6. Державна регіональна фінансова політика: місцеві фінанси (бюджети)

***

Державна регіональна фінансова політика (ДРФП) є ключовим елементом ДРЕП, який представляє собою сукупність заходів для вирішення фінансових проблем регіонів.

Сучасна ДРФП в Україні спрямована на вдосконалення пропорцій розподілу доходів та видатків консолідованого бюджету між Державним бюджетом і місцевими бюджетами відповідно до повноважень, компетенції, обов язків та функцій покладених на центральні та місцеві органи державної влади і органи місцевого самоврядування.

Відтак, ДРФП передбачає збалансування доходів і витрат на всіх рівнях бюджетної системи з урахуванням рівнів забезпечення територій об єктами соціальної інфраструктури та застосування фінансових нормативів забезпечення потреб населення.

До засобів ДРФП належать: частка закріплених за територіями доходів у бюджетах усіх рівнів бюджетної системи; місцеві податки і збори; нормативи відрахувань від загальнодержавних податків до місцевих бюджетів; дотації, субсидії та субвенції, що надаються місцевим бюджетам; створення й використання загальнодержавних, регіональних і місцевих цільових фондів для вирівнювання доходів територій шляхом надання відповідних дотацій, субсидій і субвенцій.

Конкретні заходи ДРФП спрямовуються на: збільшення доходної бази місцевих бюджетів, і у першу чергу депресивних територій, адміністративно-територіальних одиниць в сільській місцевості; розширення повноважень і відповідальності органів місцевого самоврядування в питання управління місцевими (муніципальними) фінансами; посилення державного контролю за раціональним використання місцевих фінансів.

Місцеві фінанси охоплюють місцеві бюджети територіально-адміністративних одиниць і фінанси суб єктів господарювання, що використовуються для задоволення територіальних потреб. Місцеві фінанси ще називають муніципальними фінансами. Вони є джерелом фінансування витрат пов язаних з реалізацією ДРЕП і виконанням регуляторних функцій регіональними органами управління. Конкретно, за допомогою місцевих фінансів держава в особі регіональних (місцевих) органів управління реалізує соціальну політику, фінансує освіту, охорону здоровя, будівництво та утримання доріг, комунальне господарство, фінансує розвиток місцевої та харчової промисловості тощо, вирівнює соціальний і економічний розвиток депресивних регіонів.

Отже, до основних функцій місцевих фінансів, а саме їх центрального елемента - місцевих бюджетів, належать:

- формування фондів грошових ресурсів для забезпечення діяльності місцевих органів влади;

- розподіл та використання коштів за напрямками і в інтересах комплексного розвитку відповідних територій і адміністративно-територіальних утворень та одиниць;

- контроль за фінансово-господарською діяльністю підвідомчих регіональним органам і органам місцевого самоврядування підприємств, організацій і установ.

Місцеві бюджети є автономними і не входять до складу бюджетів вищих рівнів.

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок:

1. власних (закріплених) джерел доходів (місцеві податки і збори (податки на майно, платежі за використання природних ресурсів, мито і збори тощо), фіксовані закріплені відрахування від державних податків, інші власні доходи);

2. регулюючих доходів кошти, що передаються з ДБ місцевим бюджетам (% відрахувань від державних податків (податку на прибуток, ПДВ, акцизів, прибуткового податку), дотації, субвенції, кошти отримані з ДБ або бюджетів вищих рівнів за взаєморозрахунками).

Місцеві податки і збори поділяються на: а) податки, які встановлюються й вилучаються лише на даній території та дублюють загальнодержавні податки, і на податки, що є місцевими надбавками до загальнодержавних податків; б) податки, запровадження яких погоджується або санкціонується центральною владою і податки, що встановлюються органами регіональної влади або місцевого самоврядування самостійно.

Видатки місцевих бюджетів повязані з реалізацією планів соціального і економічного розвитку відповідних територій і адміністративно-територіальних одиниць і спрямовуються на: соціально-культурні заходи (освіту, культурну і мистецтво, охорону здоровя, соціальну політику). До речі, понад 75% місцевих бюджетів спрямовується власне у соціальну сферу, а витрати на соціальний захист становлять понад 40%; фінансову підтримку галузей господарського комплексу (промисловості, будівництва, сільського і рибного господарства, транспорту і дорожнього господарства, ЖКГ); управління; правоохоронну діяльність інше.

Слід зауважити, що бюджетна система України стоїть на порозі кардинальної реформи в контексті АТР в напрямку її децентралізації і розширення бюджетно-податкових повноважень органів регіональної влади і місцевого самоврядування.