Л.В.Щигло Основи теорії та практики перекладу. Німецька мова

1.1. Публікація статистичних даних викликала сумніви в успіху економічної реформи. 1.2. Такого роду економічна політика породжує небезпеку гіперінфляції. 1.3. Жителі прилеглих будинків вирішили своїми силами розбити у дворі невеликий сад. 1.4. Засоби масової інформації, що належать зазначеній фінансовій групі, розв'язали кампанію наклепу проти голови парламентського комітету. 1.5. З часом художник виробив абсолютно нову манеру письма. 1.6. Безперервні проливні дощі викликали повінь. 1.7. Ті, хто розпускає зловмисні чутки, хочуть викликати занепокоєння серед населення.

2.1. У результаті спільних зусиль виник план подолання кризи. 2.2. Ідеї когнітивістики виникли, як відомо, ще усередині століття. 2.3. Після доповіді зав'язалася дискусія. 2.4. Між колишніми суперниками зав'язалася міцна дружба. 2.5. Після дощу перед входом до будинку утворилася велика калюжа. 2.6. Наші збитки виникають із приводу нашої економічної некомпетентності. 2.7. У чоловіка виробилася звичка залишати частину зарплати

собі.	2.8. Усі	вже	звикли	до	того, що	періодично
виникають чутки про грошову реформу.
3.1.	Конференція		завершилася		у понеділок	опівдні.
3.2. Спектакль		закінчився		без	чверті одинадцять.
3.3. Небезпека		епідемії минула.			3.4. Вибори	пройшли,

передвиборчі пристрасті вщухли. 3.5. Через розбіжності із зовнішньополітичних питань урядова коаліція розпалася. 3.6. Він відчував, що його день щезнув. 3.7. Комуністи вважали, що держава з часом відімре. 3.8. Буревій ущух.

Вправа 6. Виокремте ті варіанти перекладу (вправа 5), де способи вираження семантичних параметрів німецькою і українською збігаються, і ті, де вони не збігаються (4-й тип співвідношення лексичних одиниць вихідної мови і мови перекладу).

Вправа 7. Із декількох поданих варіантів вираження семантичних параметрів виберіть найбільш адекватний (який також передає компонент значення, що супроводжує семантичний параметр).

Глибока повага – große, hohe Achtung;

сувора зима – ein sehr kalter, rauher, harter Winter; непомірні витрати – riesige, himmelshohe, enorme Kosten;

безупинна дурість – blühender, kolossaler, unergründlicher Blödsinn;

розв'язати війну – einen Krieg beginnen, auslösen, entfesseln, heraufbeschwören, vom Zaun brechen; спровокувати конфлікт – einen Konflikt auslösen, heraufbeschwören, herbeiführen;

викорінити злочинність – die Kriminalität bekämpfen, besiegen, beseitigen, ausrotten;

справитися із завданням – die Aufgabe erledigen, erfüllen, bewältigen, sich einer Aufgabe entledigen, mit einer Aufgabe fertig werden.

Вправа 8. Виокремте серед можливих варіантів перекладу (вправа 7) ті, де способи вираження семантичних параметрів німецькою і українською мовами найбільше не збігаються (4-й тип співвідношення лексичних одиниць вихідної мови і мови перекладу).

Вправа 9. Перекладіть наступні німецькі висловлювання, що містять фразеологізми. Як еквіваленти останніх використовуйте фразеологічні одиниці, які повинні бути вам добре знайомі. Не завжди збігаючись із німецькими за змістом, вони еквівалентні їм за змістом.

1. In der gegenwärtigen komplizierten wirtschaftlichen

Situation leben viele Menschen von der Hand in den Mund.

2. Vergebens versuchte er, sich bei verschiedenen Behörden Gehör zu verschaffen. Überall fand er taube Ohren. 3. Während der Wahlkampagne versprachen die Kandidaten der rivalisierenden Parteien den Wählern das Blaue vom Himmel herunter. 4. Dieser Trainer ist dafür bekannt, dass er es gut versteht, seine Zöglinge bei der Stange zu halten. 5. Fast alle Zeitungen, die über den gescheiterten Putschversuch in diesem jungen Staat berichteten, äußern die Vermutung, gewisse ausländische Geheimdienste hatten da die Finger drin. 6. Mein ehemaliger Kommilitone ist ein routinierter Journalist, der sein Handwerk aus dem Effeff versteht. 7. Mein Freund hat das

