- •Мета і завдання курсу.
- •2.Основний понятійний апарат у сфері міжнародних відносин.
- •3. Міжнародні відносини як окремий навчальний та науковий напрям. 4. Типи і види міжнародних відносин.
- •6. Визначення поняття дипломатія.
- •7. Зародження і розвиток міжнародних відносин. 8. Міжнародні відносини наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Міжнародні відносини наприкінці 90-х років хх ст.
- •2. Міжнародні відносини на початку ххі ст. Міжнародний тероризм
- •9. Сутність і основні концепції зовнішньої політики.
- •10. Співвідношення зовнішньої і внутрішньої політики.
- •11. Політична стабільність, політичні і збройні конфлікти.
- •12. Фактор сили в міжнародних відносинах.
- •14. Міжнародні переговори.
- •15. Політика балансу сили.
- •Доктрина рівноваги
- •Історія
- •16. Розпад світової соціалістичної системи та срср як її оплоту. 17. Бі-, моно- чи багатополярний світ? 18. Поняття дипломатичного і консульського права.
- •20. Державні органи зовнішніх зносин.
- •21. Зарубіжні представництва держави.
- •Державні органи зовнішніх зносин
- •Постійні органи
- •Тимчасові органи
- •Функції дипломатичного представництва
- •22. Роль і місце локальних конфліктів у співвідношенні сил на міжнародній арені.
- •23. Поняття дипломатичного протоколу і етикету.
- •25. Дуаєн дипломатичного корпусу.
- •26. Глава дипломатичного представництва.
- •28. Візитні картки та їх застосування.
- •29. Протокольне реагування на окремі події.
- •30. Державна символіка у дипломатичному представництві.
- •32. Організація Об’єднаних Націй. 33. Міжнародні організації поза оон. 34. Історія виникнення міжнародних організацій.
- •39. Підготовка в Україні фахівців з міжнародних відносин.
- •40. Проблема стратегічного партнерства України.
- •41. Двосторонні стосунки України з провідними державами світу.
- •42. Стосунки: Україна – Росія.
- •43. Українсько-польські стосунки – міждержавні і міжлюдські.
- •44. Проблема національних меншин у міждержавних відносинах.
- •45. Проблема економічної незалежності України.
- •46. Українсько-румунські стосунки.
- •47. Сучасні взаємини України з колишніми республіками срср.
- •48. Дипломатичні відносини. Протокол і процедура.
- •49. Посольства України в зарубіжних країнах.
- •50. Українська консульська служба.
- •51. Проблеми мирного врегулювання після Другої світової війни.
- •52. Роль і місце «холодної війни» в історії міжнародних відносин.
- •53. Проблема роззброєння у міжнародних відносинах.
- •54. Проблема безпеки на Близькому Сході у сучасних міжнародних відносинах.
- •55. Інтеграційні процеси у сучасному світі.
- •56. Спроби повороту від «холодної війни» до співпраці держав (60-ті – 70-ті рр. Хх ст.). 57. Організація з Безпеки і Співпраці в Європі.
- •58. Рада Європи.
- •Глава I Статуту Ради Європи присвячена цілей, які переслідує Рада Європи, і складається з однієї єдиної статті 1. У ній, зокрема, говориться наступне:
- •Історія
- •61. Організація Варшавського договору.
- •62. Нато в системі євроатлантичної безпеки.
- •Євро-Атлантичне партнерство
- •[Ред.]Індивідуальні плани дій щодо членства
- •Контактні країни
- •63. Історія заснування нато. Його основні військово-політичні цілі та завдання.
- •64. Партнерство заради миру. Участь України в ньому. 65. Проблема просування нато на схід.
- •66. Проблема підтримання стабільності в регіонах світу.
- •67. Стосунки: Україна – нато.
- •72. Характеристика понять міжнародний тероризм і національно-визвольна боротьба.
- •73. Миротворча діяльність оон.
- •75. Проблема екологічної безпеки.
- •76. Проблема бідності у сучасному світі.
- •77. Велика сімка і Росія.
- •78. Входження держав Центрально-Східної Європи до європейських структур.
29. Протокольне реагування на окремі події.
ПРОТОКОЛЬНЕ РЕАГУВАННЯ НА ОКРЕМІ ПОДІЇ
В міжнародній дипломатичній практиці прийняте реагувати на святкові, траурні, а також на інші події, що є важливими в країні перебування. Ступінь цього реагування залежить від стану політичних відношень між відповідними країнами, важливості події і від місцевої протокольної практики.
Дипломатичне представництво не може бути байдужим до таких державних актів, свят або подій, як обрання нового глави держави і вступ його в посаду, призначення глави уряду і міністра іноземних дів, національне свято країни перебування і інші свята, що відзначаються в країні, наприклад Новий рік, а також національні траурні події. Тут неможливо перерахувати всіх події, на що повинно реагувати дипломатичне представництво. При цьому воно керується не формальними протокольними нормами, а політичними міркуваннями.
В меті підтримання гарних особистих відношень з службовими особами країни перебування, представниками суспільних і ділових кіл, а також з членами дипломатичного корпуса необхідно вчасно реагувати на події в житті цих осіб: підвищення в посаді, нагородження орденом, день народження, народження в родині дитини і т.п., а також траурна подія.
Форми реагування по випадку державних актів, свят і подій звичайно визначаються місцевою протокольною практикою і, крім того, самими рішеннями по суті. Цими формами реагування можуть бути вчасне направлення офіційним особам відповідних листів або візитних карток, відвідання глави держави для вираження поздоровлення (або уболівання) або його резиденції для розпису в відповідній книзі, прийняття участі в інших заходах в зв’язку з святом або траурною подією.
Особистим знайомим посилаються по випадку окремих події листа або візитні картки і сувеніри.
В деяких країнах місцевий протокол вимагає присутності дипломатичного корпусу на зустрічі і проводах іноземної урядової делегації, що прибуває в країну з офіційним візитом; на проводах глави держави країни перебування, від’їзджаючого в іншу країну з офіційним візитом, і на зустрічі при його поверненні; на поданні дипломатичного корпуса главі іноземної урядової делегації, прибулої в країну; на релігійних або інших церемоніях, на яких буде присутній глава держави країни перебування, і т.д. Як правило, ці вимоги місцевого протоколу необхідно задовольняти і на церемоніях присутні.
Дуже часто різноманітні суспільні організації країни перебування запрошують посла або дипломатичних робітників на відкриття виставок, на премьеры в театрах, на лекції, доповіді і диспути, на экскурсии, благодійні вечори і т.п. Відвідання таких заходів надто корисно не тільки в пізнавальному відношенні, але і для підтримання контактів з громадськістю. Однак, перш ніж прийняти запрошення, необхідно неодмінно знати або навести довідки про політичне спрямування організації ,що запрошує, про характер заходу і не має чи воно ворожого спрямування проти України. Ця же рада корисно застосовувати також в дуже частих за рубіжем випадках звернень в посольство за пожертвуваннями.