12.2 Дисплеї і принтери

Дисплеї – це спеціальні відео-термінальі пристрої, призначені для відображення інформації, із метою здійснення зв'язку ЕОМ з оператором. Основні блоки дисплея подані на рисунку 13.6.

Рисунок 12.6 Структура дисплея

Кількість виведених на дисплей знаків визначається ємністю буферного пристрою пам'яті. Як правило, текстові дисплеї відображають 1920 знаків (24 рядки по 80 знаків у кожній). Режими передачі даних із дисплея в ОЗУ може бути одиничним або пакетним. Швидкість передачі в пакетному режимі досягає 9600 біт/с.

Окремо можна розглянути пристрої друку (принтери), що бувають таких видів:

1. Звичайні електричні друкарські машинки;

2. З шаром;

3. Растрові системи, що друкують за допомогою комбінацій голок;

4. Струйний друк (дрібні краплі чорнил).

5. Лазерні принтери.

12.3 Мовний зв'язок і біопотоки в якості сигналів асутп

Мовний зв'язок оператора з ЕОМ зараз розробляється особливо ефективно у зв'язку зі створенням систем 5-го покоління, що володіють штучним інтелектом. Розпізнавання промови і формування відповідей в ЕОМ синтезується в основному двома методами: аналоговим і дискретним.

У аналогових системах слова і фрази (весь словник) записуються на машинному носії в аналоговій формі (подібно стрічці магнітофона). При конструюванні відповіді ЕОМ вибирає сигнали, що відображають окремі слова, синхронізує (зшиває) їх і передає в лінію. Набір слів при цьому обмежений а промова утворюється розчленованої.

У дискретних системах у пам'яті ЕОМ інформація (слова і фрази) формується цифровим способом, тому промова одержується безперервною.

Лекція 13

ТЕМА: ЗАСОБИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ.

13.1 Призначення і класифікація засобів збереження інформації

13.2 Енергозалежні устрої пам’яті

13.3 Накопичувачі на магнітних стрічках і дисках.

13.1 Призначення і класифікація засобів збереження інформації

Проміжні й остаточні результати розрахунків, вихідні дані й інформацію, що управляє усіма роботами в ЕОМ, треба на якийсь час запам'ятати. Тому будь-яка ЕОМ має власну пам'ять – устрій, що запам'ятовує (ЗУ). Причому інформація в цих устроях повинна своєчасно видаватися і записуватися.

У сучасних цифрових обчислювальних машинах можна зустріти різні види пам'яті. Справа в тому, що навіть сучасний рівень техніки не дозволяє створити пам'ять на одному типі носія інформації, у якому велика ємність сполучалася б із високою швидкістю запису і зчитування інформації. Тому до складу ЕОМ входять декілька видів ЗУ, що відрізняються по ємності і швидкодії.

Пам'ять ЕОМ ділиться на осередки. Осередки пам'яті – це фіксована сукупність елементів, що запам'ятовують, звертання до яких при записі і зчитуванні інформації здійснюється одночасно. Кожному осередку пам'яті присвоюється визначений номер, званий адресою осередку. Одночасно в одному осередку може зберігатися тільки одне машинне слово і ЕОМ оперує з ним як із єдиним цілим. Число одиниць інформації (двійкових розрядів) у слові – біт – визначає довжину машинного слова.

Сучасні ЕОМ, наприклад сімейства ЄС ЕОМ для кодування кожного символу (букви, цифри, знака) застосовують спеціальну одиницю інформації – байт, що складається із восьми біт. Осередки пам'яті, що містять одне слово, може бути 8, 16 і 32 розрядною, що можна відобразити рисунком 1.

При записі інформації, із котрою арифметичні операції не відбуваються, застосовують інформаційну одиницю перемінної довжини, називану полем, що формується із послідовно сполучених осередків пам'яті. Наприклад, у ЄС ЕОМ поле може в межах до 256 байт (1048 біт). Поля можуть відрізнятися одне від одного тільки на ціле число байт, і використовується при створенні різноманітного роду інформаційно-пошукових систем.

Рисунок 13.1 Структура розподілу осередків інформації

Класифікація засобів збереження інформації подана нижче, на рисунку 2:

Рисунок 13.2 Види пам’яті ЕОМ

Устрої пам'яті, інформація на які заноситься при їхньому конструюванні, називають постійними запам’ятовуючими устроями (ПЗУ). Інформація з ПЗУ може тільки зчитуватися на інші устрої. У перепрограмуючих устроях (ППЗУ) інформація може змінюватися поза машиною або в ній, але зі швидкістю, що значно поступається швидкості зчитування. У універсальних ЕОМ звичайно ПЗУ використовується для самозавантаження машини, а також збереження кодів мікрокоманд, перевірочних і діагностичних тестів, табличних даних і т.д.

Найшвидша пам'ять – оперативна, що записується в оперативному устрої (ОЗУ), де зберігається тільки та інформація, що використовується у даний час при рішенні конкретної задачі. На кожному кроку виконання програми процесор звертається до ОЗУ з тим, щоб дізнатися, що робити далі. Обсяг ОЗУ складає приблизно 106... 108 біт і інформація проглядається за час до секунди, а обсяг – за декілька мкс.

У ЕОМ, до яких висуваються надвисокі вимоги по швидкодії, містять також понадоперативний устрій, що запам'ятовує. (ПОЗУ), що побудовано на такій же елементній базі, що й устрій керування і АЛУ машини. Ємність ПОЗУ невелика (усього порядку десятка машинних слів), але швидкодія значно вище, чим в ОЗУ, і являється одного порядку з циклом виконання арифметичних і логічних операцій, тобто з тактом спрацьовування схем ЕОМ.

Великі масиви інформації, що використовуються не постійно, а лише при необхідності, розташовуються у зовнішній пам'яті, більш дешевій і ємній, але значно повільнішій. Обсяг зовнішніх устроїв, що запам'ятовують, (ЗЗУ) – вже мільярди біт і залежить від типу носія інформації. А час пошуку і зчитування інформації займає декілька секунд, а то і хвилин.

Між оперативними і зовнішніми системами знаходяться так звані буферні устрої, що запам'ятовують, (БЗУ), що використовуються для тимчасового збереження інформації при обміні нею між устроями, що працюють із різними швидкостями. По ємності і швидкодії буферна пам'ять займає проміжне положення між оперативною і зовнішньою пам'яттю. Час звертання до буферної пам'яті складає сотні або тисячі мікросекунд, ємність – 107... 1010 біт.

Таким чином, пам'ять ЕОМ має багаторівневий характер і являє собою ієрархічну структуру, на верхніх ступенях якої знаходяться ЗУ більш високої швидкодії і порівняно малої ємності, а на нижніх – ЗУ меншої швидкодії, але більшої ємності.

У принципі, основні елементи ієрархії містить і людська пам'ять. У кожного з нас є визначений запас відомостей, слів, понять, уяв, що зберігаються в довгостроковій пам'яті усе життя. А є пам'ять оперативна. Наприклад, треба не забути завтра зателефонувати. Розмова відбулася і всі деталі, пов'язані з нею, через день – два забудуться і лише дуже мала частина перейде з буферної системи в довгострокову. Мозок уникає перевантажень і зберігає вільною частину осередків пам'яті для майбутньої діяльності.