4. Граматична категорія виду
Вид – це граматична категорія дієслова, що виражає відношення дії до її внутрішньої межі. Це одна із найважливіших дієслівних категорій. Вид може вказувати на тривалість дії, незакінченість її, закінченість, обмеженість. Наприклад: читати – прочитати, вилити – виливати, набрати – набирати. Залежно від цього розрізняють дієслова доконаного і недоконаного виду.
Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію, необмежену в часі, тобто таку, що не дала результат. Наприклад: освітлював, освітлює, освітлюватиму, буду освітлювати. Дієслова недоконаного виду відповідають на питання що робити? що роблю? що робив? що робитиму? Дієслова недоконаного виду мають усі три часи: теперішній, минулий, майбутній (аналітична та синтетична форми).
Основна функція дієслів недоконаного виду вказувати на незакінченість, тривалість дії взагалі.
Проте деякі дієслова недоконаного виду вказують на повторюваність дії. Наприклад: “Вітряки помахували крилами”. “Він мав звичку скуповувати старі речі”. Деякі дієслова недоконаного виду означають довготривалу дію.
Дієслова доконаного виду вказують на завершеність дії взагалі або на певному етапі її проходження, означають дію обмежену в часі, тобто таку, яка вказує на результат. Наприклад: “Дужче сонце припекло, розлило струмочки і промінням золотим просякло струмочки”(О.Олесь).
Дієслова доконаного виду ніколи не бувають теперішнього часу, а мають лише форму минулого або майбутнього часу(проста форма).
Дієслова доконаного виду, крім свого основного значення, можуть указувати на:
-
одноразовість або раптовість дії: стукнути, грюкнути, рипнути;
-
на початок дії: заговорити, заспівати;
-
на повторюваність дії: попереписувати, поперечитувати.
Творення видових форм дієслова
Парновидових дієслів в українській мові небагато. Тільки близько третини мають видові пари. Формування видових кореляцій доконаного і недоконаного виду має свої особливості.
Дієслівні форми, що виражають лексичну тотожність, утворюють за допомогою різних граматичних засобів співвідносні видові пари, або видову кореляцію (від лат.correlatia – співвідношення). Форма недоконаного виду вважається основною, початковою формою: від неї утворюється форма доконаного виду. Формальне вираження виду при цьому може бути морфологічним або контекстуальним.
-
Найбільш продуктивним засобом творення відповідників дієслів доконаного виду до безпрефіксних дієслів недоконаного виду є префіксація. Проте не кожен префікс утворює до безпрефіксного дієслова відповідник доконаного виду. Префікси здебільшого утворюють нові слова, тому явище префіксальний словотвір) перебуває за межами видоутворення, наприклад: бити – вбити, нести– донести, брати – зібрати.
-
Однак деякі префікси, поєднуючись з безпрефіксними дієсловами недоконаного виду, не змінюють їхньої семантики. Видовою парою стають дієслова недоконаного виду (без префікса) і префіксальне дієслово доконаного виду. Це такі префікси (в-, з-(с-), за-, на-, по-, при-, про-):
В-: молити – вмолити, благати – вблагати, рятувати – врятувати,
З(с-) сохнути – зсохнути, горіти – згоріти, казати – сказати,
За- в’язати – зав’язати, програмувати – запрограмувати.
Префіксальні видові пари на противагу суфіксальним формуються вибірково. ’
2. Співвідносні видові пари утворюються також за допомогою суфіксів. Розрізняють найпродуктивніші типи суфіксації:
а) дієслова недоконаного виду мають суф. а-(-я-), а відповідні до них доконаного виду суф. -и-: ступати – ступити, лишати – лишити, виділяти – виділити.
б) форми недок. виду вживаються з суф. -ува-(-юва-), а док. виду з суф. -а-(-я-): зачитувати – зачитати, запитувати – запитати,
в) форми недоконаного виду мають суф. ува (-юва-), а доконаного – суф. -и-: налагоджувати – наладити, споруджувати – спорудити.
г) дієслова недок. виду із значенням багатократної дії мають суфікс -а-(-я-), а доконаного на означення одноразової раптової дії -ну-:стукати – стукнути, грюкати – грюкнути,
ґ) форми недоконаного виду мають суф. -ва- або -а-, а співвідносні доконаного виду безсуфіксні: розкривати – розкрити, лягати – лягти, допомагати – допомогти.
3. Видова кореляція може утворюватися за допомогою чергування голосних і приголосних в основі дієслова, але майже завжди в супроводі суфіксації або префіксації.
Найпоширеніші в українській мові такі чергування голосних фонем в особових форм док. і недок. виду дієслів:
Недоконаний Доконаний Приклади
вид вид
и е умирати – умерти, умру