2.3. Результати запропонованої методики та розробка практичних рекомендацій.

Здійснивши впровадження нашої системи роботи з використанням активного відпочинку на навчальний рік, ми повторно провели діагностування рівня емоційного навантаження на дітей під час проведення фізкультурних свят, розваг, днів здоров’я. Одержані результати ми оформили у вигляді таблиць (додаток К).

Про позитивні результати свідчили емоційний стан дітей, їх настрій, сприймання рухового завдання, рівнь інтересу до активного відпочинку, активність та самостійність. Під час контрольного експерименту ми виявили, що в експериментальній групі №8 кількість дітей з високим показником емоційного навантаження збільшилась на 15%, з середнім збільшилась на 5%, з низьким зменшилась на 20%.

Кількість дітей у контрольній групі № 5 з високим рівнем емоційного навантаження збільшилась на 5%, з середнім залишилась на тому ж рівні, а з низьким зменшилась на 5%.

Проаналізувавши результати, одержані під час контрольного експерименту, ми оформили їх у вигляді порівняльної діаграми дослідження рівня емоційного навантаження на дітей старшого дошкільного віку під час проведення різних видів активного відпочинку (додаток Л).

Отже, ми переконались у тому, що ефективне використання різновидів активного відпочинку з дітьми дошкільного віку запропонованої нами системи роботи, дало позитивну динаміку.

Також ми провели повторне анкетування батьків з метою встановлення рівня їх компетентності щодо організації та проведення активного відпочинку з дітьми. Після проведеної нами роботи з батьками результати анкетування істотно змінились:

• 20% батьків систематично відпочивають з дітьми і переконані у користі активного відпочинку;

• 50% батьків усвідомлюють користь активного відпочинку і беруть в ньому участь по мірі можливості;

• 20 % батьків ще потребують допомоги щодо навчання проведення спільного активного відпочинку;

• 10% батьків ігнорують значення активного відпочинку і не беруть участі у ньому через брак часу.

Отже , повторне анкетування батьків дало змогу зробити висновок про те, що проведена нами робота з батьками дала позитивні результати:

• на 10% збільшилась кількість батьків, які переконані у користі активного відпочинку і систематично відпочивають з дітьми;

• на 20% збільшилась кількість батьків, які усвідомлюють користь активного відпочинку але беруть участь в ньому час від часу;

• на 15% зменшилась кількість батьків, які потребують допомоги щодо навичок проведення спільгого активного відпочинку;

• на 15% зменшилась кількість батьків, які не визнають значення користі активного відпочинку і відмовляються від участі в ньому, посилаючись на свою зайнятість.

Тобто підсумки проведеного контрольного експерименту дали нам підставу констатувати, що робоча гіпотеза підтвердилась та розробити практичні рекомендації.

1. Відповідно до вимог програми „Малятко” систематично проводити:

• фізкультурні свята – 1-3 рази на рік;

• фізкультурні розваги – 1-2 рази на місяць;

• дні здоров’я – 1 раз на місяць.

2. Дотримуватись послідовності підготовки до організації і проведення різних видів активного відпочинку, яка включає:

• визначення завдання, дати, місця проведення;

• складання сценарію;

• розподіл ролей і обов’язків між учасниками;

• визначення кількості учасників;

• підбір музичного супроводу;

• оформлення місця проведення;

• підготовка спортивної форми, емблем, запрошень;

• підготовка до нагородження учасників.

3. Залучати дітей до процесу підготовки заходів, заохочувати їх ініціативу, дати можливість їм відчути себе повноправними господарями.

4. Творчо підходити до складання сценарію, використовувати цікаві сюжети, враховуючи:

• забезпечення поступовості зростання фізичного і психічного навантаження;

• чергування ігр і змагань з високим фізичним та емоційним навантаженням, для спрямування їх на зняття напруження;

• чергування масових та індивідуальних ігр і завдань;

• поєднання знайомих дітям ігр та завдань з новими атрибутами та музикою;

• участь та оцінку діяльності кожної дитини з врахуванням її індивідуальних особливостей та можливостей.

5. Організовуючи заходи на свіжому повітрі, максимально враховувати кліматичні особливості сезону та можливості використання природних факторів.

6. Під час планування фізкультурних розваг доцільно враховувати чергування їх варіантів:

• розваги, побудовані на добре знайомих іграх і вправах;

• розваги, побудовані на вправах в основних рухах;

• розваги, побудовані на іграх-естафетах;

• розваги, побудовані на елементах спортивних ігр;

• музично-спортивні розваги.

7. На роль ведучого необхідно обирати педагога, який досконало володіє якостями педагога-організатора.

8. При організації змагань розподіляти дітей на команди рівні за силами та можливостями.

9. Під час проведення активного відпочинку сприяти виявленню можливостей кожної дитини, спонукати їх до творчого використання рухового досвіду в умовах спілкування з однолітками.

10. Під час проведення дозвілля необхідно:

• не викликати надмірного азарту;

• не допускати сильних переживань;

• чергувати фізичне навантаження з відпочинком.

11. Підведення підсумків проводити делікатно, щоб не засмучувати дітей, підтримувати в них оптимізм, впевненість у собі, віру в свої сили.

12. Під час проведення підсумків змагань використовувати наочні посібники:

• табло;

• корзини з м’ячами;

• побудову споруд з будівельного матеріалу;

• іграшки.

13. Сюрпризні моменти повинні бути таємницею для дітей, з використанням різних ефектів (музики, звуків, світла).

14. Створювати ситуації успіху для підтримання інтересу до заходу.

15. Посилити роботу з батьками щодо організації активного відпочинку з дошкільниками в умовах сім’ї, з цією метою радимо проводити:

• батьківські збори;

• групові та індивідуальні бесіди та консультації;

• діалоги;

• анкетування;

• залучати батьків до виготовлення костюмів, атрибутів, сюрпризів, оформлення місць проведення заходів;

• залучати батьків до безпосередньої участі в іграх, вправах, змаганнях, до участі у жюрі.

16. Для покращення рівня професіоналізму педагогів бажано організовувати семінари-практикуми, консультації.