7.3.4 Спосіб простого поділу

Простий поділ виконується з використанням ділильного диска у ви­падку, коли відповідні розрахунки можна звести до кількості отворів, які є на одному з кіл цього диска. Попередньо диск 9 (рисунок 7.3) закріпляють фі­ксатором 6 на корпусі ділильної головки. Шпиндель 1 отримує обертання від ручки 8 за допомогою зубчастої передачі з циліндричними колесами 11, 4 та черв'ячної передачі 2, 3. Відлік числа обертів ручки роблять, користую­чись отворами ділильного диска та роз­сувними лінійками поворотного сектора.

Якщо відома кількість частин z, на яку потрібно поділити заготовку, то вели­чина періодичного повертання шпинделя n_ш буде дорівнювати

(7.2)

Щоб знайти число обертів ручки n_p відносно нерухомого ділильного диска, необхідно скласти рівняння кінематичного балансу:

(7.3)

де і передавальне відношення механізмів, які забезпечують рух від ручки до шпинделя

(7.4)

У формулі (7.4) N - характеристика ділильної головки, яка дорів­нює числу обертів ручки, необхідного для одного повного оберту шпинделя. Найчастіше числове значення N=40.

Підставляючи величини nш та і в формулу (7.3), отримаємо

(7.5)

1 - шпиндель; 2 -черв’ячне колесо; 3 -черв’як; 4,10 - колесо зубчате циліндричне; 5,10 - колесо зубчасте конічне; 6 - фіксатор ділильного диска; 7 -фіксатор ручки; 8 -ручка; 9 - диск ділильний

Рисунок 7.3 - Кінематична схема універсальної ділильної головки(спосіб простого ділення)

Формулу (7.5) можна подати у вигляді

(7.6)

де А - ціле число обертів ручки;

- правильний простий нескоротний дріб;

m - спільний для b і с множник, підібраний так, щоб добуток сm - до­рівнював числу отворів на одному з кіл ділильного диска, а добуток bm до­рівнював числу отворів, на яке потрібно повернути ручку з фіксатором по колу, що має cm отворів.

Отже, простий поділ застосовують тоді, коли за формулою (17.6) ви­ходить ціле число або дріб, знаменником якого є величина, що дорівнює кількості отворів на одному з кіл ділильного диска.

Після зроблених обчислень фіксатор ручки вставляють в будь-який отвір кола з кількістю кроків сm, а розсувні лінійки виставляють так, щоб одна з них впиралась у фіксатор, а положення іншої відповідало секторові дуги з кількістю кроків bm на вибраному колі. Після виконання ручкою А, цілих обертів bm/cm частини оберта сектор з виставленими лінійками повертають так, щоб одна з них знову вперлась у фіксатор. Далі здійснюють об­робку заготовки, а потім черговий раз виконують ділення.

7.3.5 Спосіб диференціального поділу

Диференціальним поділом користуються у випадку, якщо не вда­ється знайти на диску необхідну кількість отворів і реалізувати простий поділ. Під час диференціального поділу розфіксовують ділильний диск 9 (рисунок 7.4) і передають йому додатковий обертальний рух від шпинделя 1 за допомогою змінних зубчастих коліс z₁, z₂, z₃, z₄ гітари та зубчастої передачі конічними колесами 5 і 10. Отже, необхідний поворот шпинделя відбу­вається в процесі додавання двох рухів:

- обертання ручки відносно ділильного диска;

- обертання самого ділильного диска.

Для визначення числа обертів ручки 8 під час диференціального поділу використовують формулу (7.5), в яку замість заданого z підстав­ляють близьке до z умовне число ділень z_y, що забезпечує простий поділ:

(7.7)

1 - шпиндель; 2 - черв’як; 3 - черв’ячне колесо ; 4, 11 - колеса зубчасті циліндричні; 5, 10 - колеса зубчасті конічні; 6 - фіксатор ділильного диска; 7 -фіксатор ручки; 8 -ручка; 9 - диск ділильний; Z₁, Z₂,Z₃,Z₄ - числа зубів змінних коліс гітари

Рисунок 7.3 - Кінематична схема універсальної ділильної головки(спосіб диференціального ділення)

В цьому випадку шпиндель повернеться на 1/z_y оберта замість 1/z. Похибку в повороті шпинделя 1/z-1/z_y компенсують за рахунок обертання ділильного диска. Рівняння, що визначає величину додаткового повороту ручки, рівної величини повороту ділильного диска, можна записати як

(7.8)