Fernstudium vorgezogen, um verdienen zu können und seinen Eltern nicht auf der Tasche liegen zu müssen. 8. Für die meisten Zuschauer war der Rennfahrer mit der Nummer 8 ein unbeschriebenes Blatt. 9. Dieses gewagte Unternehmen konnte ihn den Hals kosten. 10. Man hat von ihm erwartet, er werde kein Blatt vor den Mund nehmen, aber stattdessen hat er uns blauen Dunst vorgemacht. 11. Warum musste mich der Teufel reiten, mein letztes Geld für diese Jacke auszugeben? 12. Der bekannte Regisseur hat dieses jetzt so beliebtes Fernsehprogramm aus der Taufe gehoben. 13. Ohne mit der Wimper zu zucken, stellte der Redakteur des Revolverblatts seine früheren Behauptungen in Abrede und beteuerte, hier liege ein Missverständnis vor. 14. Man darf die Anhänger dieser politischen Bewegung nicht alle in einen Topf werfen, es gibt auch sehr anständige darunter. 15. Die Wahlkampagne kommt jetzt auf volle Touren. 16. In seiner Not versuchte er, die Unterstützung bei seinem angeblichen Freund zu finden. Der hat ihm aber die kalte Schulter gezeigt. 17. Man sah dem Jungen an, dass er sich in seiner Haut nicht wohl fühlte. 18.

Uns fiel fast die Butter vom Brot, als wir den Preis hörten. 19. Er hat nicht einen Pfennig für karitative Zwecke gespendet, dabei schwimmt er im Geld. 20. Der Beamte hatte in dieser

Sache eigenmächtig gehandelt. Jetzt musste er die Suppe

auslöffeln, die er sich eingebrockt hatte. 21. Sein Sohn hatte alles Geld verjubelt und steckt bis an den Hals in Schulden. 22. Am Zahltag ist er immer blau wie ein Veilchen. 23. Es kam ganz anders, als wir gedacht hatten. In solchen Fällen sagt man gewöhnlich: „Der Mensch denkt, Gott lenkt“. 24. Wenn du das deinem Freund erzählst, wird er wohl vor Erstaunen die

Maulsperre kriegen.

Вправа 10. Розподіліть усі випадки перекладу фразеологізмів на три групи: 1) де зміст німецьких і українських фразеологізмів практично збігається, 2) де він збігається частково і 3) де він не збігається (співвідношення лексичних одиниць вихідної мови і мови перекладу четвертого типу).

Вправа 11. Дайте смислову інтерпретацію таких прислів'їв (німецькою або українською), користуючись такими зразками:

Der Mensch lebt nicht vom Brot allein. – Die Menschen haben nicht nur materielle Bedürfnisse.

Auge um Auge, Zahn um Zahn. – Gleiches wird mit dem Gleichen vergolten.

1. Man kann (darf) nicht alles (alle) über einen Kamm scheren. 2. Es fällt kein Meister vom Himmel. 3. Billig stinkt, teuer blinkt. 4. Man soll das Eisen schmieden, solange es heiß ist. 5. Jeder ist sich selbst der nächste. 6. Wer einen Brei gekocht hat, der esse ihn. 7. Ein schlechter Frieden ist besser als ein gerechter (guter) Krieg. 8. Ein Sperling in der Hand ist besser als eine Taube auf dem Dach. 9. Der Apfel fällt nicht weit vom Stamm. 10. Ein Mann, kein Mann. 11. Arbeit ist kein

Hase, läuft nicht in den Wald. 12. Unter den Blinden ist der Einäugige König. 13. In der Not frisst der Teufel Fliegen.

Питання для самоконтролю

1.У чому полягає ступінь складності процесу передачі денотативного змісту під час перекладу?

2.Розкрийте суть прийому «підстановки».

3.Охарактеризуйте перший тип співвідношень одиниць вихідної мови і мови перекладу.

4.Охарактеризуйте другий тип співвідношень одиниць вихідної мови і мови перекладу.

5.Охарактеризуйте третій тип співвідношень одиниць вихідної мови і мови перекладу.

6.Охарактеризуйте четвертий тип співвідношень одиниць вихідної мови і мови перекладу.

7.Чи потрібні правильні навики користування двомовним словником?

1.8. Відношення лексичної безеквівалентності

Слова і стійкі словосполучення вихідної мови, які не мають більш-менш повних відповідників у вигляді лексичних одиниць (слів або стійких словосполучень) перекладної мови, прийнято називати безеквівалентною лексикою.

