6.3 Обладнання і оснащення роботи

6.3.1. Перевірна плита.

6.3.2. Індикатор зі стояком.

6.3.3. Комплект деталей-моделей (по 20 шт. кожної).

6.4 Зміст індивідуального завдання і вихідні дані

Розрахунком складального розмірного ланцюга і наступним його моделюванням визначити можливість і умови досягнення потрібної точності замикаючої ланки методом повної і неповної взаємозамінності.

Вихідні дані: варіант – 1.3.2;

тип виробництва – одиничне-дрібносерійне;

замикаюча ланка – ;

ступінь ризику – Р = 0,1%.

6.5 Експериментальна частина

Схема складального розмірного ланцюга

6.5.1 Розрахунок розмірного ланцюга методом максимуму-мінімуму і результати моделювання складання

Визначаємо поле розсіювання та координату середини поля розсіювання замикаючої ланки складального розмірного ланцюга:

Визначаємо номінальний розмір замикаючої ланки за формулою

Перевіряємо умову замикання ланцюга за номіналами:

Умова виконується.

За рівнянням (6.1) визначаємо розрахункове значення величини допуску замикаючої ланки:

За рівнянням (6.2) визначаємо середину поля допуску замикаючої ланки:

Виходячи з індивідуального завдання, визначаємо допуск і координату середини поля допуску замикаючої ланки:

Порівнюємо розраховані та задані значення допуску і координати середини поля допуску замикаючої ланки:

Умови не виконуються. Отже, складання методом повної взаємозамінності не можливе.

Складаємо 2 моделі вузла:

а) коли вузол складений із максимальних значень збільшуючих ланок і міні­мальних значень зменшуючих ланок, то розмір замикаючої ланки А_Δ = 0,625мм;

б) коли вузол складений із мінімальних значень збільшуючих ланок і макси­мальних значень зменшуючих ланок, то розмір замикаючої ланки А_Δ = 0,125мм;

Складаємо 20 моделей вузла без будь-якого підбору деталей та вимірюємо значення А_Δ для кожної з моделей. Результати вимірів заносимо до таблиці 1.

Таблиця 1. Результати вимірів

№ ^П/П	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
АΔ, мм	0,48	0,53	0,52	0,42	0,48	0,46	0,48	0,60	0,50	0,50
№ ^П/П	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
АΔ, мм	0,48	0,52	0,48	0,51	0,59	0,49	0,41	0,43	0,38	0,43

Для того щоб розмірний ланцюг замикався, треба щоб виконувались умови Т_Δр≤Т_Δ і _.

Δ_ОΔ=Δ_О1+ Δ_О2- Δ_О3- Δ_О4- Δ_О5

Вибираємо компенсуючу ланку – 4.

Виходячи з цього рівняння підбираємо значення середин полів допусків:

Δ_О1= +0,325; Δ_О2= -0,0925; Δ_О3= +0,0025; Δ_О4=+0,04; Δ_О5= -0,01

Δ_ОΔ=+0,325-0,0925-(+0,0025+0,04-0,01)=0,2мм

Знаходимо значення допусків ланок:

Т_Δ=Т₁+Т₂+Т₃+Т₄+Т₅

Виходячи з цього рівняння знаходимо значення допусків ланок

Т₁= 0,11; Т₂=0,005; Т₃=0,045; Т₄=0,17; Т₅=0,07

Т_Δ= 0,11+0,005+0,045+0,17+0,07= 0,4 мм

Записуємо розміри ланок

Запишемо які деталі з даного комплекту можна використовувати:

А₁: №№ 1-4;

А₂: №№ 1;

А₃: №№ 1-20;

А₄: №№ 1-20;

А₅: №№ 12-20.

6.5.2 Розрахунок розмірного ланцюга імовірнісним методом і результати моделювання складання.

За рівняннями (6.4) і (6.5) визначаємо розрахункове значення величини допуску замикаючої ланки і координату середини поля допуску:

Порівнюємо розраховані та задані значення допуску і координати середини поля допуску замикаючої ланки:

Виконується тільки перша умова, а отже, складання методом неповної взаємозамінності неможливе.

