- •Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
- •Трипільська культура
- •Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
- •Походження слов’ян та їх розселення на території України
- •Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
- •Введення християнства на Русі, його історичне значення
- •Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
- •Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
- •Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
- •1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
- •2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
- •Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
- •II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
- •IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
- •Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
- •Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- •Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
- •Утворення Української гетьманської держави.
- •Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
- •Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
- •Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
- •Україна в період гетьманування і.Мазепи.
- •Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
- •Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
- •Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
- •Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
- •Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
- •Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
- •Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
- •1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
- •Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
- •Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
- •Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
- •Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
- •Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
- •Радянсько – польська війна і Україна.
- •Входження України до складу срср.
- •Україна в період неПу.
- •Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
- •Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
- •Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
- •Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
- •Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
- •1930-Ті рр. В історії культури урср були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі.
- •Місце України в планах гітлерівців.
- •Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
- •Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
- •Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
- •1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
- •2) Націоналістична(оун-упа).
- •Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
- •1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
- •1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
- •1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
- •Звільнення України від німецьких загарбників.
- •8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
- •28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- •Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
- •Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
- •Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
- •Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
- •Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
- •Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
- •Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
- •Дисидентський рух в Україні та його значення.
- •Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
- •Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
- •1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебування в його складі України.
- •Початок формування багатопартійності в Україні.
- •I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
- •II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
- •III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
- •Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.
-
Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
З кінця XIII ст. у литовських племен посилюється процес розпаду родоплемінних відносин і появи держави, яка з часом приєднала землі колишньої Київської держави.
Час перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського можна поділити на декілька періодів:
І етап (1340р.-1362р.) „оксамитове” литовське проникнення.
За князя Міндовга (1230-1263) було приєднано частину білоруських земель. За князя Гедиміна (1316-1341) починається процес приєднання українських земель до Литви, у ході звільнення від влади монголів.
Ольгерд (1345 -1377) переміг татар у 1362 році у битві біля р. Сині Води і закріпив під своєю владою більшу частину укр. земель.
ІІ етап (1362-1385) – „ослов′янення” литовських правителів.
Держава – своєрідна федерація земель-князівств –„Велике князівство Литовське, Руське і Жимантійське". Українські і Білоруські землі складали 90% відсотків земель Великого князівства Литовського. „Старини не порушували і нового не вводили”. Руська мова була державною, православна церква, освіта та культура розвивалися без перешкод. На території українських земель існували Київське, Волинське, Подільське та інші князівства.
ІІІ етап (1385-1480) – втрата українськими землями залишків автономії.
Згідно Кревської унії (1385 р.) Велике князівство Литовське повинно було об'єднатися з Польським королівством, литовський князь Ягайло (1377-1392) мав одночасно стати польським королем, одружившись з польською королевою Ядвігою, прийняти католицьку віру і навернути до неї все населення.
Противниками унії були українські магнати і частина литовської знаті. Об'єднавшись навколо двоюрідного брата Ягайла Вітовта, вони розпочали боротьбу, яка закінчилася компромісом: Ягайло визнав за Вітовтом статус великого князя литовського, в Вітовт визнав себе васалом польської корони. Князівство зберігало автономію.
У 1399 році зіткнувся з татарами, біля р.Ворскла, відбулася битва, де він зазнав поразки.
У 1413 р. була друга унія – Городельська: обмежила права православних і розширила католиків.
Після смерті Вітовта литовським князем став Свидригайло, якому не вдалося зберегти залишки української державності.
ІV етап (1480-1569) – посилення литовсько-московської боротьби за право бути центром „збирання земель Русі”. Антилитовське повстанні1507р. під керівництвом М.Глинського.
-
Українські землі під владою Речі Посполитої.
Українські землі у складі ВКЛ почували зміну становища, коли попали під владу РП.
У місті Любліні 1 липня 1569 р. було проголошено унію. За її умовами Велике князівство Литовське об'єднувалося з Польським королівством в єдину державу - Річ Посполиту. Після Люблінської унії до складу Польщі ввійшли воєводства Руське (Галичина), Белзьке, Волинське, Подільське, Брацлавське, Київське. За Литовським князівством залишалося Брестське воєводство на Пінщині.
Зрушення у економіці 14-16 ст. тісно були пов’язані з соціальними процесами. Формується станова організація суспільства:
-
На вершині соціальної ієрархії перебувала шляхта – військово-службовий, замкнутий, привілейований стан - перебувала на вершині соціальної ієрархії, визначалася знатністю походження та великою земельною власністю.
-
Наступною ланкою були пани – найзаможніші феодали, порівняно нечисленна еліта, аристократична група.
-
Дрібна шляхта - походили із селян чи міщан, які за службу одержали статус шляхти та земельні володіння – проміжна ланка між селянством та аристократичною верхівкою військово-служилої верстви.
4. Важливу роль та особливе місце в українському суспільстві належало духовенству, яке становило окрему верству населення і нараховувало майже 10% населення ( біле, чорне). Українське суспільство, втративши власну державність, сприймало церкву не тільки як духовного наставника, а й як гаранта збереження етнічної самобутності та осередок громадського життя.
5. Міщани – жителі міст. Неоднорідне: заможні патриції - найбагатші купці та промисловці, середня ланка – бюргерство, міські низи – ремісники, дрібні торговці, с/г робітники. Цехи.
6. Найнижчим прошарком соціальної піраміди було селянство, яке було теж неоднорідним:
-
Чиншові селяни (данники) – особисто вільні та економічно незалежні селяни-общинники, які сплачували ренту.
-
Тяглові селяни – вели господарство на земельних ділянках, які належали феодалам – відбували панщину, платили державні податки та виконували державні повинності.
-
Службові селяни – ремісники, рибалки, конюхи...
Поступово різні категорії селянства зближуються в одну – кріпаки.
Посилюється кріпосницький гніт. У багатьох місцевостях панщина сягнула 5-6 днів на тиждень. Розгорнувся наступ католицьких кіл на православну церкву. Берестейська унія 1596 р. проголосила перехід православної церкви під зверхність папи римського. Українському народові загрожувало повне національне знищення.
За третім Литовським статутом 1588р. було остаточно закріпачено українське селянство. За селянами зберігалося лише право на володіння рухомим майном, необхідним для виконання повинностей на земельних наділах, якими вони користувались.