- •1. Основи психології і педагогіки як складові соціально-гуманітарної та психолого-педагогічної підготовки економістів і банкірів в Україні.
- •2. Структура, фази, засоби спілкування.
- •3. Що означає поняття «біхевіоризм»?
- •4. Що означає поняття «сурдопедагогіка»?
- •1. Роль психології та педагогіки у майбутній професійній діяльності фахівця фінансово-економічного спрямування.
- •2. Педагогічні ідеї я. А. Коменського.
- •3. Що означає поняття «самовиховання»?
- •Що означає поняття «дидактика»?
- •1. Основні категорії (поняття) психології. Галузі психології.
- •2. Функції спілкування.
- •3. Що означає поняття «психіка»?
- •4. Що означає поняття «освіта»?
- •1. Основні напрямки психології у хх ст.
- •2. Засоби спілкування.
- •3. Що означає поняття «свідомість»?
- •4. Що означає поняття «педагогіка»?
- •1. Педагогіка як наука та історія її розвитку. Основні етапи розвитку педагогіки як науки
- •2. Мистецтво ведення переговорів.
- •Що означає поняття «самоосвіта»? Самоосвіта - самостійний спосіб отримання знань в певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла. Шляхи самоосвіти
- •1. Вплив спадковості і середовища на формування особистості.
- •2. Школа і педагогічна думка в епоху середньовіччя та Відродження.
- •3. Що означає поняття «соціалізація»?
- •4. Що означає поняття «навички»?
- •1. Мозок, його будова і функції.
- •[Ред.]Стовбур мозку
- •[Ред.]Оболонки головного мозку
- •[Ред.]Структурні частини мозку
- •2. Освіта України хvі – початку хх ст.
- •3. Що означає поняття «особистість»?
- •4. Що означає поняття «гуманізм»?
- •1. Психіка, перша та друга сигнальні системи, поведінка людини.
- •2. Культурний та освітній розквіт Київської Русі.
- •Пам'ятки педагогічної думки Київської Русі
- •3. Що означає поняття «біхевіоризм»?попередній варіант
- •4. Що означає поняття «адаптація»?
- •Поняття про мислення. Особливості розвитку творчого мислення.
- •2. Система освіти в незалежній Україні.
- •3. Що означає поняття «когнітивна психологія»?
- •4. Що означає поняття «гуманізм»?
- •Значення мовлення у житті людини.
- •2. Психологія формування особистої кар’єри.
- •2. Історичні організаційні форми навчання та їх трансформації в сучасні вітчизняні.
- •1. Пізнавальні процеси та комунікативні процеси.
- •2. Вимоги до написання резюме:
- •2. Система освіти в незалежній Україні.
- •2. Мета та основні завдання
- •2. Вимоги до написання резюме:
- •1. Поняття про творчість.
- •2. Педагогічні ідеї я.-а. Коменського.
- •3. Що означає поняття «комунікація»?
- •1. Психологія як наука, історія розвитку, основні категорії.
- •2. Вимоги до написання резюме.
- •3. Що означає поняття «біхевіоризм»?
- •4. Що означає поняття «педагогіка»?
- •1. Психологічна структура особистості.
- •Фізіологічні потреби
- •Потреби безпеки та захисту.
- •Потреби приналежності і любові.
- •Потреби самоповаги.
- •Потреби самоактуалізації.
- •2 Діяльність як форма активності особистості. Діяльність та увага
- •4. Що означає поняття «навчання»?
- •3. Що означає поняття «толерантність»?
- •1. Формування «я-концепції» особистості.
- •2. Психологія формування особистої кар’єри.
- •3. Що означає поняття «ейфорія»?
- •4. Що означає поняття «навички»?
- •Загальна уява про здібності. Поняття обдарованості
- •2. Учасники Болонського процесу
- •3. Що означає поняття «ієрархія»?
- •4. Що означає поняття «темперамент»?
- •1. Діяльність як форма активності особистості. Діяльність та увага.
- •2. Система потреб особистості за а. Маслоу.
- •3. Що означає поняття «онтогенез»?
- •1. Знання, уміння та навички як структурні елементи діяльності.
2. Історичні організаційні форми навчання та їх трансформації в сучасні вітчизняні.
3. «психіка» - форма активного відображення суб’єктом об’єктивної реальності, що виникає в процесі взаємодії високоорганізованих живих істот із зовнішнім світом і що здійснює в їх поведінці регулятивну функцію.
4. «спілкування» - це взаємодія двох або більше людей, спрямована на узгодження та об’єднання зусиль з метою налагодження взаємин і досягнення загального результату.
Варіант № 13
1. Пізнавальні процеси та комунікативні процеси.
Пізнавальні процеси – це відчуття, сприйняття, мислення, увага, пам’ять, мовлення. Пізнавальна діяльність – це процес психічного відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності. Відображення реальності в людській свідомості може відбуватися на рівні чуттєвого й абстрактного логічного пізнання. Чуттєве пізнання характеризується тим, що предмети та явища об’єктивного світу безпосередньо діють на органи чуття людини – її зір, слух, нюх, тактильні та інші аналізатори і відображаються в мозку. До цієї форми пізнання дійсності належать пізнавальні психічні процеси відчуття та сприймання. Вищою формою пізнання людиною є абстрактне, логічне пізнання, що відбувається за участю процесів мислення та уяви. У розвиненому, соціально-обумовленому вигляді ці пізнавальні процеси, які можна розглядати як вищі психічні функції, властиві тільки людині, яка має свідомість і виявляє психічну активність у діяльності.
