3. Аналіз продуктивності праці і використання робочого часу

Ефективність використання трудових ресурсів підприємства визначається продуктивністю праці. Під продуктив­ністю праці розуміють її результативність.

Рівень продуктивності праці характеризується кількістю продукції (обсягом робіт, послуг) у грошовому або натуральному виразі, що виробляється одним працюючим (робітником) за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що затрачається на виробництво одиниці продукції (виконаної роботи, наданої послуги).

Аналіз продуктивності праці розпочинають з оцінки її рівня та динаміки. Для цього фактичний показник продуктивності праці за звітний період (місяць, квартал, рік) порівнюють з плановим (розра­хунковим) та з фактичним показником базового періоду. Визначають абсолютне (у гривнях) та відносне (у процентах) відхилення.

Рівень продуктивності праці одного працюючого (одного робіт­ника) доцільно порівняти із середньогалузевим рівнем, з передовими підприємствами, які випускають аналогічну продукцію. Таке порівняння сприятиме виявленню резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Наступний етап аналізу передбачає дослідження впливу факто­рів на відхилення з продуктивності праці.

З огляду на можливості впливу підприємства і врахування в практичній діяльності фактори поділяються на:

• зовнішні (законодавство, політика і стратегія, ринкова інфра­структура, макроструктур ні зрушення, природні умови, ступінь розвитку науки);

• внутрішні (характер продукції, технологія та обладнання, мате­ріали й енергія, організація виробництва і праці, система стимулювання).

Для аналітичних цілей можуть використовуватись інші групування факторів. За одним із них усі фактори, що істотно впливають на продук­тивність праці, можна об'єднати в групи (Рис. 5.1).

Матеріально - технічні

Організаційні

Економічні

Удосконалення техніки і технології

Застосування нових видів сировини

Поглиблення спеціалізації і комбінування

Удосконалення системи управління

Удосконалення організації праці

Удосконалення методів планування

Удосконалення системи оплати праці

Удосконалення системи участі працівників у прибутках

Соціальні

Створення відповідного морально – психологічного клімату

Нематеріальне заохочення

Поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу

Природні умови та географічне розміщення підприємства

Ця група акторів виділяється та аналізується на підприємствах видобувних та деяких переробних галузей

Рис.3.1. Групування факторів зростання продуктивності праці

У ході дослідження впливу факторів на рівень продуктивності праці особливу увагу необхідно приділити аналізу використання робочого часу як основного резерву підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Ліквідація втрат робочого часу має велике народногосподарське значення, оскільки дає змогу збільшити випуск продукції без додаткових капіталовкладень.

Звідси, основним завданням аналізу є:

• виявлення втрат робочого часу, непродуктивного його використання;

• вивчення причин, які зумовили втрати робочого часу;

• розроблення заходів щодо раціонального використання робочого часу.

Одиницями виміру робочою часу є людино-день і людино-година. Показником, який характеризує використання трудових ресурсів за відповідний період часу, є фонд робочого часу.

Аналіз проводять за даними хронометражних спостережень, фотографій робочого дня, балансу робочого часу та оперативного табельного обліку. Баланс робочого часу складають на рік з розбивкою за місяцями. Порівнянням фактичного і планового (за минулий рік) балансу виявляють втрати робочого часу.

Рис.3.2.Фактори, які впливають на середньорічний виробіток продукції на одного працівника.

Основними показниками вимірювання продуктивності праці

Показник	Методика розрахунку	Економічний зміст
Середньорічний виробіток продукції на одного працівника	Відношення річного обсягу виробленої продукції до середньооблікової кількості працівників основної діяльності	Характеризує середній обсяг продукції, виробленої одним працівником за рік, величина якого залежить від виробітку продукції одним робітником і частки робітників у кількості працівників
Середньорічний виробіток продукції одним робітником	Відношення річного обсягу виробленої продукції до кількості робітників	Характеризує середній обсяг продукції, виробленої одним робітником за рік, на величину якого впливає середня кількість відпрацьованих днів одним робітником і середньоденний виробіток продукції одним робітником
Середньоденний виробіток продукції одним робітником	Відношення річного обсягу виробленої продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками за рік днів	Характеризує середній обсяг продукції, виробленої одним робітником за день, величина якого залежить від середньої тривалості робочого дня (зміни) і середньогодинного виробітку продукції одним робітником
Середнього динний виробіток продукції одним робітником	Відношення річного обсягу виробленої продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками за рік годин	Характеризує середній обсяг продукції, виробленої одним робітником за рік, на величину якого впливає фактори , пов’язані зі зниженням трудомісткості продукції, зростанням обсягу виробленої продукції