Запис дій
Про процес запису макросу свідчить наявність панелі "Зупинити запис", при цьому, в лівому нижньому кутку вікна книги Excel з’являється напис "Запис".
За умовчанням панель "Зупинити запис" в Excel містить дві командні кнопки. Ліва кнопка - кнопка "Стоп"; служить для завершення процесу запису макросу. Права кнопка - кнопка "Відносне посилання". За умовчанням Excel записує абсолютні посилання на комірки в макроси. Якщо, наприклад, почати запис у виділеному осередку А5, а потім виділити осередок праворуч від А5, тобто В5, то записаний макрос також виділятиме осередок В5.
Якщо натиснути кнопку "Відносне посилання", Excel запише відносне посилання на осередок кожного разу, коли виділяється який-небудь осередок. Якщо виділеною в даний момент є осередок А5 і вибирається осередок праворуч від неї під час запису з відносними посиланнями, то Excel записує, що був виділений осередок, що знаходиться на 1 стовпець і 0 рядків правіше від поточного вибраного осередку. Коли макрос буде запущений, то він виділить осередок, що знаходиться безпосередньо праворуч від активного осередку.
Для запису нашого макросу необхідно виконати наступні дії (після натиснення кнопки "ОК" у вікні "Запис макросу"):
З випадного списку "Шрифт" панелі "Форматування" вибрати шрифт Arial;
З випадного списку "Розмір шрифту" тієї ж панелі вибрати 12-й кегль;
Натиснути кнопку "Ж" вибору зображення шрифту.
Після цього макрорекордер необхідно зупинити, натиснувши кнопку "Стоп" на панелі "Зупинити запис". Або вибрати команду "Сервіс-макрос-Остановить запись").
Наш новий макрос в Excel тепер закінчений і готовий до виконання.
Експертні та навчальні системи
11.1.Основні поняття, компоненти та архітектура
Почали розвиватися спеціалізовані системи, кожна з яких була експертом в певній предметній галузі, які отримали назву експертних систем (EC). По суті експертні системи є комп’ютерними програмами, що моделюють дії людини-експерта в вузькій предметній галузі на ґрунті накопичених знань, що складають базу знань (БЗ). Сформувалася технологія побудови експертних систем, що отримала назву інженерії знань.
Загальна структура такої системи показана на малюнку
З нього видно, що до складу експертних систем входять типові блоки: діалоговий процесор, база знань, планувальник Новим блоком є підсистема пояснення Її поява пов’язана з характером експертних систем. Їх основною задачею є допомога фахівцям за рахунок використовування знань про проблемну галузь, одержаних з найрізноманітніших джерел: книг, статі, науково-технічної документації, експертів-фахівців тощо. Таким чином, в експертних системах зберігається колективний досвід, накопичений в даній проблемній галузі, наприклад, в медицині або геології, археології або історії
На малюнку, окрім кінцевого користувача, показаний ще й експерт (Е). У реальних системах це може бути і цілий колектив експертів або інформаційний вхід для введення текстів з книг.
У галузі роботи зі знаннями існують наступні напрямки
здобування знань із різних джерел;
здобування знань від фахівців;
подання знань;
оперування знаннями;
підтримка прийняття рішень.
Дослідження в напрямку видобування знань реалізуються двома розділами: формування якісних знань та інтеграція знань.
Формалізація якісних знань полягає у створенні методів, що дозволяють переходити від знань у текстовій формі до їх аналогів, ‘ придатних для введення в пам’ять та використання інтелектуальною системою
Здобування
знань від фахівців необхідне тому, що
знання, отримані з різних джерел відчужено
від фахівця-експерта не дозволяють
побудувати ефективну інтелектуальну
систему. Знання, отримані від експертів,
необхідно оцінити з точки зору
відповідності їх до тих знань, що
накопичені системою раніше, та
формалізувати.
Окрім того знання, що отримані від різних експертів, можуть бути взаємно суперечливими, і тому виникає завдання їх узгодження.
Моделі продукції та логічні системи — ґрунтуються на класичній логічній моделі доведення. Це з одного боку логічні, числення на кшталт числення предикатів та його розширень, або ж системи продукцій, що задають елементарні кроки перетворень або умовиводів.
Для зберігання та використання знань у ЕС створюються спеціальні системи оперування та подання знань. Системи оперування знаннями та подання знань по суті є базами знань — природним розвитком концепції баз даних. Саме в базах знань зосереджені основні процедури оперування (маніпулювання) знаннями.
Процедури оперування знаннями підрозділяються наступні основні класи:
поповнення знань;
класифікація знань;
узагальнення (агрегування) знань;
виведення за допомогою знань.