Комунікативний процес — обмін інформацією між індивідами або їх групами, метою якого є усвідомлення повідомлень, що містять певну інформацію. Комунікативний процес розпочинається, коли одна особа (відправник) хоче передати факт, ідею, думку чи іншу інформацію комусь іншому (одержувачу). Ця інформація має значення для відправника незалежно від того, чи вона проста і конкретна, чи складна і абстрактна. Наступна дія - це кодування інформації у формі що відповідає ситуації. Кодування може набувати форми слів, виразу обличчя, жестів, або навіть художнього вираження і фізичних дій. Після того, як повідомлення закодовано, його передають відповідними засобами зв'язку. Звичайні засоби зв'язку в організаціях - це наради, електронна пошта, записки, листи, звіти та телефонні розмови. Далі відбувається розкодовування у форму, яка має значення для одержувача. Значення інформації може бути різним, і у багатьох випадках воно є підставою для відповіді, і тоді утворюється цикл, оскільки нове повідомлення у такій же послідовності передається початковому відправникові.
2. Вимоги до написання резюме:
-
Прізвище, ім’я, по батькові, домашня адреса, телефони (домашній, мобільний).
-
Вказати свої особисті дані: рік народження, роки навчання та назву навчального закладу.
-
Зазначити свою громадянську позицію: участь у громадському житті університету, у студентському самоврядуванні.
-
Участь у науковій діяльності кафедр: написання науково-пошукових, реферативних і творчих робіт (яких?), виступи на студентських конференціях, практика за кордоном, публікації (Які? Де? Коли?).
-
Володіння рідною та іноземними мовами, якими, наскільки.
-
Володіння комп’ютером.
-
Контактність, комунікабельність, уміння вирішувати проблемні питання та розв’язувати конфлікти.
-
Участь у художній самодіяльності, спорті, успіхи та досягнення.
А головне писати чітко, зрозуміло і конкретно.
3. «самовдосконалення» - це розуміння себе, сильних та слабих сторін і пошук шляху до вдосконалення. Це постійний, безперервний розвиток особистості.
4. «кар’єра » - це результат усвідомленої позиції і поведінки людини у сфері трудової діяльності, що пов'язаний з баченням працівником свого трудового майбутнього, шляхів професійного зростання та самореалізації.
Варіант № 14
1. Потреба – стан живої істоти, що відображає її залежність від умов снування та спричиняє активність у ставленні до цих умов.Потреби людини суб'єктивно переживаються нею як бажання, потяг або прагнення. Сигналізуючи про виникнення потреб та про їхнє задоволення, ці переживання регулюють діяльність людини, стимулюючи або послаблюючи її. Наявність потреби та її безпосереднього, чуттєвого виразу ще не є достатньою умовою для того, щоб діяльність щодо її задоволення (або спрямована на інший предмет) могла здійснитися. Для цього необхідний об'єкт, який, відповідаючи потребі за змістом, став би збудником діяльності, надав би їй конкретної спрямованості. Людині притаманні вищі форми відображення дійсності, а тому об'єкти, які збуджують діяльність, можуть поставати у формі ідеї чи морального ідеалу. Саме цей усвідомлюваний образ, який збуджує діяльність, орієнтує її на задоволення певної потреби, називають мотивом діяльності, що реалізується.
Мотив – спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб, в яких виявляється активність суб’єкта.Мотиви діяльності людини можуть поставати в її свідомості як конкретні чуттєві або розумові образи поряд з асоційованими з даними образами уявленнями (наприклад, для мандрівника образ вогнища асоціюється з теплом, світлом, відпочинком тощо). Мотив може збуджувати часткову, конкретну дію і прямо збігатися з ціллю даного діяння (або конкретної дії), з тим, що досягається в результаті виконання дії. В складніших випадках мотиви можуть не збігатися з ціллю окремої дії безпосередньо, а потребують багатьох дій, досягнення численних часткових цілей. Іноді діяльність, що відповідає такому мотиву, може відбуватися протягом значного періоду часу — місяці, навіть роки.
У 1943 р. психолог Абрахам Маслоу висловив припущення, що людська поведінка визначається широким спектром потреб. Він розбив ці потреби на п'ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї ієрархії лежали найнасущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині - більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження). За Маслоу людина - це "тварина, що постійно чогось хоче". Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов’язково наступного рівня ієрархії.Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об'єднується в категорію фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати якісь інші цілі, їй необхідно задовольнити ці основні потреби. Над потребою в безпеці розташовується бажання людей спілкуватися один з одним, кохати і бути коханими, відчувати почуття приналежності до колективу. соціальні потреби можуть бути для робітників більш важливі, ніж фінансові потреби. Люди також мають потребу у визнанні - їм необхідно відчуття цінності своєї особистості як невід'ємної частини єдиного цілого. Крім того, вони потребують поваги, заснованої на досягненнях у змаганні з іншими людьми. Всі ці потреби тісно пов'язані з поняттям статусу, що означає "вагу" або "важливість" людини в очах оточуючих. Маслоу визначив потребу в самовираженні як "бажання стати більшим, ніж ти є, стати усім, на що ти спроможний". Ця потреба — найвищого порядку, і задовольнити її складніше усього. Люди, що "добираються" до цього рівня, працюють не просто через гроші або щоб справити враження на інших, але тому, що усвідомлюють значимість своєї роботи і відчувають задоволення від самого її процесу.