Але відсутність у перекладній мові лексичного еквівалента для лексичної одиниці вихідної мови не означає, що її значення взагалі не піддається відтворенню при перекладі. Як правило, воно може бути відтворене за допомогою певних прийомів. Факт лексичної безеквівалентності лише означає, що значення лексичної одиниці вихідної мови не може бути передане аналогічно, «симетрично» – за допомогою лексичної одиниці мови перекладу. Іншими словами, лексична безеквівалентність у перекладі в основному має не абсолютний, а відносний характер, і про неї взагалі можна було б не говорити, якщо

б вона не була пов'язана з певними і досить специфічними перекладацькими труднощами, про які необхідно знати і які необхідно вміти долати.

Існують такі способи передачі безеквівалентної лексики при перекладі, які утворюють особливий клас прийомів і не належать ні до підстановок, ні до трансформацій.

а) Транслітерація

За своєю суттю цей прийом аналогічний до запозичення іншомовного слова. Як перекладацький еквівалент безеквівалентної одиниці вихідної мови використовується її графічно-фонетичне позначення, яке відтворюється в письмовому перекладі літерами мови перекладу, а в усному перекладі вимовляється згідно з фонетичними правилами мови перекладу. Прийом транслітерації доречний лише в тих випадках, коли еквівалент дійсно відсутній. Абсолютно неприйнятним є його використання в тих випадках, коли в мові перекладу є «нормальний» еквівалент. Наприклад, незрозуміло, навіщо деяким перекладачам німецької художньої літератури знадобилося транслітерувати слово Kellner («кельнер») замість того, щоб використати звичайний еквівалент «офіціант» або написати українськими літерами назву спиртного напою Kümmel («Кюммель») замість того, щоб перевести просто: горілка з кмину. Необхідно мати на увазі, що транслітерація може викликати у читача неадекватне сприйняття. Наприклад, йому може здатися, що «кельнер» – це якийсь незвичайний офіціант, а «Кюммель» – якийсь екзотичний напій. Необґрунтована транслітерація веде лише до засмічення мови перекладу.

Що стосується доречної транслітерації, то, виконана перекладачами – «першопрохідцями», а потім повторена їх колегами вона здатна поповнити мову перекладу новою лексичною одиницею. До української мови через

транслітерацію увійшло багато слів: рейсфедер,

штрейкбрехер, балка (der Balken), верстак (die Werkstatt),

грейпфрут (Grapefruit) тощо.

Позитивною стороною транслітерації як способу перекладу безеквівалентної лексики є її надійність у тому сенсі, що, транслітеруючи нове, часто малозрозуміле слово, перекладач, по суті, передає лише його графічну або фонетичну оболонку. Змістовна ж сторона слова розкривається, в кращому випадку, лише через контекст. Тим самим перекладач уникає тлумачення нового поняття і пов'язаного з цим ризику неправильної його інтерпретації.

Недоліком транслітерації як прийому перекладу є те, що механічна передача бeзеквівалентної лексичної одиниці (якою, по суті, і є транслітерація) не завжди дозволяє розкрити для одержувача перекладу зміст нового поняття, яке для нього може залишитися або взагалі незрозумілим, або зрозумілим лише досить приблизно – з контексту.

Цей недолік транслітерації можна компенсувати примітками перекладача, що подаються в дужках або виносках, наприклад: Sturmbahnführer – штурмбанфюрер

(есесівське звання, яке відповідає званню майора), Standartenführer – штандартенфюрер (полковник). Тут, по суті, використовуються відразу два прийоми перекладу безеквівалентної лексики, про що докладно буде зазначено трохи пізніше.

При всіх недоліках транслітерація в певних випадках є чи не єдиним можливим прийомом відтворення безеквівалентної лексичної одиниці в перекладі. Так, важко уявити , крім через транслітерацію, можна було б передати такі реалії середньовічних німецьких міфів, як

Gral (чаша з кров'ю Христа) або Nibelungen (королі Бургундії), або таке чиновницьке звання (чин), як Studienreferendar, що присвоюється шкільним вчителям на початку їх кар'єри в період між першим і другим

державними кваліфікаційними іспитами, коли молодого вчителя ще опікає наставник.

б) Калькування

Суть цього прийому полягає в тому, що складові частини безеквівалентної лексичної одиниці (морфеми безеквівалентного слова або лексеми безеквівалентного стійкого словосполучення) замінюються на їх буквальні відповідники мови перекладу. Наприклад, в українську мову був уведений термін «дитячий садок» (калька німецького Kindergarten), таким прийомом перекладається на українську мову термін Geschäftsbank – комерційний банк; Betriebsrat – рада підприємства (іноді ще виробнича рада).