Процедури класифікації забезпечують системне зберігання знань у ЕС, тобто утворення певних структур, що полегшує пошук потрібних знань та забезпечує підтримання працездатності БЗ. Ці процедури є двох основних типів:
родовидова класифікація (за типом "частина — ціле");
ситуативна класифікація (в одну множину об’єднуються знання, що релевантні до деякої типової ситуації).
У цій галузі штучного інтелекту дослідження тісно пов’язані з кластерним аналізом — теорією класифікації, яка існує в якості самостійної науки.
Основними характеристиками ЕС є:
накопичення й організація знань – одна з найважливіших характеристик ЕС;
знання – основа ЕС, вони є явними і доступними, що відрізняє ці системи від більшості традиційних програм;
ЕС застосовує для вирішення проблем високоякісний досвід кваліфікованих експертів. Саме високоякісний досвід у поєднанні з умінням його застосовувати робить систему рентабельною. Цьому також сприяє гнучкість системи;
Наявність прогностичних здібностей. ЕС може пояснити яким чином нова ситуація привела до змін;
Провідні фахівці йдуть, але їх, досвід залишається й використовується в ЕС;
ЕС можна використовувати для навчання й тренування.
Переваги ЕС.
Хоча ЕС добре справляються зі своєю роботою, але в деяких областях діяльності людська компетентність перевершує будь-яку штучну.
Навчання: людська компетентність поки перевершує штучну. Експерти адаптуються до умов, що змінюються, пристосовують свої стратегії до нових обставин.
Експерти можуть безпосередньо сприймати комплекс вхідної сенсорної інформації (візуальної, звукової, дотикової, нюхової й тактильної). ЕС – тільки символи. Хоча в окремих напрямах розробки інженерних і виробничих інтелектуальних систем одержані реальні результати певної обробки сенсорної інформації.
Експерти – люди можуть охопити картину в цілому, всі аспекти проблеми і зрозуміти, як вони співвідносяться з основною задачею.
Функціональні можливості ЕС визначаються двома її головними системними частинами: середовищем розвитку й середовищем рекомендацій
Хоча взагалі ЕС можуть містити наступні компоненти:
підсистема видобування знань;
БЗ;
механізм висновку;
призначений для користувача інтерфейс;
робоча область
підсистема пояснення;
підсистема верифікації знань.
Видобування знань з експертів є складною задачею, яка часто створює «вузькі місця» при побудові ЕС.
Механізм висновку є мозком ЕС, його також називають «керуюча структура» або «інтерпретатор правил» (в ЕС, заснованих на правилах).
Механізм висновку має два головні елементи:
інтерпретатор, який виконує вибрані позиції оренди, використовуючи відповідні правила БЗ.
Планувальник, який підтримує управління агендою. Він оцінює результати правил висновку, що використовуються, в світлі їх, пріоритетів або інших критеріїв в агенді.
Робоча область – це область, розташована окремо для опису поточної задачі, як визначено вхідними даними.
Підсистема пояснення. Здатність відстежувати відповідність висновків їх джерелам є вирішальною і при проведенні експертизи, і при рішенні задачі.
11.3. Системи дистанційного економічного навчання
Електронне дистанційне навчання (E-Learnіng/ДН) розглядається як одна з форм організації неперервного навчального процесу, що базується на комп’ютерних і телекомунікаційних технологіях, що використовують кращі педагогічні традиції й інноваційні методи навчання.
Дистанційна форма передбачає переважне навчання слухачів і побудова ними знань поза залежністю від місця перебування (на відстані від самого навчального закладу, навчального середовища, поза безпосереднім контактом із викладачами й іншими слухачами тощо), із метою одержання кваліфікації і навичок, сполучаючи потребу працювати й учитися.
Звичайно, традиційні заняття нікуди не зникнуть, але віртуальні заняття починають грати сьогодні значну роль в освіті. Університети почали з успіхом поєднувати стаціонарні (традиційні) і дистанційні (віртуальні) заняття (B-Learnіng/змішане навчання). Корпорації застосовують цю модель для навчання технічного й управлінського персоналу (корпоративні тренінги).
Як можна коротко охарактеризувати основні зміни в освітній парадигмі, що принесла із собою ця форма навчання?
Уся система навчання побудована навколо слухача, а не навколо викладача, як у традиційній моделі;
Практично відсутні бар’єри, типові для традиційної моделі (географічні, тимчасові, вікові й ін.);
Змінена роль викладача і слухача, практично зведена до мінімуму "дистанція влади"
Границя відмінності між освітою і тренінгом стає усе більш розмитою;
Розвиток партнерств і залучення бізнесу та суспільного сектора в процес навчання;
Взаємодія між слухачами, слухачем і викладачем вимагає спеціальної системи спілкування (віртуальний клас).
Із самого початку потрібно підкреслити розходження між мультимедійним навчальним посібником - статичним (навіть при наявності елемента технічної інтерактивності) набором матеріалів на веб-сайті чи CD-ROM - і дистанційним курсом у мережі Інтернет, "душею" якого є спілкування між усіма задіяними суб’єктами процесу навчання.
