1В.6. Характеристика процесів пам’яті.

Розрізняють такі головні процеси пам'яті:запам'ятовування, зберігання, відтворення та забування.Запам’ятовування - це утворення й закріплення тимчасових нервових зв'язків.Процес запам'ятовування - активний процес, під час якого з початковим матеріалом відбуваються певні дії.Зберігання- як процес пам'яті полягає у ступені збереження обсягу й змісту інформації впродовж тривалого часу.Забування - неоднорідний процес, він може набувати найрізноманітніших форм.Відтворення-один з головних процесів пам'ятіВідтворення матеріалу, який зберігається в довготривалій пам'яті, полягає в переході його з довготривалої пам'яті в короткотривалу.Відтворення залежить від процесів запам'я­товування і забування, але мав також свої особливості та механізми.Забування- виявляється в тому, що втрачається чіткість запам'ятованого, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні, воно стає неможливим і, нарешті, унеможливлюється впізнання.

Блок забування також можна розглядати як відносно незалежний. Забування - це згасання тимчасових нервових зв'язків, що впродовж тривалого часу не підкріплювалися. Якщо набуті знання протягом тривалого часу не використовують і не повторюють, вони поступово забуваються.Забування - процес поступовий, базується на послабленні й порушенні раніше утворених умовних зв'язків. Що менше вони закріплені, то швидше згасають і забуваються.

7.Воля - це психічний процес свідомої цілеспрямованості регуляції людиною своєї діяльності і поведінки з метою досягнення поставлених цілей.Воля виконує дві взаємозалежні ф-ії:активізуючи(забезпечує перехід від пізнання і переживань людини до практичної діяльності)і гальмуючу(регулює свою поведінки).Емоції-психічне відображення у формі безпосереднього пристрасного переживання життєвого смислу явищ та ситуацій,що обумовлені відношенням їх об’єктивних властивостей до потреб суб’єкта.Позитивна емоція переживається тоді коли вона є результатом відображення значимої потреби та усвідомлення своєї озброєності способами її повного задоволення.Емоції взаємопов’язані:з руховою активністю на безумовно-рефлекторному рівні,що виявл.у виразних руках обличчя,тіла,жестах;з роботою внутр..органів серця,легень шлунку.Вищим продуктом соціального,цілісного розвитку емоцій людини є почуття.Почуття-усвідомлюване переживання людиною свого відношення до того:що вона пізнає і робить,що відбувається навколо в той час,як н-ад,почуття патріотизму,боргу,відповідальності за доручену справу,виявл.в психічному житті людей як потік емоційних переживань.

2В.1. Сутність мотиваційної сфери особистості.

Мотиваційна сфера людини досі мало вивчена в психології. Це не може бути пояснено відсутністю інтересу до даного предмету: починаючи з давніх часів і до наших днів питання про внутрішні спонукачі поведінки людини неухильно займав вчених і приводив їх до побудови різних гіпотез. Від мотиваційної сфери залежить що являє та чи інша діяЄ,який сенс вона має для даної людини,як відтворює іі внутрішній світ.У процесі взаємодії з соц..середовищем у людини форм.та проявл.психосоц.властивості і якості особистості:атрибути особистості незалежно від бажання людини(стать.вік, задатки.соматип);риси особистості-власт.психіки,які виявл.незалежно від ситуації і які можна точно виміряти(коеф.інтелекту,локалізація контролю);якості особистості-психічні властивості,які в різних ситуаціях проявл.по різному.Мотиви-це внутр..спонук.сили людини,що змушують її займ.тим чи іншим видом діяльності з метою задовол.потреб.Мотиви викон.три осн.ф-ії.спонукальн,спрямовуючу і регулюючу.До.усвідомлених.мотивів.належ.інтерес,переконання,прагнення.Інтерес-специф.емоційна форма прояву пізнавальних потреб людини що реаліз.у спрямованостітлюдини на певні об’єкти.Переконання-с-ма мотивів,що спонук.особистість діяти відповіднотдо своїх поглядів,принципів.Прагнення-усвідомлений мотив в якому виявлена потреба,що може бути задоволена за допом.вольових зусиль.