- •Основи обробки матеріалів
- •Основи обробки матеріалів
- •1.2.2 Елементи та геометрія токарного різця
- •1.4 Методика визначення основних геометричних параметрів токарного різця
- •1.4.1 Будова кутомірів
- •1.4.2 Вимірювання кутів різця
- •1.5 Обладнання, матеріали та інструменти
- •1.6 Послідовність виконання роботи
- •1.7 Контрольні запитання
- •2.3.2 Елементи кінематичних схем
- •2.3.3 Механізми верстатів
- •2.3.3.1 Передачі
- •2.3.3.2 Елементарні механізми коробок швидкостей
- •2.3.3.3 Елементарні механізми коробок подач
- •2.3.3.4 Механізм реверсу
- •2.4 Обладнання і матеріали
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •2.6 Контрольні запитання
- •Рухи у верстаті
- •Будова верстата
- •3.3.4 Кінематика верстата
- •Розрахункові формули
- •3.4 Обладнання, матеріали та інструменти
- •3.5 Порядок виконання роботи
- •3.6 Контрольні запитання
- •Елементи та геометрія спірального свердла
- •Методика визначення основних геометричних параметрів свердла
- •4.5 Обладнання, матеріали та інструменти
- •4.6 Порядок виконання роботи
- •4.7 Контрольні запитання
- •5.3.3 Будова верстата
- •5.3.4 Кінематика верстата
- •5.3.5 Розрахункові формули
- •5.4 Обладнання, матеріали та інструменти
- •5.5 Порядок виконання роботи
- •5.6 Контрольні запитання
- •6.3.3 Будова верстата
- •6.3.4 Кінематика верстата
- •6.5 Розрахунок режимів роботи
- •6.4 Обладнання, матеріали та інструмент
- •6.5 Послідовність виконання роботи
- •6.6 Контрольні запитання
- •7.3.2 Будова ділильної головки
- •7.3.3. Спосіб безпосереднього поділу
- •7.3.4 Спосіб простого поділу
- •7.3.5 Спосіб диференціального поділу
- •Звідси загальне передавальне відношення зубчастих коліс від шпинделя до ділильного диска
- •7.4 Обладнання, матеріали та інструменти
- •7.5 Порядок виконання роботи
- •7.6 Контрольні запитання
- •Рекомендовані джерела
7.3.4 Спосіб простого поділу
Простий поділ виконується з використанням ділильного диска у випадку, коли відповідні розрахунки можна звести до кількості отворів, які є на одному з кіл цього диска. Попередньо диск 9 (рисунок 7.3) закріпляють фіксатором 6 на корпусі ділильної головки. Шпиндель 1 отримує обертання від ручки 8 за допомогою зубчастої передачі з циліндричними колесами 11, 4 та черв'ячної передачі 2, 3. Відлік числа обертів ручки роблять, користуючись отворами ділильного диска та розсувними лінійками поворотного сектора.
Якщо відома кількість частин z, на яку потрібно поділити заготовку, то величина періодичного повертання шпинделя nш буде дорівнювати
(7.2)
Щоб знайти число обертів ручки np відносно нерухомого ділильного диска, необхідно скласти рівняння кінематичного балансу:
(7.3)
де і передавальне відношення механізмів, які забезпечують рух від ручки до шпинделя
(7.4)
У формулі (7.4) N - характеристика ділильної головки, яка дорівнює числу обертів ручки, необхідного для одного повного оберту шпинделя. Найчастіше числове значення N=40.
Підставляючи величини nш та і в формулу (7.3), отримаємо
(7.5)
1 - шпиндель; 2 -черв’ячне
колесо; 3 -черв’як; 4,10 - колесо зубчате
циліндричне; 5,10 - колесо зубчасте
конічне; 6 - фіксатор ділильного диска;
7 -фіксатор ручки; 8 -ручка; 9 - диск
ділильний
Рисунок
7.3
- Кінематична
схема універсальної ділильної
головки(спосіб простого ділення)
Формулу (7.5) можна подати у вигляді
(7.6)
де А - ціле число обертів ручки;
- правильний простий нескоротний дріб;
m - спільний для b і с множник, підібраний так, щоб добуток сm - дорівнював числу отворів на одному з кіл ділильного диска, а добуток bm дорівнював числу отворів, на яке потрібно повернути ручку з фіксатором по колу, що має cm отворів.
Отже, простий поділ застосовують тоді, коли за формулою (17.6) виходить ціле число або дріб, знаменником якого є величина, що дорівнює кількості отворів на одному з кіл ділильного диска.
Після зроблених обчислень фіксатор ручки вставляють в будь-який отвір кола з кількістю кроків сm, а розсувні лінійки виставляють так, щоб одна з них впиралась у фіксатор, а положення іншої відповідало секторові дуги з кількістю кроків bm на вибраному колі. Після виконання ручкою А, цілих обертів bm/cm частини оберта сектор з виставленими лінійками повертають так, щоб одна з них знову вперлась у фіксатор. Далі здійснюють обробку заготовки, а потім черговий раз виконують ділення.
7.3.5 Спосіб диференціального поділу
Диференціальним поділом користуються у випадку, якщо не вдається знайти на диску необхідну кількість отворів і реалізувати простий поділ. Під час диференціального поділу розфіксовують ділильний диск 9 (рисунок 7.4) і передають йому додатковий обертальний рух від шпинделя 1 за допомогою змінних зубчастих коліс z1, z2, z3, z4 гітари та зубчастої передачі конічними колесами 5 і 10. Отже, необхідний поворот шпинделя відбувається в процесі додавання двох рухів:
- обертання ручки відносно ділильного диска;
- обертання самого ділильного диска.
Для визначення числа обертів ручки 8 під час диференціального поділу використовують формулу (7.5), в яку замість заданого z підставляють близьке до z умовне число ділень zy, що забезпечує простий поділ:
(7.7)
1
- шпиндель; 2 - черв’як; 3 - черв’ячне
колесо ; 4, 11 - колеса зубчасті циліндричні;
5, 10 - колеса зубчасті конічні; 6 - фіксатор
ділильного диска; 7 -фіксатор ручки; 8
-ручка; 9 - диск ділильний; Z1,
Z2,Z3,Z4
- числа
зубів змінних коліс гітари
Рисунок
7.3
- Кінематична
схема універсальної ділильної
головки(спосіб диференціального
ділення)
В цьому випадку шпиндель повернеться на 1/zy оберта замість 1/z. Похибку в повороті шпинделя 1/z-1/zy компенсують за рахунок обертання ділильного диска. Рівняння, що визначає величину додаткового повороту ручки, рівної величини повороту ділильного диска, можна записати як
(7.8)