12).Невербальні засоби спілкування.

Найуніверсальнішим і найефективнішим засобом інформаційного зв’язку між людьми є словесне мовлення. Але люди використовують для комунікативного зв’язку цілу низку невербальних засобів: погляди, міміка, пози, жести тощо. Відомо що від 60 до 80% інформації передається через невербальні засоби вираження. Цим засобом виражають ставлення до партнера. Успіх спілкування певною мірою залежить від комфортності дистанції, яку займають учасники комунікативного акту. Відстань між співрозмовниками – це ідіоетнічна ознака: у різних народів вона не однакова. За тим, яку позу займають співрозмовники під час комунікації, досвідчені мовці можуть угадувати настрій, визначати характер, читати думки співрозмовника. Погляд, як і інші невербальні комунікативні засоби, неоднаково трактується в різних етномовних спільнотах. Етнографи ділять етнокультури на «контактні» та «неконтактні». У «контактних культурах» погляд при розмові й спілкуванні має більше функціональне значення. Людина, яка мало дивиться на співрозмовника, здається представникам таких культур нещирою та холодною. А «неконтактному» співрозмовнику «контактний» здається дещо нав’язливим. Міміка – показник почуттів, емоцій, настроїв людини – оцінюється співрозмовником на рівні підсвідомості. Міміка належить до ідіоетничних ознак. Жести – виражальні рухи рук, які мають комунікативну спрямованість. Звичайно, чим вищий ступінь «етикетності» ситуації, тим необхіднішою є стриманість у жестах. Мистецтво успішного ведення переговорів визначають такі моменти : 1) необхідно підтримувати баланс між вашими потребами та потребами тих людей, з якими ви намагається укласти угоду.2) на переговорах слід зберігати почуття симпатії до іншої сторони. 3) необхідно займати чітку позицію при виникненні протилежних думок.

13)Гендерні аспекти спілкування.

Гендерні аспекти спілкування. Стиль спілкування тісно пов'язаний з необхідністю підтримувати прийнятий культурою нормативний канон маскулінності або фемінінності. Чоловічий стиль, традиційно орієнтований на підтримку статусу, зобов’язує приховувати свої слабості. Жіночий стиль розрахований на зменшення соціальної відстані й встановлення психологічної близькості з іншими людьми. Жінки на перше місце ставлять відносини між людьми. Юнаки частіше використовують шаблонові типи взаємодії. Воно говорять із натиском, перебивають співрозмовника, твердіше дивляться в очі, рідше посміхаються. Жінки виявляють менш прямі способи впливу на співрозмовника – вони менше перебивають, більш тактовні й ввічливі. Чоловіче спілкування характеризується більшою стриманістю, прагненням до раціональних способів взаємодії. Жінки вільніше виражають свої емоції. Сучасному суспільству властиве стереотипне мислення й сприйняття гендерних відмінностей. При першому враженні велика кількість людей приписує співрозмовникові не ті якості, котрі в їх уявленні повинен мати представник даної статі. Гендерна ідентичність – базова структура соціальної ідентичності, що характеризує людину з погляду приналежності до чоловічої або жіночої групи. Стиль поведінки представника певної статі не є вродженим, а формується суспільством.