Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паскаль.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
61.6 Кб
Скачать

1. Основні етапи розв’язування прикладної задачі з використанням комп’ютера. Поняття інформаційної моделі.

  1. Основні етапи розв'язування задачі за допомогою комп'ютера такі:

• постановка задачі;

• побудова математичної моделі;

• розробка алгоритму;

• опис алгоритму мовою програмування;

• тестування та налагоджування програми;

• експлуатація програми.

Інформаційна модель — сукупність інформації, що характеризує істотні властивості і стани об'єкта, процесу, явища, а також взаємозв'язок із зовнішнім світом.

  1. Поняття алгоритму. Приклади алгоритмів. Властивості алгоритмів. Способи опису алгоритмів.

Властивості алгоритмів:

Скінченність - алгоритм має завжди завершуватись після виконання скінченної кількості кроків. Процедуру, яка має решту характеристик алгоритму, без, можливо, скінченності, називають методом обчислень.

Дискретність - процес, що визначається алгоритмом, можна розчленувати (розділити) на окремі елементарні етапи (кроки), кожен з яких називається кроком алгоритмічного процесу чи алгоритму.

Визначеність - кожен крок алгоритму має бути точно визначений. Дії, які необхідно здійснити, повинні бути чітко та недвозначно визначені для кожного можливого випадку.

Вхідні дані - алгоритм має деяку кількість (можливо, нульову) вхідних даних, тобто, величин, заданих до початку його роботи або значення яких визначають під час роботи алгоритму.

Вихідні дані - алгоритм має одне або декілька вихідних даних, тобто, величин, що мають досить визначений зв'язок із вхідними даними.

Ефективність - Алгоритм вважають ефективним, якщо всі його оператори досить прості для того, аби їх можна було точно виконати за скінченний проміжок часу з допомогою олівця та аркушу паперу.

Масовість - властивість алгоритму, яка полягає в тому, що алгоритм повинен забезпечувати розв`язання будь-якої задачі з класу однотипних задач за будь-якими вхідними даними, що належать до області застосування алгоритму.

Алгоритм — послідовність, система, набір систематизованих правил виконання обчислювального процесу, що обов'язково приводить до розв'язання певного класу задач після скінченного числа операцій.

Способи опису алгоритмів:

Є декілька способів опису алгоритму: словесний опис послідовності дій, алгоритмічна мова, аналітичний опис у вигляді набору формул, графічний — у вигляді блок-схеми тощо. Формалізована система правил текстуального опису алгоритмів є одним із різновидів мов програмування. А мови, призначені для запису алгоритмічних структур, називаються мовами структурного програмування.

  1. Базові структури алгоритмів. Побудова алгоритмів.

Базові структури алгоритмів (керуючи структури) – це способи керування процесом обробки даних.

Існує три базові структури алгоритмічної конструкції:

  1. лінійні алгоритми (слідування)

  2. умова (розгалуженя)

  3. цикли (повторення)

  1. Програма. Мови програмування. Класифікація мов програмування. Інтерпретація та компіляція.

Мови програмування — це алгоритмічні мови, призначені для опису алгоритмів, що орієнтовані для виконання на комп’ютері, або система позначень для точного опису алгоритму, який треба виконати за допомогою комп’ютера.

Програма — це алгоритм, записаний мовою програмування.

Класифікація мов програмування

Мови програмування високого і низького рівнів. Програми для перших ЕОМ складалися машинною мовою, вельми далекою від понять, якими оперує людина.

Алфавіт машинної мови складається тільки з двох символів {0, 1}. Для складання програм на такій мові була потрібна досить висока кваліфікація. Програмісти, зацікавлені в полегшенні своєї праці, і виробники ЕОМ зацікавлені в розширенні ринку, стали шукати вихід. Першим кроком на шляху створення мов, що містять поняття, близькі поняттям людини, стали мови, що перекладають символічні імена в машинні коди (асемблер).