Так само, як і транслітерація, калькування характеризується високим ступенем «механістичності», що ж до ступеня розкриття описуваного явища за допомогою цього прийому, то він залежить від того, наскільки «конструкція» самої безеквівалентної лексичної одиниці, яка в лінгвістиці називається внутрішньою формою, відображає те, що вона позначає. Нижче ми докладно пояснимо, що є внутрішня форма, і покажемо, як іноді внутрішня форма змінює значення лексичної одиниці і навіть іноді вводить недосвідченого перекладача в оману.

Вдалі продукти транслітерації і калькування – транслітереми і кальки, що створюються перекладачами, які першими зіткнулися з необхідністю перекласти безеквівалентну лексичну одиницю, поповнюють собою спочатку неформальний арсенал перекладацьких еквівалентів, а потім загальні та спеціальні двомовні словники. У результаті цього постійного процесу безеквівалентна лексика, яка піддається калькуванню і транслітерації, як правило, через якийсь час перестає бути безеквівалентною. Відповідно період безеквівалентності такої лексики відносно нетривалий. Саме тому

перекладачам не настільки вже й часто доводиться перекладати дійсно безеквівалентну лексику і вперше вдаватися до транслітерації і калькування. Частіше доводиться мати справу з уявною безеквівалентністю, коли еквівалент колишньої безеквівалентної одиниці вже використовується, а перекладач з тієї чи іншої причини цього не знає.

Не всі транслітереми і кальки є вдалими і закріплюються як перекладацькі відповідники. Так, наприклад, відомому германісту й перекладачу Л. К. Латишеву вдалося замінити перекладознавчий термін

«міжмовне посередництво» – досить невдалу

(«нелогічну») кальку німецького терміна Sprachmittlung – на більш правильний і звичайний варіант «мовне посередництво». Саме цей варіант раніше безеквівалентного терміна і увійшов потім у вжиток.

в) Наближений переклад

Суть цього прийому полягає в тому, що замість іноземної реалії перекладач використовує реалію мови перекладу, яка (за визначенням) має власну національну специфіку, але водночас і багато спільного з реалією вихідної мови. Наприклад, поняття Sankt Nikolaus і Дід Мороз, Hanswurst і Петрушка не можна вважати ідентичними, але очевидно, що в певних контекстах вони взаємозамінні.

Позитивною стороною наближеного перекладу є його зрозумілість для одержувача, якому як перекладацький еквівалент пропонується «рідне» поняття. Проте користуватися цим методом треба обережно, пам'ятаючи, що в самій його основі закладена певна неточність. Наближений переклад насамперед здатний викликати неприпустиму національно-культурну асиміляцію.

г) Елімінація національно-культурної специфіки – прийом, близький до вищеописаного, суть якого полягає в

тому, що при перекладі реалії її національно-культурна специфіка нехтується, наприклад: Aus einem offenen

Fenster gegenüber quakte ein Grammophon den Hohenfriedberger Marsch. (E. M. Remarque. Drei Kameraden.) З відкритого вікна навпроти доносилися

квакаючі	грамофонні звуки	військового	маршу.
(Е. М. Ремарк. Три товариші).
д)	Описовий переклад.	Це, мабуть,	найбільш

частотний прийом перекладу безеквівалентної лексики, що полягає в передачі значення безеквівалентної лексичної одиниці за допомогою розгорнутого опису, наприклад: Mitbestimmungsrecht – право робітників і службовців брати участь в управлінні підприємством, Anlernberuf – професія, яка опановується в процесі короткострокового навчання безпосередньо за місцем роботи.

Перевагою описового перекладу є те, що він здатний повністю розкрити суть явища, позначеного безеквівалентною лексичною одиницею. Саме тому у деяких авторів він називається роз’яснювальним. Його недоліком є громіздкість, яка певним негативним чином може позначатися як переклад.

Порівняйте:

An der Ausfallstraße, wo die Straßenbeleuchtung und das mißtrauische Auge des Verkehrspostens nicht hinreichen, springt er ab. (G. Каrau. Go oder Doppelspiel im Untergrund).

(Біля магістралі, що переходить в автостраду, подалі від пильного ока поліцейськогорегулювальника він зістрибує з поїзда. (Г. Карау. Подвійна гра)).

В оригіналі йдеться про певну категорію вулиць, закріплену в понятті Ausfallstraße (вулиця, що виводить на автостраду). У перекладеному виданні книги йдеться вже не про категорію – явище, закріплене в понятті, а про поодинокий випадок: певну вулицю, що переходить в якусь автостраду. Тут підтверджується один із законів