Роль викладача, що у ДН виконують фасилитатор чи модератор, які об’єднані під терміном "інструктор" - той, хто несе відповідальність за організацію навчання за програмою, у курсі, семінарі тощо
Слухач (студент чи учасник) є частиною групи, він займається на програмі, вивчає курс, бере участь у семінарі тощо
Методика чи педагогіка для роботи зі змістом є основою взаємодії між слухачем і інструктором. Презентація змісту і завдань, теми і ситуаційні вправи, контрольні тести, самотести, проекти, звертання уваги на різні стилі навчання, навчання індивідуальне чи в групі, навчання в співробітництві чи за заздалегідь заданим алгоритмом - це педагогічні питання, спрямовані на досягнення навчальних цілей, елемент, найбільш відповідаючий за адаптацію до змін у навчальному середовищі.
Процес оцінки визначає ступінь успіху курсу, досягнення навчальних цілей і позитивну чи негативну реакцію слухача.
Навчальний дизайн - це набір систематичних процедур для розробки навчальний матеріалів і створення навчального середовища. Він поєднує теорію навчання з практикою підготовки ефективного викладання (підтримки ефективного навчання).
Дизайнери дистанційних курсів повинні реалізувати плюралістичний підхід до створення навчального середовища, що пристосовується до різноманітних шляхів досягнення цілей і стилів навчання.
Проблема, з якою зіштовхується електронне дистанційне навчання - це незалежність і ізоляція слухачів. У її рішенні допомагає новий підхід - конструктивістська концепція мережного навчання (слухачі розділяють контроль і несуть відповідальність за конструювання власних знань).
Щоби визначити готовність корпорації чи вузу до впровадження електронної дистанційної форми навчання, наведемо перелік критеріїв:
А. Організаційні:
Готовність адміністрації вузу до змін, застосуванню нових технологій для досягнення стратегічних навчальних цілей.
Бажання навчального закладу розширити клієнтську базу, уводячи дистанційно-модульні програми.
Наявність фондів і готовність інвестувати в інноваційні проекти.
Надання адміністративної підтримки викладачам, що впроваджують дистанційні форми навчання у свої освітні послуги.
Наявність “чемпіона” у вузі, готового зробити перші кроки в цьому напрямку і “тягти лямку” і далі.
Б. Технічні:
Розвинута інформаційна структура, що базується на комп’ютерних технологіях і комунікаційних мережах (комп’ютерна культура).
Програмне забезпечення й авторські права на зміст курсів (культура авторських прав).
В. Методологічні:
Розвинута система перепідготовки викладачів і бажання самих викладачів відповідати сучасним вимогам до освіти і підтримувати свою конкурентноздатність;
Існує у корпорації, вузі розуміння того, що широкомасштабна переробка курсу і його адаптація для викладання через Інтернет вимагає співробітництва між викладачами, ІТ-персоналом, методистами й адміністрацією як на етапі планування, так і на етапі впровадження ДН.
Розглядаючи переваги впровадження дистанційної форми навчання, слід зазначити:
Переваги для слухачів:
Гнучкість ДН дає можливість навчатись відповідно до власного графіка, в оптимальному темпі;
Цілодобовий доступ (24/7);
Можливість розширити мережу контактів з іншими учасниками – викладачами, представниками ділових кіл в галузі, що цікавить слухача;
Відсутність необхідності приходити на заняття, віртуальна аудиторія “переноситься” до слухача на робоче місце чи додому.
Переваги для викладачів і експертів:
ті ж, що й у слухача, а крім того – можливість розширити мережу консультування (аудиторія необмежена);
професійний розвиток і можливість постійно поповнювати і якісно поліпшувати курс (кейс) (а також навчальні матеріали);
можливість запрошувати на курс експертів і інших викладачів з усього світу;
імідж і конкурентноздатність.
Переваги для корпорації, ВНЗу:
залишатися конкурентноздатним;
працювати не тільки зі слухачами, але вже з потенційними слухачами – абітурієнтами;
запрошувати найкращих і відомих викладачів навіть з інших регіонів країни і з-за кордону;
надавати навчальні послуги слухачам, що, за певних причин, не можуть відвідувати традиційні аудиторні заняття;
значно розширити слухацьку базу, не прив’язуючись до визначеного місця розташування;
співробітничати з іншими компаніями, комерційними банками навчальними закладами і бізнесовими структурами;
ефективно застосовувати новітні технології;
поліпшити загальну якість викладання і навчання завдяки постійному підвищенню кваліфікації персоналу.
Звичайно, слухачами, викладачами, корпораціями і вузами список зацікавлених сторін у ДН не обмежується. У проекті також зацікавлені уряд, суспільний сектор і бізнес.