МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ім. В. ГЕТЬМАНА»

Доповідь

На тему: «Поняття похідних цінних паперів. Ф’ючерсний контракт. Опціон.

Регулювання випуску та обігу похідних цінних паперів»

Виконав:

Студент групи

Київ - 2018

Зміст

ВСТУП

1. Поняття похідних цінних паперів………………………………………… 3

2. Ф’ючерсний контракт……………………………………………………… 6

3. Опціон………………………………………………………………………. 8

4. Регулювання випуску та обігу похідних цінних паперів………………... 9

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Невід’ємною частиною ринкової економіки є фінансовий ринок, а незмінним сегментом в його структурі ринок цінних паперів.

В Україні досить поширені цінні папери, вони досі є ефективним засобом вкладання капіталу.

Під терміном "цінні папери" загалом розуміють грошові документи, що свідчать про наявність певних взаємних прав і обов'язків між особою, що їх випустила, і особою, яка їх придбала. Причому, не всякий грошовий документ може мати статус цінного папера, основним критерієм визначення належності до категорії цінних паперів є законодавчо закріплений перелік цінних паперів.

В межах загального поняття ринку цінних паперів досить своєрідне місце посідає ринок похідних фінансових інструментів (деривативів), який є розвинутим і потужним сегментом фінансового ринку переважної більшості індустріальних країн світу, який потребує всебічного дослідження та вирахування його ефективність в Україні.

Тому дуже важливо з’ясувати основну ефективність похідних цінних паперів, визначити їх основний зміст, розглянути основні види похідних цінних папері, розглянути особливості регулювання випуску та обігу похідних цінних паперів.

1. Поняття похідних цінних паперів.

Похідні фінансові активи за своєю суттю є контрактами на строк (їх ще називають строковими контрактами або угодами). Цим вони відрізняються від інших угод. Ціна деривативу визначається залежно від цін активів, які становлять базу активу.

Похідні цінні папери (деревативи) – цінні папери механізм випуску та обігу, яких пов'язаний з правом придбання чи продажу протягом строку встановленого договором цінних паперів, або фінансових чи товарних ресурсів.

Розрізняють валютні, товарні та фондові деривативи.

• Валютні деривативи – опціони, ф’ючерси, форварди, предметом (базовим активом) яких є валютні ресурси.

• Товарні деривативи – опціони, ф’ючерси, форварди, предметом (базовим активом) яких є товарні ресурси.

• Фондові деривативи – опціони, ф’ючерси, форварди, предметом (базовим активом) яких є цінні папери, а також відокремлені права на одержання та передплату акцій. До фондових деривативів належать:·  опціони;  ф’ючерси (ф’ючерсні контракти);  фондові варанти;  депозитарні свідоцтва ( розписки).

За своїм призначенням похідні інструменти спрямовані на створення механізмів захисту виробників і споживачів від ризиків з погляду умов придбання та реалізації товарів і фінансових інструментів, дозволяючи уникати цінових ризиків тим суб'єктам господарювання, які не бажають ризикувати. В цілому строкові угоди дають змогу розділити на складові ті ризики, які притаманні базисним інструментам, і одночасно перерозподілити їх між учасниками угоди. Це дозволяє торгувати ризиками окремо від базисних інструментів, тобто здійснювати трансферт цінових ризиків. Ринок похідних фінансових інструментів як складова частина фінансового ринку.

За економічним змістом ринок похідних фінансових інструментів - це сукупність економічних відносин щодо перерозподілу ризиків, які виникають у процесі обміну фінансовими інструментами чи товарами.

Призначення та основна функція строкового ринку полягає у формуванні механізмів хеджування (мінімізації) цінових ризиків.

 Властивості похідних інструментів: 

1. Ціни похідних інструментів ґрунтуються на цінах базисних активів; 

2. Операції з похідними фінансовими інструментами дозволяють отримувати прибуток при мінімальних інвестиційних вкладеннях; 

3. Похідні інструменти мають терміновий характер.

До фондових деривативів належать:

• опціони;

• ф’ючерси (ф’ючерсні контракти);

• фондові варанти;

• депозитарні свідоцтва ( розписки).

Базовим активом похідного (деривативу) можуть бути активи наступних видів:

1) цінні папери;

2) товари (крім цінних паперів);

3) валютні цінності (крім цінних паперів);

4) інші активи, в тому числі фондові індекси, відсоткові ставки.

Отже, особливість похідних фінансових паперів (деривативів) полягає в тому, що їх інвестиційна віддача залежить від тих фінансових інструментів, від яких вони походять, тобто їх обіг пов'язаний з обігом базових фінансових активів. Слід зауважити, що предметом похідного контракту можуть виступати не лише фінансові інструменти, але й біржові товари, відповідно до цього розрізняють фінансові і товарні деривативи.