4.4 Порядок виконання роботи

1. За допомогою пасаметра провести вимірювання діаметрів усіх деталей і результати занесимо до таблиці 3.1.

Позначення діаметру деталі за кресленням – 12h13.

Таблиця 3.1 – Результати вимірювань діаметрів валиків

1	11,955	21	11,958	41	11,962	61	11,988	81	11,982
2	11,968	22	11,940	42	11,926	62	11,968	82	11,950
3	12,006	23	11,973	43	11,962	63	11,976	83	11,966
4	11,952	24	11,970	44	11,998	64	12,004	84	11,959
5	11,974	25	11,958	45	11,966	65	11,972	85	11,954
6	11,981	26	11,954	46	11,971	66	11,962	86	11,965
7	11,962	27	11,989	47	11,951	67	11,956	87	11,999
8	11,988	28	11,984	48	11,949	68	11,974	88	11,970
9	12,006	29	12,009	49	11,970	69	11,968	89	11,980
10	11,993	30	11,960	50	11,984	70	11,982	90	11,948
11	11,930	31	11,930	51	11,980	71	11,966	91	11,980
12	11,980	32	11,934	52	11,990	72	11,982	92	11,962
13	11,948	33	11,980	53	11,933	73	11,952	93	11,940
14	11,970	34	11,964	54	11,948	74	11,985	94	11,976
15	11,950	35	11,989	55	11,950	75	11,976	95	11,960
16	11,987	36	11,982	56	11,952	76	11,942	96	11,998
17	12,015	37	11,972	57	11,970	77	11,946	97	11,938
18	11,956	38	11,957	58	11,969	78	11,961	98	11,942
19	11,970	39	11,962	59	11,986	79	11,978	99	11,958
20	11,941	40	11,945	60	11,962	80	11,980	100	11,973

2. Визначаємо діапазон розсіювання розмірів ω = x_max - x_min :

ω = 12,015 - 11,926 = 0,089

3. Визначаємо кількість інтервалів:

m = = 10

4. Знаходимо ширину інтервала h=ω/m:

h = 0,089/10 = 0,0089

5. Для кожного інтервалу визначаємо початок і закінчення:

1. 11,926 і 11,9349

2. 11,9349 і 11,9438

3. 11,9438 і 11,9527

4. 11,9527 і 11,9616

5. 11,9616 і 11,9705

6. 11,9705 і 11,9794

7. 11,9794 і 11,9883

8. 11,9883 і 11,9972

9. 11,9972 і 12,0061

10. 12,0061 і 12,015

6. Розміри виміряних деталей переносимо у відповідні інтервали на гістограмі (рисунок 3.3):

Рисунок 3.3 – Гістограма розсіювання розмірів

7. Заповнюємо таблицю для обробки результатів вимірювань (таблиця 3.2)

8. Використовуючи таблицю, знаходимо середнє значення відхилень випадкових розмірів і значення дисперсії D(x)

=11,9681

=0,00035773

9. Знаходимо середнє квадратичне значення відхилень випадкових розмірів

0,018914

Таблиця 3.2- Результати математичної обробки побудованої гістограми

Інтервали розмірів	Середини інтервалів розмірів хі , мм	Кількість деталей в інтервалі ni, шт.
11,926 - 11,9349	11,93045	4	0,04	0,477218	0,001418	0,0000567
11,9349 – 11,9438	11,93935	6	0,06	0,716361	0,000827	0,0000496
11,9438 – 11,9527	11,94825	13	0,13	1,553273	0,000394	0,0000512
11,9527 – 11,9616	11,95715	13	0,13	1,554429	0,0001199	0,0000156
11,9616 – 11,9705	11,96605	22	0,22	2,632531	0,0000042	0,0000009
11,9705 – 11,9794	11,97495	11	0,11	1,317245	0,0000469	0,00000516
11,9794 – 11,9883	11,98385	18	0,18	2,157093	0,0002481	0,00004465
11,9883 – 11,9972	11,99275	5	0,05	0,599638	0,0006076	0,00003038
11,9972 – 12,0061	12,00165	6	0,06	0,720099	0,0011256	0,0000675
12,0061 – 12,015	12,01055	2	0,02	0,240211	0,001802	0,00003604
		00

10. Визначаємо граничні розміри d_мах, d_miп у відповідності до креслення деталі та розрахувати z₁ і z₂,

де , ,

, .

12h13

Es=0, es=? T_d=270, ei= - 270

d_мах = 12+0 =12 d_miп = 20 + (-0,270) = 11,730

х₁ = 11,9681- 11,730 = 0,238; х₂ = 12 - 11,9681 = 0,0319

;

11. По таблиці функції Лапласа знаходимо значення Ф(z₁) і Ф(z₂)

Ф(z₁) =

Ф(z₂) =

12. Визначаємо ймовірний відсоток придатних деталей та виправного і невиправного браку.

Ймовірний відсоток придатних деталей складе:

F=F₁ + F₂= (Ф(z₁) + Ф(z₂)) × 100%,

Брак виправний: 50% – F(z₁ )×100%,

Брак невиправний: 50% – F(z₂ )×100%.

F=

Отже, брак виправний.