Запитання для самоперевірки
1. Назвіть основні інфекційні захворювання людини
2. Яким шляхом збудники інфекцій можуть потрапляти в організмі людини?
3. На які групи поділяють інфекційні захворювання тварин?
4. За якими ознаками поділяються хвороби рослин?
ТЕМА 4. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ
При вивчені теми слід розглянути небезпечні події й аварії на транспорті. Далі дослідити події та факти Чорнобильської катастрофи.
План
1. Небезпечні події на транспорті й аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів із небезпечними речовинами.
2. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій у наслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення.
1. Небезпечні події на транспорті й аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів із небезпечними речовинами.
Аварійні ситуації на транспорті можуть мати різний характер - від аварій самих транспортних засобів до так званих локальних аварій - наприклад, падіння людей з вагонних лавок у результаті різкого гальмування залізничного потягу.
Транспортом загального користування щорічно в Україні перевозиться понад 3 млрд. т. вантажів, у тому числі велика кількість небезпечних. 60 % вантажних перевезень припадає на залізничний транспорт, 26 % — на автомобільний і 14 % — на річковий і морський.
Великою небезпекою для життя і здоров'я людей є перевезення (до 15 % від загального обсягу вантажів) вибухонебезпечних, хімічних, радіоактивних, легкозаймистих та інших речовин.
Загроза виникнення аварій на транспорті зростає у зв'язку зі скороченням оновлення основних фондів усіх видів транспорту, високого рівня (50 % і більше) зносу транспортних засобів, використання транспортних засобів, що підлягають списанню.
Особливо небезпечні аварії на залізничному транспорті, враховуючи густу сітку залізниць і велику щільність населених пунктів України. При перевезеннях залізницею радіоактивних, отруйних і сильнодіючих речовин та виникненні аварійних ситуацій це може призвести до радіоактивного забруднення навколишнього середовища і небезпечного опромінення людей, сільськогосподарських тварин, а при проникненні небезпечних хімічних речовин у навколишнє середовище — до хімічного зараження повітря, ґрунту, води і гострого отруєння населення і сільськогосподарських тварин. Дуже небезпечна обстановка може скластися при аварії на території залізничної станції, тому що поблизу станції розташована забудова населеного пункту з високою щільністю населення, зосереджено велику кількість вагонів з різноманітними вантажами і людьми.
Причини аварій і катастроф на залізничному транспорті це: несправності засобів сигналізації, централізації та блокування, несправності колій та рухомого складу, помилки диспетчерів, халатність і неуважність машиністів; зіткнення, сходження рухомого складу з колії, наїзди на перегони на переїздах, пожежі й вибухи у вагонах, розмиви залізничних колій, затоплення, осипи, зсуви та обвали.
Набуло великих масштабів перевезення пасажирів і вантажів авіаційним транспортом.
Аварії і катастрофи повітряного транспорту можуть виникати в момент запуску двигунів, при розбігу на злітно-посадковій смузі, на зльоті, під час польоту і при посадці. У таких ситуаціях можуть бути руйнування окремих конструкцій літака, відмова двигунів, нестача палива, перебої в життєзабезпеченні екіпажу та пасажирів, порушення роботи системи управління, електропостачання, зв'язку, пілотування, вибухи і пожежі на борту літака.
Авіаційна катастрофа в повітрі може стати причиною жертв і великих втрат майна не тільки на борту, а й на землі при падінні на виробничі споруди і житлові будинки. До великої небезпеки може призвести падіння літака чи вертольота на АЕС і об'єкти хімічної промисловості, що може зумовити радіоактивне забруднення або хімічне зараження навколишнього середовища.
На дорогах України щорічно відбуваються десятки тисяч автомобільних аварій і катастроф. Так, у 2003 р. на автомобільному транспорті сталося 42,4 тис. дорожньо-транспортних подій, загинуло 7149 осіб, травмовано 47 458 тис. осіб.
Майже 60 % НС припадає на транспортні засоби приватної форми власності.
Причини дорожньо-транспортних подій такі: порушення правил дорожнього руху, правил пілотування і судноплавства, перевищення швидкості руху, недостатня підготовка водіїв, їх слабка реакція, технічні несправності транспортних засобів, недотримання правил перевезень небезпечних вантажів та недотримання вимог безпеки, керування автомобілем у нетверезому стані, незадовільний стан доріг, відкриті люки, необгороджені та неосвітлені ділянки ремонтних робіт, відсутність знаків про попередження небезпеки, несправність сигналізації на залізничних переїздах, порушення дорожнього руху пішоходами.
Перевезення небезпечних речовин - це діяльність, пов'язана з переміщенням небезпечних речовин від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення.
Регламентація перевезень небезпечних речовин спрямована на запобігання, нещасних випадків з людьми або заподіяння матеріальних збитків чи збитків навколишньому середовищу, а також перевізним засобам, що використовуються.
Основними нормативними документами, що регламентують дорожнє перевезення небезпечних вантажів, є:
- Закон України „Про перевезення небезпечних вантажів”;
- Закон України „Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)”;
- Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306;
- Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджені наказом МВС України від 26.07.2004№822;
- Европейское соглашение о международной дорожній перевозке опасных грузов с Приложениями А и В, вступивши ми в силу с 01.01.2005 р. (надалі -ДОПНВ), тощо.
Таким чином, перевезення небезпечних вантажів з мінімальним ризиком можливо лише за умови дотримання встановлених вимог.
Маркуванням називають написи та умовні знаки, наносяться на окремі вантажні місця для впізнання вантажу, і характеристики способів поводження з ним при транспортуванні, зберіганні та перевантажувальних роботах. Маркування дозволяє встановити зв'язок між вантажем і супроводжуючим його документом, а також відрізнити одну партію вантажу від іншої.
З метою забезпечення ідентифікації небезпечних вантажів під час перевезення відповідно до вимог пункту 3.1 Правил на кожну упаковку з небезпечними вантажами повинен наноситись номер ООН, який відповідає вмісту упаковки. Перед цим номером проставляються літери “UN”-уразі міжнародних перевезень або “ООН” - у разі внутрішніх перевезень. Якщо упаковка відсутня, маркування наноситься на сам виріб або на його опору, транспортно-завантажувальне обладнання чи пристрій для його зберігання та запускання. Крім цього, відповідно до вимог пункту 3.7 Правил, у разі перевезення небезпечних вантажів на упаковки повинні наноситись знаки небезпеки, вказані для цих вантажів у додатку 15 до Правил.
Знаки небезпеки призначені для вказівки на небезпечні властивості небезпечних вантажів. Система знаків небезпеки заснована на класифікації небезпечних вантажів і розроблена в таких цілях:
- зробити небезпечні вантажі легко розпізнаваними на відстані по загальному виду наявних на них знаків небезпеки (символ, колір і форма);
- забезпечити за допомогою кольоровості знаків небезпеки першу корисну вказівку щодо видів небезпеки, притаманних небезпечним вантажам, вантажно-розвантажувальних операцій, укладання вантажів і їх розподілу.
Знаки небезпеки повинні за кольором, символами та загальною формою відповідати зразкам, наведеним у додатку 2 до Правил.
Усі знаки небезпеки на упаковках:
а) повинні розміщуватись з одного боку, якщо розміри упаковки дають змогу це зробити, а на упаковках з вантажами 1-го небезпеки – поруч з відповідним відвантажувальним найменуванням;
б) повинні бути розміщені таким чином,щоб їх нічого не затуляло і не загороджувало та забезпечувалося вільне їх бачення;
в) якщо вимагається нанесення кількох знаків небезпеки, вони повинні бути розміщені поруч один біля одного.