87. Функції журналістики.

Функція інформування. Завданням ЗМІ є контроль за станом оточуючого середови­ща, повідомлення людям усіх новин, за допомогою яких вони зможуть зрозуміти навколишній світ. ЗМІ передають такі нови­ни, які повинні навчати, просвіщати, давати їм ті знання, котрі вони більше ніде не зможуть отримати. Це означає, що ЗМІ про­дукують гласність у передачі інформації. Саме ця функція, котра продукує гласність та передає і-цію споживачам, і є най­важливішою, головною функцією ЗМІ.

Функція артикуляції. ЗМІ повинні не тільки передавати те, що сказали «сильні цього світу», вони повинні бути «відображувачем думки безсловесних мас», як це сказав відомий німецький науковець у галузі ЗМІ Франц Ронненберг. Вони повинні також надавати людям можли­вість висловлювати власну думку, виражати на повний голос їхні потреби, протести, їх радощі та турботи. Це відбувається тільки тоді, коли у розпорядженні аудиторії є спеціальний «форум ду­мок» (наприклад, сторінка читацьких листів, «відкритий мікро­фон»), та тоді, коли про думки людей щодо їхніх проблем журна­лісти дізнаються за допомогою інтерв'ю, шляхом розслідувань та опитувань.

Функція соціалізації. Під функцією соціалізації розуміється передача культурних здо­бутків, освітня функція ЗМІ. Оскільки до завдань преси нале­жить передача зразків, цінностей та норм буття, котрі є гідними та можливими для людини, що загальноприйняті у суспільстві, то ЗМІ таким чином соціалізують людину. ЗМІ повинні виконува­ти це завдання, не тільки передаючи і-цію про те, що ста­лося, а так, щоб пояснити, зіставити, поглибити події року, тиж­ня, висвітлити їх причини та показати важливі зв'язки між ними. Це означає, що вони аналізують події. Для цієї функції особливо підходять друковані засоби масової інформації, а також радіо та телебачення, котрі використовують такі технічні засоби, за допо­могою яких можна глибше та ширше висвітлити потрібні теми.

Функція критики та контролю. Є такі автори, котрі не визнають функцію ЗМІ критики та контролю. Тому що тільки народ, кажуть вони, нація, а не пра­цівники ЗМІ, можуть і повинні критикувати тих, хто стоїть при владі. Але ж для цього є функція артикуляції. Ця думка діамет­рально протилежна американським відносинам с-ва із ЗМІ, і навіть німецькі та швейцарські суди добре ставляться до функ­ції критики та контролю. Згідно з цим, ЗМІ повинні виконувати функцію громадського контролю. Вони повинні наглядати за роботою усіх, хто має владу, через виробництво гласності з пере­дачею інформації. Через це ЗМІ не стають офіційною «четвер­тою владою», тому що державні гілки влади легітимізуються під час виборів, чого немає у випадку із ЗМІ. Але ж вони все-таки є владою, силою, і ця влада дає їм можливість стежити за діями урядовців у політиці та в економіці.

Функція кореляції. Кореляцією вважається взаємодія між редакцією будь-якого засобу масової інформації та його аудиторією у процесі погод­ження різних думок та точок зору. Зрештою, це стосується тих, хто формує певний світогляд. Це відбувається під час коменту­вання працівниками ЗМІ подій та ситуацій у світі. Дуже важли­во, що люди в цих складних подіях, непередбачених випадках або небезпечних ситуаціях шукають координати для орієнтуван­ня, підтримку у ЗМІ. Залежно від характеру ЗМІ ця функція використовується для створення громадської думки: одна пар­тійна газета може видати полум'яні заклики до боротьби. Гро­мадсько-правове радіо або телебачення, навпаки, повинні в біль­шій мірі передавати думки громадян, тим самим виконуючи свій громадянський обов'язок.

Функція обслуговування. ЗМІ повинні допомагати своїй аудиторії та приносити користь. Із матеріалів, що поширюють газети, радіо та телебачення, спо­живачі повинні отримувати практичну допомогу, корисні пора­ди для свого буденного життя. Все, про що ми дізнаємося із ЗМІ (прогноз погоди, пробки на дорогах, забруднення навколишньо­го середовища, курси валют, відомості про померлих, платня за оренду квартири, де, коли, які відбудуться або відбулися заходи), полегшує наше буденне життя. Як в газетах та журналах, так і на телебаченні та радіо існують спеціальні служби порад, котрі до­помагають своїм читачам, слухачам, глядачам вирішувати власні юридичні, освітні, сексуальні проблеми, радять, як зберегти здо­ров'я та навіть знайти робоче місце — все це дійсно має велике значення для багатьох людей. ЗМІ часто сприймаються реципі­єнтами з більшою довірою, ніж такі суспільні інститути, як партії або церква. Саме тому дуже важливо, щоб ЗМІ сумлінно ви­конували свою функцію обслуговування.

Функція розважання. Багато людей чекають від ЗМІ передусім задоволення потреб в розвагах, відпочинку та розрядці. Вони бажають за допомогою ЗМІ хоч на мить відійти від круговерті буденності. Цю функцію виконують перш за все такі ЗМІ, як книга, ілюстрований жур­нал, бульварна газета, художній фільм, радіо та телебачення, мен­шою мірою класична газета. Існують дві концепції того, як ЗМІ можуть виконувати цю функцію. Одна концепція виходить з того, що ЗМІ віддають перевагу передусім кожній темі, котра має роз­важальну цінність. Такий шлях обрали багато бульварних газет (popular papers), а також приватні телестанції. Інша концепція має на меті репрезентувати якомога більше матеріалів на по­літичну, економічну та культурну тематику, подаючи їх як розва­жальну і-цію. Саме звідси виникло поняття infotainment (інформація + розвага).

Функція реклами. У капіталістичній системі економіки ЗМІ є найважливішими носіями реклами. У Швейцарії, наприклад, 55 відсотків загаль­ної суми, яку витрачають на рекламу, інвестується в періодичні ЗМІ, тоді як 45 відсотків припадає на такі види реклами, як пря­ма поштова розсилка, кіно та плакати. Та й взагалі частина пре­си, що періодично виходить, переважає в багатьох країнах інші види ЗМІ, крім, напевно, в таких південно європейських краї­нах, як Греція, Португалія, Італія, де телебачення домінує. Рек­лама - це, без сумніву, також певний вид передачі інформації. Саме тому реклама вважається також функцією ЗМІ.