МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Кафедра військової підготовки

Чернівецького національного університету

імені Юрія Федьковича

Факультет комп’ютерних наук

321 навчальний взвод

Тема №2. Теоретичні основи стрільби.

Підготовка стрільби і управління вогнем.

(Курсова робота зі стрільби і управління вогнем)

Виконав:

студент 3-го курсу

Бурковський В.А.

Науковий керівник-

Начальник пмг №2

полковник Хомік І.В.

Чернівці 2012

Зміст

Вступ…………………………………………………………………… 3

1. Закон розсіювання снарядів. Підготовка ПУВ до роботи…………………………………………………………….. 5

2. Складання наближеного бюлетеня “Метеосередній” за даними метеопоста артилерійського дивізіону…………………………… 7

3. Розрахунок поправок на відхилення умов стрільби від табличних. Побудова графіка розрахованих поправок…………. 9

4. Розрахунок установок для стрільби способом повної підготовки. Подання команди на вогневу позицію для відкриття вогню……………………………………………………. 11

5. Визначення ймовірності влучення в ціль……………………….... 13

Висновки……………………………………………………………. 15

Список використаної літератури………………………………….. 16

Вступ

Незважаючи на загальне потепління міжнародних відносин, в останнє десятиліття спостерігається тенденція до зростання кількості, розмаху й інтенсивності локальних воєн і збройних конфліктів. Як показує історичний досвід, практично у всіх таких "малих війнах" помітну роль у вирішенні задач вогневої поразки противника грали ракетні й артилерійські формування. В сучасних умовах вогневе ураження набуває особливого значення в розгромі противника і досягненні визначеної мети ведення бойових дій, операцій. Враховуючи прагнення більшості країн світу до заборони зброї масового ураження, обсяг завдань, що покладається на звичайні засоби вогневого ураження військ в боях, битвах, операціях, значно зростає. Реальний вогневий вплив на супротивника, максимальне зниження його потенційних можливостей, підрив воєнно-економічного потенціалу, завдання значних втрат угрупованням військ, резервам і тилам ще до початку найбільш активної наземної фази дій сил, сьогодні не тільки залишається важливим, а й набуває все більшої актуальності. Не випадково, що у порівнянні з війнами 50-80-х років, насиченість артилерією угруповань військ, які беруть участь у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ століть, виросла в чотири рази . Сьогодні ракетні війська і артилерія - це основа вогневої міці загальновійськових угруповань.

Підвищення ролі ракетних військ і артилерії в операції (бою) не традиція, а об'єктивна історична закономірність, що пов'язана з появою ряду нових чинників на сучасному етапі розвитку теорії воєнного мистецтва, основними з яких є: - значний ріст вогневих завдань, які мають оперативне (оперативно-стратегічне) значення для військ в операції (бою); - збільшення частки обсягу завдань вогневого ураження для ракетних військ і артилерії з 30 - 40% у минулих війнах до 60-70% у війнах сучасності; - застосування нових форм і способів бойових дій з урахуванням нових бойових можливостей РВіА; а) участь РВіА у масованих (зосереджених) вогневих ударах в інтересах успіху усієї операції; б) застосування РВіА високоточних ракет і боєприпасів у складі розвідувально-вогневих (ударних) комплексах; в) збільшення масштабу вогневого ураження противника в операції (бою) ; г) збільшення рівня мобільності військ (у т.ч. і РВіА) на полі бою, маневреності частин і підрозділів як своїх військ, так і противника; д) поступовий подальший розвиток нових зразків озброєння ракетних військ і артилерії і вплив їх на порядок бойових дій загальновійськових з'єднань і частин. Важливість ракетних військ і артилерії визначається тим, що тільки цей рід військ спроможний виконувати задачі вогневого ураження противника в будь-яких умовах погоди, місцевості і часу бойових дій, а також забезпечувати тісну взаємодію і безперервну підтримку ракетними ударами і вогнем артилерії загальновійськових з'єднань (частин, підрозділів). Беручи до уваги характер сучасних операцій, способи їх проведення, перспективи розвитку озброєння, тенденції постійного зростання масштабів вогневого ураження, можна стверджувати, що обсяг вогневих задач ракетних військ і артилерії в перспективі збільшиться порівняно з сьогоднішнім в 1,5-2,0 рази, їх роль вже виходитиме за рамки оперативно-тактичних завдань і переростати у фактор оперативно-стратегічного значення.

Таким чином роль ракетних військ і артилерії в локальних війнах і збройних конфліктах сучасності зростає і набуває подальшого розвитку. Саме тому вважаю що дана тема є актуальною для дослідження.Актуальність теми визначається такими чинниками: імовірністю виникнення локальних війн і збройних конфліктів; вимогою керівних документів щодо відповідного рівня підготовки військ на випадок бойових дій; необхідністю врахування практичного досвіду набутого протиповітряною обороною Сухопутних військ у ході воєнних конфліктів останніх років; потребою штабів і військ у конкретних рекомендаціях з реорганізації відповідних частин і підрозділів.