- •Модуль і. Тема: історія гносеології
- •IV. Гносеологія Геґеля.
- •V. Марксистська гносеологія.
- •Література
- •Додаткова література
- •Практичне заняття № 1 класичний етап у розвитку гносеології
- •Питання
- •Методичні рекомендації до розділу 1.1
- •Навчальний матеріал. Прочитайте та законспектуйте основні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні рекомендації до розділу 1.2
- •Навчальний матеріал. Прочитайте та законспектуйте основні положення
- •Питання до модуля № 1. ( Розділи 1.1, 1.2)
- •Питання
- •Тести до розділів 1.1, 1.2
- •Модуль 2. Тема: проблеми, методи і форми наукового пізнання Савельєв ю.Б.
- •Література
- •Методичні рекомендації до розділу 2.1
- •Навчальний матеріал. Прочитайте та законспектуйте основні положення
- •Розділ 2.2. Структура пізнання. Раціональне й чуттєве пізнання
- •Література
- •Практичне заняття № 3
- •Наукового пізнання”
- •Питання
- •Методичні рекомендації до розділу 2.2
- •Навчальний матеріал. Прочитайте та законспектуйте основні положення
- •Прочитайте та законспектуйте основні положення
- •Тести до розділів 2.1, 2.2
- •Розділ 2.3. Філософські проблеми наукової методології
- •Наукове пізнання. Проблема наукової раціональності:
- •Література
- •Методичні рекомендації до розділу 2.3
- •Навчальний матеріал
- •Розділ 2.4. Загальнологічні методи наукового пізнання
- •Література
- •Методичні рекомендації до розділу 2.4
- •Питання до практичного заняття № 4
- •Питання
- •Питання до модуля II. (Розділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4)
- •Питання
- •Література
- •Глосарій
луганський національний педагогічний
університет імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кафедра філософії та соціології
ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК
ДЛЯ магістратури
„ГНОСЕОЛОГІЯ. ТЕОРІЯ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ”
лУГАНСЬК – 2006
курс „Гносеологія:
методи і форми наукового пізнання”
МОДУЛЬ 1 |
Тема: ”Історія гносеології” |
|
|
Розділ 1. 1. „Класичний етап у розвитку гносеології” |
|
|
Розділ 1. 2. „Посткласичний етап у розвитку теорії пізнання” |
|
|
Практичне заняття № 1 „Класичний етап у розвитку гносеології” |
|
|
Практичне заняття № 2 „Посткласичний етап у розвитку теорії пізнання” |
|
|
Питання до модуля 1 |
|
|
Тестування. Тест 1 |
|
МОДУЛЬ 2 |
Тема: „Проблеми, методи і форми наукового пізнання” |
|
|
Тема 2. 1. „Проблема істини в науковому пізнанні” |
|
|
Тема 2. 2. „Структура пізнання. Раціональне й чуттєве пізнання” |
|
|
Тема 2. 3. „Філософські проблеми наукової методології” |
|
|
Тема 2. 4. Загальнологічні методи наукового пізнання” |
|
|
Практичне заняття № 3. „Проблема істини і структура наукового пізнання” |
|
|
Практичне заняття № 4. „Філософські проблеми наукової методології” |
|
|
Питання до модуля 2 |
|
|
Тестування. Тест 2 |
|
|
Глосарій |
|
|
Література |
|
ВСТУП
Даний навчальний посібник призначено магістрантам всіх форм навчання, для котрих читається курс „Гносеологія: методи і форми наукового пізнання”.
Магістранти дистанційної форми навчання з тим щоб отримати допуск до заліку повинні виконати відповідний обсяг роботи: написати дві роботи на вибір зі списку контрольних питань до модульного контролю (всього передбачається два модулі), відповісти на тести до кожного розділу і підготувати відповідь на одне з питань до кожного практичного заняття (всього 4 практичних занять). На залік магістранти даної форми навчання мають здати всі виконані ними завдання в роздрукованому вигляді і бути готовими відповісти екзаменатору на запитання з цих тем.
Магістранти інших форм навчання використовують матеріал, викладений у відповідних темах для підготовки до заліку і до семінарських занять з курсу. Для розширення й поглиблення отриманих знань додаються списки рекомендованої літератури до кожної теми.
Пізнання – це невід’ємна споконвічна людська риса. На відміну від діяльності тварин вона має усвідомлений характер і пов’язана з практичними діями по перетворенню природного світу, результатом яких є створення іншої штучної природи як посередника між природничо-екологічним і антропоморфним.
Пізнання – обумовлений суспільно-історичною практикою процес набуття і розвитку знань, його поглиблення, розширення і вдосконалення. Пізнання – це взаємодія суб’єкта і об’єкта, результатом якої є накопичення знань про світ і людину.
Знання – це результат процесу пізнання дійсності, ідеальне відтворення об’єктивних закономірних зв’язків реального світу. Воно існує у вигляді уявлень, понять, теорій. Термін „знання” може використовуватись у трьох значеннях: 1) здібності, уміння, навички; 2) пізнавально значуща адекватна інформація; 3) особлива форма ставлення до дійсності, що існує поряд з практичними діями. Другий та третій аспекти і є предметом особливої дисципліни, розділу філософії-гносеології.
Теорія пізнання (гносеологія) – розділ філософії, в якому вивчаються проблеми природи пізнання, його можливості і межі, відношення знання і дійсності, суб’єкта і об’єкта пізнання, досліджуються передумови пізнавального процесу, умови достовірності знань, критерії істинності, форми і рівні пізнання, а також інші проблеми.