До мов програмування низького рівня належать мови асемблера — машинно-залежні мови, що описують дії в термінах команд процесора. Для кожного типу процесора існує своя мова асемблера, тому для перенесення програми на асемблері на іншу апаратну платформу її потрібно майже повністю переписати.

Пізніше були створені програми, що транслюють арифметичні вирази (автокоди), і, нарешті, у 1958 році вступив у дію транслятор Фортрана — першої мови високого рівня (МВР). Мови високого рівня наближені до природних понять. Ці мови є машинно-незалежними. Із розвитком і поширенням комп’ютерів намітився двоякий процес: поява спеціальних (Пролог) та універсальних (Паскаль, Сі) мов.

Процедурні і непроцедурні мови. Програма, написана процедурною мовою, описує, як розв’язувати, використовуючи при цьому такі основні поняття, як слідування, розгалуження, цикл. Програма, написана непроцедурною мовою, описує, що робити, використовуючи такі поняття, як підстановка, галуження, рекурсія.

Системи програмування. Для зручності створення програм створюються інтегровані середовища програмування — системи, які об’єднують редактор текстів програм, транслятор, налагоджувач (наприклад Turbo Pascal, Turbo С, Turbo Basic). Отримали поширення системи візуального програмування — засоби, за допомогою яких можна швидко створювати програми шляхом візуального проектування макета в графічному вигляді (наприклад, Visual Basic, Visual С, Delphi). 

Компілятор (англ. compiler - упорядник, збирач) читає всю програму цілком,робить її переклад і створює закінчений варіант програми на машинній мові,який потім і виконується. Інтерпретатор (англ. interpreter - тлумач, усний перекладач) перекладає і виконуєпрограму рядок за рядком.

5) МП Pascal. Алфавіт, синтаксис, семантика.

Синтаксис языка - совокупность правил, определяющих допустимые конструкции (слова, предложения) языка, его форму.

Семантика языка – совокупность правил, определяющих смысл синтаксически корректных конструкций языка, его содержание.

Основні поняття мови: числа, рядки, ідентифікатори, описи, оператори.

Операнди -Це спеціальні символи або послідовності сімволів, які виконуютьнад данімі певні операції (математічні, логічні и т.д.). Прикладом операндівможут буті операнди математичних операцій: "" - додавання Даних), "-" -віднімання Даних, "*"-множення Даних, "/" - ділення Даних, "=" - рівність Даних ит.д. Оператори - Це деякі неподільні Елементи Програми, Що дозволяютьвіконуваті певні алгорітмічні дії у Програмі, тобто віконуваті в Програмі певнікоманди. Фактично, оператор - Це окрема команда в алгорітмі Програми, тобтоокремих крок виконання Програми. 6) МП Pascal. Основні поняття МП: оператори, ідентифікатори, числа, описи.

У Turbo Pascal оператори поділяються на Прості та структурні. До простихоператорів відносяться: - Оператор прісвоєння (:=); - Оператор Безумовно переходу (goto); - Оператор звертання до процедури (функції). Структурними операторами назіваються Такі, Що складаються з іншихоператорів. До них відносяться: - Складаний оператор - представляє собою набор операторів, Що поміщені воператорні дужки (begin - end); - Умовний оператор (if); - Оператор вибір (case); - Оператори циклу (repeat, while, for); - Оператор Приєднання (with).

8) Структура програми на Pascal.

Структура програми. Основні розділи програми і правила їх опису

Структура опису програми мовою Паскаль.

1. Заголовок програми: Службове слово program та ім’я програми

program <ім’я програми>

2. Розділ описів: описуються всі ідентифікатори об’єктів, що використовуються в даній програмі. Описати ідентифікатор – значить указати його ім’я і тип

uses <опис модулів>;

label <мітки>;

const <оголошення констант>;

type <визначення типів даних>;

var <оголошення змінних>;

<опис процедур і функцій>