Таблиця 2. Результати вимірів

№ ^П/П	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
АΔ, мм	0,48	0,53	0,52	0,42	0,48	0,46	0,48	0,60	0,50	0,50
№ ^П/П	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
АΔ, мм	0,48	0,52	0,48	0,51	0,59	0,49	0,41	0,43	0,38	0,43

Таблиця 3.Результати розрахунків

№ ^П/П	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
АΔ, мм	0,417	0,421	0,550	0,621	0,483	0,389	0,448	0,516	0,514	0,527
0,348
№ ^П/П	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
АΔ, мм	0,462	0,290	0,410	0,389	0,393	0,544	0,410	0,297	0,363	0,431

Порівнюємо результати вимірів з допустимими граничними значеннями замикаючої ланки за технічними вимогами і визначаємо у відсотках фактичний брак. Номінальний розмір замикаючої ланки переважної більшості моделей вкладається в задані межі.

Порівнюємо заданий відсоток ризику з фактичним відсотком браку.

Фактичний брак складає 70%.

Фактичний брак значно перевищує імовірність ризику, яка складає 0,1% (згідно індивідуального завдання). Після контролю є можливість повторного збирання складальної одиниці після підбору таких деталей, з якими буде виключена можливість появи браку.

Вибираємо макети, які не задовольняють заданій точності, визначаємо необхідну поправку і вибираємо деталі, за допомогою яких можна виправити допущений брак методом підбору деталей.

Заданій точності не відповідають моделі №1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 16, 17, 20.

Визначаємо необхідну поправку:

№1: 0,417-0,4=0,017 мм;	№5: 0,483-0,4=0,083 мм;	№10: 0,527-0,4=0,127 мм;
№2: 0,421-0,4=0,021 мм;	№7: 0,448-0,4=0,048 мм;	№11: 0,462-0,4=0,062 мм;
№3: 0,550-0,4=0,150 мм;	№8: 0,516-0,4=0,116 мм;	№13: 0,410-0,4=0,010 мм;
№4: 0,621-0,4=0,221 мм;	№9: 0,514-0,4=0,114 мм;	№16: 0,544-0,4=0,144 мм;

№17: 0,410-0,4=0,010 мм;

№20: 0,431-0,4=0,031 мм.

Виберемо деталі, за допомогою яких є можливість виправити допущений брак.

Таблиця 4 – Можливе виправлення браку

№	Склад моделі	Пропонуємий	АΔ	АΔФ	№	Склад моделі	Пропонуємий	АΔ	АΔФ
1	4-17-9-7-12	4-17-9-7-7	0,4	0,417	9	1-1-1-1-1	2-20-1-1-1	0,388	0,514
2	7-6-17-18-7	7-6-17-12-5	0,399	0,421	10	6-5-10-9-19	6-5-10-9-5	0,397	0,527
3	8-11-3-4-9	8-19-3-4-1	0,4	0,550	11	10-4-11-15-13	10-16-16-15-13	0,4	0,462
4	15-3-2-6-16	15-3-5-6-2	0,342	0,621	13	13-13-8-10-6	13-13-8-5-6	0,399	0,410
5	2-7-6-8-17	2-7-6-3-4	0,4	0,483	16	5-19-4-3-14	5-19-4-3-3	0,399	0,544
7	3-12-12-14-15	19-12-12-14-6	0,392	0,448	17	12-14-15-13-15	12-14-15-9-15	0,4	0,410
8	20-20-20-20-20	20-20-20-20-18	0,386	0,516	20	11-9-18-5-18	11-15-18-2-18	0,399	0,431

Таблиця 5 – Результати роботи

Розмірні параметри		Метод повної взаємозамінності	Метод неповної взаємозамінності
Задані	А, в , н
	Т	0,4	0,4
	0	+0,2	+0,2
Виміряні	Аф , вф , нф
	ф	0,22	0,22
	0ф	+0,11	+0,11
Розраховані	АР , вР , нР
	ТР	0,5	0,53
	0Р	+0,375	+0,375
Перевірка	ТР≤ Т?	ТР> Т	ТР >Т
	0Р = 0 ?	0Р0	0Р0
Підтвердження	ф≤Т ?	ф≤Т	ф≤Т
	0ф = 0 ?	0ф0	0ф0
Складання можливе?		неможливе	неможливе