У літературі термін „гносеологія” використовується двояко:
1) вчення про знання взагалі; 2) філософська теорія, що вивчає наукове пізнання. В цьому плані іноді застосовується поняття „епістемологія” (від гр. – вчення про знання). Обидва терміни часто використовуються і як прості синоніми.
Авторська участь: канд. філос. наук, доц. кафедри філософії та соціології ЛНПУ Попов В.Б. – загальне наукове керівництво – тема 1.1; ст. викладач, здобувач кафедри філософії та соціології ЛНПУ Молодцов Б.І. – тема 1.2; канд. філос. наук, доцент кафедри філософії та соціології ЛНПУ Галкіна Л.І. – тема 2.2; канд. філос. наук, доцент кафедри філософії та соціології ЛНПУ Тягнібедіна О.С. – тема 2.4; канд. філос. наук, доцент кафедри філософії права і культурології ЛУВС Левченкова О.Б. – тема 2.3; канд. філос. наук, доцент Національного університету „Києво-Могилянська академія” Савельєв Ю.Б. – тема 2.1.
Модуль і. Тема: історія гносеології
Попов В.Б.
РОЗДІЛ 1.1. Класичний етап у розвитку гносеології
ЗМІСТ
І. Формування гносеології в античній філософії.
1. Зародження гносеології в ранній грецькій філософії: іонійська і елейська школи, атомізм, софістика й Сократ.
2. Гносеологія Платона:
а) концепція „пригадування”;
б) види знання та їх діалектика.
3. Гносеологія Арістотеля:
а) види знання і стадії процесу пізнання;
б) істина й хибність.
ІІ. Емпіризм, раціоналізм і сенсуалізм як гносеологічні парадигми Нового часу.
-
Гносеологія Ф.Бекона – родоначальника емпіризму Нового часу:
а) вчення про новий метод, перешкоди в процесі пізнання;
б) теорія індуктивного методу, види індукції.
2. Раціоналізм Р.Декарта:
а) вчення про радикальні сумніви;
б) основні риси раціоналістичної дедукції;
в) інтелектуальна інтуїція і метафізика „природжених ідей”.
3. Дж.Локк – основоположник сенсуалізму Нового часу:
а) структура досвіду;
б) концептуалізм і теорія абстракції;
в) види пізнання.
ІІІ. Гносеологія І.Канта.
-
Класифікація суджень.
-
Вчення про „річ в собі”.
-
Ступені пізнавального процесу, антиномії чистого розуму.
IV. Гносеологія Геґеля.
-
Тотожність мислення і буття.
-
Полеміка з Кантом про проблеми пізнання світу.
-
Пізнавальний процес як тотожність протилежностей.
-
Гносеологічні принципи Геґеля: рух думки від абстрактного до конкретного, єдність історичного й логічного.
V. Марксистська гносеологія.
1. Теорія відображення.
2. Єдність і розмаїття видів знання.
3. Практика як критерій істини, основа й мета пізнання.
Ключові слова: гносеологія, діалектика, детермінізм, суб’єктивізм, релятивізм, матеріальне, ідеальне, сутність. явище трансцендентне, дедукція, індукція, поняття, категорія, універсалії, номіналізм, реалізм, єдність протилежностей, вроджені ідеї, раціональна інтуїція, раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, суб’єкт, об’єкт, апріорне, апостеріорне, синтетичне, аналітичне, річ у собі, антиномія, судження, умови вивід, відчуття, сприйняття, уявлення, агностицизм, скептицизм, гносеологічний оптимізм, розум практичний, розум теоретичний, свідомість, суспільна свідомість, практика, теорія, метод, методологія, причина, наслідок, позитивізм, догматизм, гіпотеза, теорія відображення.
Література
-
Антология мировой философии. – М., 1969-1971. – Т. 1-3.
-
Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976.
-
Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985.
-
Скирбекк Гилье. История философии. – М., 2002.
-
История философии в кратком изложении. – М., 1991.
-
История философии. – Ростов-на-Дону, 1999.
-
Краткий очерк истории философии. – М., 1975.
-
Лосев А.Ф. История античной философии. – М., 1989.
-
Мир философии. Хрестоматия. – М., 1991. – Ч. 1 – 2.
-
Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
-
Лазарев В.А. Становление философского сознания Нового времени. – М., 1987.
-
Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.
-
Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1973.
-
Нарский И.С. Западноевропейская философия XIX века. – М., 1975.
-
Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.
-
Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1984.
-
Ляткер Я.А. Декарт. – М., 1975.
-
Заиченко Г.А. Дж. Локк. – М., 1973.
-
Асмус В.Ф. Кант. – М., 1973.
-
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.
-
Гулиан К. Метод и система Гегеля. – М., 1962. – Т. 1. Введение.
-
Нерсесянц В.С. Гегель. – М., 1979.
-
Философия Гегеля: проблемы диалектики. – М., 1987.
-
Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию. – К., 1966.
-
Принципы материалистической диалектики как теории познания. – М., 1984.
-
Марксистская философия в XIX веке. – М., 1979. – Кн. 2.
-
Ильенков Э.В. Ленинская диалектика и метафизика позитивизма. Размышления над книгой В.И.Ленина «Материализм и эмпириокритицизм». – М., 1980.