявляється у ставленні словесно-логічного, понятійного мислення.

Глухі діти відчувають значні труднощі в оволодінні поняттями різного рівня узагальненості, особливо відносними поняттями, у формуванні системи понять.

7.Слабкочуючі діти.

8.Спеціальні технічні засоби для глухих.

Крім постійно удосконалюються засобів слухопротезування і звукопідсилюючої апаратури колективного користування процес спеціальної освіти нечуючих оснащується різноманітними технічними засобами, що забезпечують передачу інформації на зорової основі. Це різноманітні засоби статичної та динамічної проекції, відеотехніка, лазерні диски, що кодують образотворчі або звукові сигнали.

Все більше місце в процесі комунікації нечуючих займають сьогодні телекомунікаційні засоби. Все більше телепередач забезпечується сьогодні відеотекст або сурдоперекладом. Глухі широко користуються відеотелефонів, пейджингового зв'язком; повсякденним засобом зв'язку глухих став телефакс.

Особливе місце в житті нечуючих займає комп'ютер, виступаючи як засіб навчання, розвитку слуху, мови, навичок читання з губ.

Для нечуючих комп'ютер у навчальному процесі є не тільки і не стільки засобом оптимізації навчального процесу, як це має місце в загальноосвітній масовій школі, скільки засобом подолання або зменшення вторинних відхилень у розвитку, засобом компенсації втраченої або порушеної слухової функції.

Так, індивідуалізовані комп'ютерні програми по різних темах і з різних навчальних предметів, пропоновані навчаються глухим, дозволяють їм отримувати навчальну інформацію в більш доступному для них оптичному, а не акустичному варіанті, отримувати при необхідності своєчасну спеціалізовану допомогу, у тому числі і з використанням жестової мови . Спеціальна побудова комп'ютерних програм дозволяє сурдопедагог цілеспрямовано працювати над розвитком мислення, мови, пам'яті, уваги та інших психічних процесів дитини, які потребують корекції та розвитку.

Перспективним є створення комп'ютерних програм професійної освіти для нечуючих за різними спеціальностями, профорієнтації, профвідбору.

Розроблені і використовуються в практиці корекційно-педагогічної роботи з глухими численні комп'ютерні програми, призначені для розвитку артикуляційних умінь, слухового сприйняття слабочуючих і глухих, формування навичок читання з губ, навчання жестовому і словесному мови та ін.