- •1. Основи психології і педагогіки як складові соціально-гуманітарної та психолого-педагогічної підготовки економістів і банкірів в Україні.
- •2. Структура, фази, засоби спілкування.
- •3. Що означає поняття «біхевіоризм»?
- •4. Що означає поняття «сурдопедагогіка»?
- •1. Роль психології та педагогіки у майбутній професійній діяльності фахівця фінансово-економічного спрямування.
- •2. Педагогічні ідеї я. А. Коменського.
- •3. Що означає поняття «самовиховання»?
- •Що означає поняття «дидактика»?
- •1. Основні категорії (поняття) психології. Галузі психології.
- •2. Функції спілкування.
- •3. Що означає поняття «психіка»?
- •4. Що означає поняття «освіта»?
- •1. Основні напрямки психології у хх ст.
- •2. Засоби спілкування.
- •3. Що означає поняття «свідомість»?
- •4. Що означає поняття «педагогіка»?
- •1. Педагогіка як наука та історія її розвитку. Основні етапи розвитку педагогіки як науки
- •2. Мистецтво ведення переговорів.
- •Що означає поняття «самоосвіта»? Самоосвіта - самостійний спосіб отримання знань в певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла. Шляхи самоосвіти
- •1. Вплив спадковості і середовища на формування особистості.
- •2. Школа і педагогічна думка в епоху середньовіччя та Відродження.
- •3. Що означає поняття «соціалізація»?
- •4. Що означає поняття «навички»?
- •1. Мозок, його будова і функції.
- •[Ред.]Стовбур мозку
- •[Ред.]Оболонки головного мозку
- •[Ред.]Структурні частини мозку
- •2. Освіта України хvі – початку хх ст.
- •3. Що означає поняття «особистість»?
- •4. Що означає поняття «гуманізм»?
- •1. Психіка, перша та друга сигнальні системи, поведінка людини.
- •2. Культурний та освітній розквіт Київської Русі.
- •Пам'ятки педагогічної думки Київської Русі
- •3. Що означає поняття «біхевіоризм»?попередній варіант
- •4. Що означає поняття «адаптація»?
- •Поняття про мислення. Особливості розвитку творчого мислення.
- •2. Система освіти в незалежній Україні.
- •3. Що означає поняття «когнітивна психологія»?
- •4. Що означає поняття «гуманізм»?
- •Значення мовлення у житті людини.
- •2. Психологія формування особистої кар’єри.
- •2. Історичні організаційні форми навчання та їх трансформації в сучасні вітчизняні.
- •1. Пізнавальні процеси та комунікативні процеси.
- •2. Вимоги до написання резюме:
- •2. Система освіти в незалежній Україні.
- •2. Мета та основні завдання
- •2. Вимоги до написання резюме:
- •1. Поняття про творчість.
- •2. Педагогічні ідеї я.-а. Коменського.
- •3. Що означає поняття «комунікація»?
- •1. Психологія як наука, історія розвитку, основні категорії.
- •2. Вимоги до написання резюме.
- •3. Що означає поняття «біхевіоризм»?
- •4. Що означає поняття «педагогіка»?
- •1. Психологічна структура особистості.
- •Фізіологічні потреби
- •Потреби безпеки та захисту.
- •Потреби приналежності і любові.
- •Потреби самоповаги.
- •Потреби самоактуалізації.
- •2 Діяльність як форма активності особистості. Діяльність та увага
- •4. Що означає поняття «навчання»?
- •3. Що означає поняття «толерантність»?
- •1. Формування «я-концепції» особистості.
- •2. Психологія формування особистої кар’єри.
- •3. Що означає поняття «ейфорія»?
- •4. Що означає поняття «навички»?
- •Загальна уява про здібності. Поняття обдарованості
- •2. Учасники Болонського процесу
- •3. Що означає поняття «ієрархія»?
- •4. Що означає поняття «темперамент»?
- •1. Діяльність як форма активності особистості. Діяльність та увага.
