ЛЬВІВСЬКИЙ державний університет

внутрішніх справ

Р.М. Янович,

І.О. Єсип,

М.Й. Штангрет

К Р И М І Н О Л О Г І Я

Конспект лекцій

ЛЬВІВ — 2006

Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського держав-ного університету внутрішніх справ (протокол № 10 від 7 червня 2006 року).

Рецензенти :

Бойко А.М.,

декан юридичного факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка,

кандидат юридичних наук, доцент;

Бурдін В.М.,

доцент кафедри кримінального права і кримінології

Львівського національного університету імені Івана Франка,

кандидат юридичних наук

Колектив авторів:

Янович Р.М. – розділи 2, 3, 6, 7, 9;

Єсип І.О. – розділи 4, 8;

Штангрет М.Й. – розділи 1, 5

Кримінологія: Конспект лекцій / Р.М. Янович, І.О. Єсип, М.Й. Штангрет. – Львів: ЛьвДУВС, 2006. – 144 с.

Посібник є конспектом лекцій, підготовлений у відповідності до учбової програми курсу „Кримінологія”. В стислій та доступній формі висвітлено основні положення тем курсу. Матеріал викладено з урахуванням сучасних досліджень і поглядів, що сприятиме вивченню навчальної дисципліни на належному рівні.

Для допомоги курсантам і студентам вищих юридичних навчальних закладів при підготовці до іспитів та заліків.

© Колектив авторів, 2006

© ЛьвДУВС, 2006

Передмова

Україна вступила у нове тисячоліття в обстановці еконо-мічної та соціальної нестабільності, реформ й розчарувань. У кінці ХХ століття відбулося різке майнове розмежування населення. Соціальні протиріччя зумовили обвальний ріст зло-чинності. Проблема подолання злочинності стає однією з найбільш гострих і набуває політичного значення. Рідко публічний виступ урядових і партійних лідерів не стосується цієї теми. Кандидати в депутати всіх рівнів обіцяють у випадку їхнього обрання покінчити із цим злом. Створюються численні коміте-ти й комісії по боротьбі зі злочинністю та її найнебезпечнішим різновидом – організованою злочинністю. Газети, телебачення й радіо підігрівають інтерес людей до кримінальної проблематики сенсаційними викриттями й статистикою. Відбувається загальна криміналізація суспільства, яка загрожує перекреслити демократичні здобутки та реформи.

Водночас держава намагається відійти від колишніх кримінально-правових, репресивних методів протидії злочинності й намагається вживати нових форм спеціально-кримінологічного попередження злочинності, спрямованих на усунення криміно-генних факторів, а також запобігання й припинення злочинності. Нині цей напрям визнано пріоритетним, однак на шляху запро-вадження нових методів протидії злочинності є чимало пе-решкод. У певній мірі це пояснюється вкрай низьким рівнем кримінологічної підготовки більшості практичних працівників, а це в свою чергу пояснюється незадовільним станом вивчення кримінології у вищих навчальних закладах, у тому числі і в навчальних закладах системи МВС.

У XX столітті кримінологія довела свою наукову спро-можність і необхідність. Зараз важко уявити ефективну орга-нізацію боротьби зі злочинністю без використання кримі-нологічних знань. Вони необхідні при керуванні соціальними процесами, у законотворчій і правозастосовній діяльності.

Кримінологія, будучи загальнотеоретичною наукою про злочинність, має безпосереднє практичне значення. Вона дає і розуміння проблеми злочинності в цілому, і розуміння того, що суспільство може вжити у боротьбі з нею, якими засобами та методами воно повинно користуватися з урахуванням стану, характеру, структури злочинності, яке місце правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, що первинно у цій боротьбі – закон і покарання чи заходи економічного, соціального, виховного характеру. До того ж, боротьба зі злочинністю – це не одноразові кампанії з ліквідації злочинності, не проголошення лозунгів, а кропітка повсякденна робота всього суспільства

У цьому посібнику подано предмет і зміст кримінології як науки, методологія і методика кримінологічних досліджень, злочинність, її основні показники та детермінанти, особа злочинця її особистісні характеристики, розглядаються окремі види злочинності та особливості її попередження.

С.С. Сливка,

доктор юридичних наук, професор

Розділ I

ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ.

СИСТЕМА ТА МЕТОДИ КРИМІНОЛОГІЇ

1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології

Кримінологія – це соціально-правова наука, яка вивчає злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності, методи і засоби її попередження.

Об’єктом науки кримінології є суспільні відносини, по-в’язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами і умовами злочинності, місцем і роллю особи злочинця в системі суспільних відносин, а також з вирішенням завдань з попере-дження і профілактики правопорушень.

Предметом кримінології є дослідження закономірностей, законів, принципів і властивостей розвитку суспільних відносин, які складають об’єкт кримінології.

Предмет кримінології складається з чотирьох основних елементів:

– злочинність – соціальне й кримінально-правове явище в суспільстві, яка є сукупністю усіх злочинів, вчинених на певній території за певний період часу. Злочинність виміряється наступними якісно-кількісними показниками: рівень, коефіцієнт (індекс) структура і динаміка;

– особа злочинця, її місце і роль в антисуспільних проявах. Дані про особистісні властивості суб’єктів злочинів містять інформацію про причини злочинів.

– причини й умови злочинності (криміногенні детермінанти) – це система негативних економічних, демографічних, психо-логічних, політичних, організаційно-управлінських явищ і процесів, що породжують і обумовлюють злочинність як наслідок. Причини й умови злочинності в різноманітті їхнього змісту, природи і механізму дії вивчаються на різних рівнях: причини й умови злочинності в цілому, за окремими групами злочинів, конк-ретного злочину;

– попередження (профілактика) злочинності – це система державних і суспільних заходів, спрямованих на усунення, нейтралізацію чи ослаблення причин і умов злочинності, утримання від злочинів і корекцію поведінки правопорушників. Профілактична система аналізується: за спрямованістю, меха-нізмом дії, етапами, масштабом, змістом, суб’єктами і іншим параметрами.

Кримінологія складається із Загальної та Особливої частин.

У Загальній частині розглядаються злочинність, особа злочинця, причини й умови злочинності, боротьба зі злочинністю, а також вивчається розвиток самої кримінології. Дані кримі-нологічні явища і поняття аналізуються в цілому, узагальнено, без виділення специфіки видів злочинів.

В Особливій частині кримінологічна характеристика дається за видами злочинів, за змістом злочинних діянь чи за особли-востями контингенту злочинців.