Відповіді

1. Визначення об*єкта та предмету р.Е. Зв*язок регіональної економіки з іншими дисциплінами.

Р.Е. – це галузь економічної науки, об*єктом вивчення якої є господарство окремих територій країни , тобто її регіонів.

Предметом вивчення Р. Е. є розвиток господарства, закономірності, принципи та фактори цього формування і функціонування, конкретні регіонні відмінності економічних систем, що розвиваються під впливом загально-національних та глобальних чинників.

Пов*язана з мікро- (на рівні підприємства) та макро-(на рівні країни) економікою, мезоєкономікою ( економіка частин території країн), мегаекономіка, глобальна економіка. З географією, демографією, соціологією, фінансами, екологією.

2) «Штандортні» моделі розміщення виробництва: й.Г. Тюнена , в. Лаунхарда, а. Вебера, в. Кристаллера, а. Льоша.

2.1. Модель Тюнена («модель ізольованої держави») –схема розміщення сільськогосподарських підприємств в залежності від місця збуту продукції. Приймаються несумісні умови:

• Держава являє собою ізольовану господарську область у вигляді кола із грунтом однакового рівня родючості.

• У центрі кола –місто, яке є єдиним ринком збуту продукції.

Йоган фо Тюнен першим запропонував і використав просторовий метод аналізу , на основі якого обґрунтував просторові зони поділу праці в с/г.

1. Пояс вільного господарства

2. Пояс лісового госп.

3. Плодонасінного госп.( відгодівля худоби)

4. Пояс вигідного госп. ( вирощ зерна і тваринництва)

5. Пояс трипільського госп. (виробництво зерна)

6. Пояс тваринництва та вівчарства (виготовлення м*яса , вовни, масла і т. д. )

2.2Вільгельм Лаунхард . Ввів у модель Тюнена окрім центру споживання також джерела сировини та енергоносіїв. Отримана модель визначення оптимального рішення підприємства з мінімалізацією транспортних витрат і відома, як «трикутник Лаунхарда».

3.2 Вебер.Друга його модель, стосовно визначення зон збуту декількох (підприємств) виробників при рівномірному розміщенні споживачів.

1. Розміщувати підприємства в тих місцях , в яких забезпечуються найменші транспортні витрати.

2. Створювати виробництва і послуги в тих місцях , де є найдешевша праця.

3. Наближати своє виробництво до місць, в я ких існує певна виробн. І соц.. інфраструктура, яка дасть змогу економити значні кошти на будівн. Транспортних шляхів, енергетичного госп., комунікативного госп.

4.2 В.Кристаллер теорія центральних місць.

Економічні центри, що забезпечують продукцією свою округу (яка може бути як сільською так і міською) він назвав центральними місцями. Ці місця він розподіляв за рангами: чим вищий ранг, тим більша територія, якій він постачає свою продукцію.

В.К. побудував свою систему центральних місць на основі того, що віддаль між сусідніми центрами повинна буди однаковою.

5.2. А.Льош за основу брава максимальний прибуток. Розглядав не окрему галузь чи підприємство, а всю економіку в цілому , але неповним вважав ринковий збут товарів. Накладання один на один центрів, що мають спільне виробництво ( схема у вигляді 3-х шестикутників) зауваження: викладав ієрархічну рангову класифікацію центрів).