- •2. Система потреб особистості за а. Маслоу.
- •3. Що означає поняття «онтогенез»?
- •1. Знання, уміння та навички як структурні елементи діяльності.
2 Діяльність як форма активності особистості. Діяльність та увага
Діяльність — це специфічний спосіб ставлення людини до світу. Вона поєднує біологічну, соціальну та духовно-культурну сутність людини. Діяльність постає як засіб перетворення природи на предмети споживання, творіння культури.
Характерні ознаки діяльності людини:
> вона діє під впливом тих чи інших мотивів для задоволення певної потреби;
> вона існує завдяки взаємодії з навколишнім середовищем (інші люди, предмети; природа тощо);
> обмінюється інформацією з іншими людьми, тобто бере участь у спілкуванні;
> з самого початку життя людина грається, вчиться, а далі працює;
> саме завдяки діям, взаємодіям набуває певного досвіду;
> відчуває вплив умов ужиття як на рівні оточення (мікросередовище), так і на рівні суспільства (макросередовище);
> діяльність має ціле усвідомлений і цілеспрямований характер.
На основі того, що людська діяльність являє собою систему усвідомлених цілеспрямованих дій, що передбачає зміну або перетворення навколишнього світу можна сформулювати таке визначення:
Діяльність — це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.
Свідома активність людини формується і проявляється у діяльності, яка відбувається в певній системі відносин з іншими людьми. Результати діяльності впливають на оточуючий світ, на життя і судьби інших людей. Діяльність формує особистість людини, яка виражається знову ж в діяльності. Так, участь у суспільно-корисній роботі дружного колективу розвиває у людини колективізм, організованість, вміння пов”язувати власні інтереси з інтересами колективу і суспільства. Розуміння провідного впливу діяльності на формування особистості А.С.Макаренко поклав у основу розробленої ним теорії і практики виховної роботи.
Життя людини – це постійна динаміка різних видів її діяльності. Проте в усій різноманітності діяльностей, які освоює людина протягом життя, існує три види, що здійснюють найбільший вплив на розвиток її особистості. Це гра, навчання і праця. Генетично змінюючи одна другу, вони співіснують протягом всього життя людини.
Гра – це найпростіший вид діяльності, яким оволодіває дитина в процесі свого розвитку. В ній розпочинається формування людини як особистості, як суб”єкта діяльності. Її метою є сама процесуальна сторона, а не практичні результати, які отримуються. Гра є формою прояву активності дитини, вона виступає як засіб, що дозволяє в доступній формі оволодівати діяльністю дорослих. Заміщуючи реальні об”єкти певними символами чи іншими предметами, дитина імітує діяльність, що дозволяє їй самій стати суб”єктом діяльності.
В перших іграх чітко проглядається керівна роль дорослого. Він розкриває функціональну роль іграшки. Наслідуючи дії дорослого, дитина починає гратися самостійно. Ініціатива гри переходить до дитини. З розвитком дитини змінюються і її ігри. В перші два роки життя вона оволодіває рухами і діями з оточуючими предметами, що приводить до виникнення функціональних ігор. В них дитина розкриває нові незнайомі їй властивості предметів і способи дій з ними. Важливе значення тут має оволодіння мовою.
Більш складними являються конструктивні ігри. В них дитина починає осмислювати значення предметів і їх взаємодії. Функціональні та конструктивні ігри відносяться до розряду маніпулятивних. У 3-4 роки появляються сюжетно-рольові ігри, які включають дитину у колективні стосунки. В грі вона розвиває свої психічні властивості. Спеціально підбираючи ігри, можна цілеспрямовано впливати на розвиток різних психічних якостей: увагу, сприймання, пам”ять, волю. В сюжетно-рольових іграх дитина, виконуючи певну роль, привчається діяти за правилами, що розвиває її дисциплінованість, витримку, наполегливість тощо. Вони полегшують перехід до якісно нового типу гри – гри за правилами, де поведінка учасників регламентується певними абстрактними вимогами.