- •Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
- •Трипільська культура
- •Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
- •Походження слов’ян та їх розселення на території України
- •Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
- •Введення християнства на Русі, його історичне значення
- •Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
- •Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
- •Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
- •1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
- •2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
- •Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
- •II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
- •IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
- •Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
- •Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- •Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
- •Утворення Української гетьманської держави.
- •Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
- •Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
- •Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
- •Україна в період гетьманування і.Мазепи.
- •Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
- •Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
- •Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
- •Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
- •Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
- •Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
- •Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
- •1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
- •Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
- •Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
- •Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
- •Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
- •Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
- •Радянсько – польська війна і Україна.
- •Входження України до складу срср.
- •Україна в період неПу.
- •Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
- •Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
- •Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
- •Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
- •Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
- •1930-Ті рр. В історії культури урср були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі.
- •Місце України в планах гітлерівців.
- •Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
- •Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
- •Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
- •1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
- •2) Націоналістична(оун-упа).
- •Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
- •1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
- •1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
- •1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
- •Звільнення України від німецьких загарбників.
- •8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
- •28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- •Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
- •Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
- •Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
- •Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
- •Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
- •Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
- •Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
- •Дисидентський рух в Україні та його значення.
- •Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
- •Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
- •1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебування в його складі України.
- •Початок формування багатопартійності в Україні.
- •I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
- •II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
- •III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
- •Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.
-
Входження України до складу срср.
Пройшовши через низку інтеграційних процесів з Російською Федерацією та іншими радянськими республіками, Українська Соціалістична Радянська Республіка - УСРР (з 1937 р. - УРСР) врешті-решт стала складовою частиною новопосталої держави – Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Основними віхами на шляху входження УСРР до складу СРСР були: проголошення в грудні 1917 р. підконтрольної українським більшовикам частини України федеративною частиною Радянської Росії; воєнно-політичний союз радянських республік; договір про воєнний та господарський союз між РСФРР і УСРР (грудень 1920 р.). На принципах останнього - незалежність і суверенність обох держав – й базувалися українсько-російські відносини до грудня 1922р. Концептуальні засади об'єднання радянських | республік на принципах федерації знайшли відображення в Союзному договорі, який був винесений на І Всесоюзний з'їзд Рад(грудень 1922р.). Від української делегації на з'їзді М.Фрунзе виступив із запереченням проекту названого договору, оскільки він різко обмежував правосуб'єктність республік у структурі майбутньої союзної держави. Українську позицію підтримали й інші республіки. Отже, Союзний договір від ЗО грудня 1922 р. не став документом державно-правового значення, оскільки не був ні ратифікований суб'єктами проголошеної (лише проголошеної) федерації, ні схвалений вищою інстанцією в остаточному варіанті. Керівні органи УСРР продовжували працювати над проектом Союзного договору, зосередившись на тих розбіжностях, які були між центром і республіками. З різних причин українське керівництво не хотіло допустити монополії центру на прийняття політичних рішень без погодження з республіками. 26 січня 1924 р, II з'їзд Рад СРСР затвердив першу Конституцію СРСР. У травні 1925 р. IX Всеукраїнський з'їзд Рад затвердив новий текст Конституції УСРР, який закріпив входження радянської України до складу СРСР. Конституційне закріплення СРСР означало, що Українська СРР, як і інші радянські республіки, не тільки фактично, а й формально набула статусу суб'єкта федерації у складі союзної держави. В ній зокрема зазначалося, що "УСРР входить до складу Союзу РСР як суверенна договірна держава. Суверенітет УСРР обмежений лише в межах, зазначених в Конституції і лише в тих галузях, що їх віднесено до компетенції СРСР. Поза тими межами УСРР здійснює свою державну владу самостійно". Проте центр вважав інакше і взяв відвертий курс на унітаризацію союзної держави. При цьому подбав про арсенал правових та інших засобів, здатних звузити сутність радянської федерації настільки, що від неї в наступні роки залишився лише декоративний фасад. Зокрема, центр привласнив право приймати основи законодавства не
тільки стосовно Союзу, а й союзних республік. Та ж Конституція УСРР 1929 р. затверджувалася вищим законодавчим союзним органом. Право виходу з СРСР обумовлювалося "згодою" інших республік - фактично ж самим центром. Послідовно ліквідувалися республіканські наркомати, натомість створювалися об'єднані союзні чи союзно - республіканські. Так, якщо в 1924 р. було п'ять загальносоюзних наркоматів, то в 1939 р.- вже 22. Отже, жорсткою і всеосяжною централізацією всіх сфер суспільного життя, адміністративно - бюрократичною системою управління були зведені нанівець навіть ті рештки державного суверенітету, які залишалися у республіки після її входження до Союзу РСР. Чіткого визначення набула тенденція перетворення республіки з суб'єкта федерації в національний регіон унітарної по суті держави з обмеженою автономією.