43.Генезис та періодизація національно-культурного
Відродження в Україні напр.18-поч.20ст.
Нац.-культурне відродження-це відродження народних звичаїв і традицій,розширення сфери вживання української мови,створення нац. школи,театру,кіно.А також є в першу чергу процесом політико-культурним,кінцева мета якого-“завоювання національної незалежності та проголошення національної де-ви.
Професор Празького університету М.Грох запропонував 3 етапи знаного з 19 ст. національного відродження:академічний,культурний,політичний.
-академічний-певна національна група стає предметом уваги дослідників. Вони збирають і публікують народні пісні і легенди, прислів’я.
-культурний- відзначається тим,що мова, яка в першій фазі є предметом вивчення, тепер стає мовою якою творять літературу і на яку перекладають з інших мов.
-політичний – нація об’єднана спільною мовою, висуває вимоги до політичного самоврядування, автономії, самостійності.
Професор Р. Шпурлюк у своїй відомій розвідці «Українське національне відродження в контексті європейської історії кінця 18 поч.20ст.» зробив спробу накласти цю схему на розвиток українського національного відродження. Він виділяє 3 фази: наукову, культурну і політичну. Початок українського національного відродження пов’язувався з появою «Енеїди» І. Котляревського, який першим увів українсько-народну мову до літератури та Харківським гуртком літератором. Національне культурне відродження на Галиччині пов’язане з іменем М. Шашкевича»Руська Трійця», альманах «Русалка Дністровая» започаткувавши західно-українский літературний, а згодом і національний ренесанс.
За ідейним спрямуванням склалося 2течії – прогресивна та революційна. Прогресивні революційні романтики України (Т.Шевченко, М.Шашкевич) поширювали ідеї народності, гуманізму, розвивали національну мову, оспівували народно-визвольні рухи.
І.Лисяк-Рудницький усю добу національно-культурного відродження кінця 18 поч.19ст. ділить на три періоди:
-шляхетський(дворянський 1780-1840р)
-народницький (1840-1880рр);
-модерністський(1890-1814рр);
1-ий період українського національно-культурного відродження пов’язаний з куьтурно-просвітницькою діяльністю дворянства козацького походження на Лівобережжі та польсько-українського шляхецтва на Правобережжі. Головним девізом було гасло:»Повернутися до козаччини.»
На 2 етапі провідною силою виступила демократично налаштована інтелігенція України, з-поміж якої вирізняється Т.Шевченко.Його творчість наскрізь пронизана національною ідеєю, палкою любов’ю до України та її народу. Головним гаслом цього періоду став заклик – «Повернутся лицем до народу».
На 3 етапі український національно –культурний рух проникає у середовище народних мас і триває аж до початку Першої світової війни, яка в історії модерного українства відкриває нову епоху.Таким чином, паралелізм історичних процесів на ниві національно-культурного відродження у Східній та Західній Україні свідчить про внутрішню єдність українців 19ст.