МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Кафедра етнографії та етнополітики

Сутність та витоки національного російського менталітету

Реферат

з етнографії слов'янських народів

студентки 2 курсу 201 УУ групи

Інституту української філології

Марченко Вікторії Сергіївни

Викладач: О. А. Подобєд

Київ – 2012

План

Вступ……………………………………………………………………………..…..3

1. Витоки російського національного менталітету……………………………….4

2. Російський національний менталітет……………………………………………6

2.1. Цівілізаційні передумови самобутності російського менталітету і вплив на нього природного середовища……………………………………………………...6

2.2. Геополітичні та етнічні коріння російського національного менталітету…..9

2.3. Авторитарна державність і громада як соціальні детермінанти російського національного менталітету……………………………………………………..….10

Висновок……………………………………………………………………….……11

Список використаної літератури………………………………………………..…12

Вступ

Звернення до теми менталітету є одним із шляхів оновленя російського суспільствознавства. Для визначення особливостей менталітету, не лише російського, а будь – якого іншого етносу слід розтлумачити визначення поняття менталітет, отже менталітет – відносно цілісна сукупність поглядів, вірувань кожного етносу, що дають уявлення про загальну картину світу [ 3. 148].

Формування та особливості російського менталітету розглядалися дослідниками зокрема з таких сфер, як природні умови, особливості соціального життя, православної релігії, специфічних особливостей національного життя. Роль природних факторів розкривається в роботах А.С. Хомякова, І.Г. Гердера, В.О.Ключевського, В.Г. Бєлінського, Н.С. Трубецького, І.А. Ільїна, Р. Пайпса, Д.С.Лихачова, О.А. Платонова, Л. Мілова, Л. Смірнягіна. Вплив особливостей соціального життя, пов'язане насамперед громадським способом життя, показано В.О. Ключевський, І.В. Киреевским, А.І. Герценом, К.Д. Кавеліним, І.А. Ільїним, НА. Бердяєвим, Ф.Ф. Нестеровим, О.А.Платоновим, А.О. Бороноевим і П.І. Смирновим, А.А. Зінов'євим. Вплив православ'я на душу російського народу розкрито в працях І.В. Киреєвського, П.Я. Чаадаєва, Г.В.Флоровського, І. Економцева, А. Шмемана, А. Ель-чанінова, В.Ф.Ерна, П.А.Флоренського, С.Н Булгакова, А.В. Карташов-ва, Г.П. Федотова, Б.П. Вишеславцева, П.І. Новгородцева, І.А. Ільїна, Н.А. Бердяєва, митрополита Іоанна, С.З. Гончарова. Особливості російської національної системи виховання і освіти знайшли відображення в роботах К.Д. Ушинського, І. А. Ільїна, Е. Еріксона, В.І Копалову, І.Я.Лойфман, А.І. Мінакова, А.П. Вєтошкіна, Г. Різзо.  Роботи вище зазначених та інших авторів дають цілісну картину детермінант, під впливом яких формуються специфічні риси російського національного менталітету.

1. Витоки російського національного менталітету

Національний менталітет як наукова категорія має довгу історію становлення.  Еквівалентом національного менталітету є терміни "національний характер", "дух народу", "душа народу". Національний менталітет можна позначити як стійку сукупність домінуючих колективних уявлень, якими члени однієї національної спільноти відрізняються від представників інших національних спільнот. Це притаманні національній спільноті стійкі колективні уявлення про світ, що реалізуються в установках на схильність до засвоєння певних соціокультурних цінностей і норм, що впливає на специфіку поведінки людей, соціальні відносини і культури. Національна своєрідність російського менталітету пов'язана з цивілізаційною специфікою Росії. Під цивілізаціями розуміються локальні культурно-історичні типи суспільства. Смисловий фокус російської цивілізації - це її унікальний і неповторний російський національний менталітет. Менталітет російського народу, а разом із цим і сама російська цивілізація, сформувався в результаті впливу:

• природно-географічних умов;

Специфіка природно-географічних умов стосовно російської цивілізації полягає в серединному географічному розташуванні на стику Європи й Азії, в рівнинному характері рельєфу і відсутності природних оборонних рубежів, у міжплемінному змішанні, в гігантських територіях при малій щільності населення, в суворому і несприятливому для економічної діяльності кліматі . Зазначені природно-кліматичні умови стали сприятливим фоном для формування таких ментальних властивостей росіян, як матеріальна невибагливість, аритмічний характер працьовитості, надія на «авось», душевна відкритість, щедрість, волелюбність, терпимість, відсутність національного егоїзму.

• особливостей організації соціального життя;

Особливості соціальної організації російського народу знайшли втілення в авторитарній владі держави та в громадському способі життєдіяльності. Ці особливості стали відповіддю російського народу на виклик несприятливих природно-кліматичних і геополітичних умов. Авторитаризм був способом концентрації обмежених людських і фінансово-економічних ресурсів у протистоянні численним і неспокійним сусідам, засобом подолання відцентрових тенденцій всередині держави, а також методом приборкання підступно дрімаючого в російських душах прагнення до вільного та анархічного життя. Общинний спосіб життя будувався на принципі взаємних зобов'язань особистості і колективу: як особистість зобов'язана служити інтересам общинного організму, так і громада зобов'язана піклуватися про кожного зі своїх членів. Під впливом авторитаризму і общинного способу життя відбувається формування таких ментальних властивостей, як схильність до самопожертви в ім'я загального блага, патерналізм - надія на доброго пана або батюшку - царя, покірність владі, етатизм - надія на державну підтримку, мужність і військова відвага, правовий нігілізм - схильність до порушення правових норм; сприйняття справедливості як соціальної рівності людей, слабкі управлінські та організаторські здібності у багатьох росіян, державність - визнання пріоритету державного інтересу над інтересом особистості або стану. Особистість не отримала в Росії самодостатнього значення: в дихотомії "суспільство-особистість" пріоритет явно віддається суспільству - у вигляді першості общинних (колективних) або державних інтересів. "Раніше думай про Батьківщину, а потім про себе», - це не тільки слова з пісні, а й установка колективних національних уявлень про призначення людини в суспільстві.

• своєрідних форм і методів національної системи виховання;

Закріпленню в російському менталітеті соціально потрібних якостей сприяє специфіка національного виховання дітей. Сім'я є ключовою ланкою, що передає норми та цінності суспільства конкретному індивіду. Через засвоєння російської мови, національних традицій, цінностей, ідеалів дитина долучається до світу російської культури і стає часткою своєї душі національно орієнтованої особистістю. У процесі сімейного виховання в душу підростаючого російського покоління впроваджуються такі якості, як необхідність покори владі ("з сильним не борись, з багатим не судися"), терпіння ("бог терпів і нам велів"). На специфіку соціалізації дітей в російських сім'ях, в силу військового характеру історії Росії, вплинуло пріоритетне становище жінки в системі національного виховання. Недолік чоловічого впливу і нерідко відсутність "твердої" батьківській руки в процесі сімейної соціалізації породжує такі специфічні національні властивості, як слабка самодисципліна, непунктуальність. З іншого боку, переважання материнського впливу стає джерелом таких ментальних рис як чуйність, душевна м'якість, милосердя, доброта, покірність.

Отже, російський менталітет сформувався під впливом особливостей організації соціального життя, природно-географічних умов, своєрідних форм і методів національної системи виховання - ці якості складають суть російського національного менталітету, а разом з цим і глибинний внутрішній зміст російської цивілізації.