6. Сутність та тенденції розвитку світового господарства

Світове господарство — це сукупність: національних господарств, взаємозв’язаних міжнародним поділом праці, міжнародними економічними відносинами; національних економік країн світу, поєднаних мобільними факторами виробництва; національних економік, що перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності, глобальний економічний організм, підпорядкований об’єктивним законам ринкової економіки; міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами та відповідним механізмом регулювання й управління.

Характерними рисами сучасного світового господарства є: розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, передовсім у формах ввезення — вивезення капіталу, робочої сили і технології; зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, насамперед у рамках ТНК; економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах; виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об’єднань.

Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства:

1. Інтернаціоналізація виробництва – це об’єктивний процес виходу виробництва за рамки на основі міжнародного поділу праці національних економік, яке здійснюється в різних країнах

Процес зближення країн приводить до їх подальшого росту та посилення усіх форм економічної співпраці для внутрішніх об’єктивних потреб кожної країни, інтернаціоналізації їх господарського життя, як однієї з тенденцій розвитку світової системи наз. інтеграцією

2. Інтернаціоналізація капіталу розуміється процес переплетіння і об’єднання національних капіталів, які виявляють себе як у створенні окремими компаніями господарських об’єктів в інших країнах, так і у розвитку міжнародних форм зв’язків та контрактів між капіталами різних країн

Водночас, капітал є втіленням відносин власності й інтернаціоналізація призводить до появи нового явища у світовій економіці – транснаціоналізації та ТНК.

За визначенням ООН, транснаціоналізація – це інтернаціоналізація міжнародних ринкових трансакцій усередині окремої структури, що приймає рішення, тобто є транснаціональною структурою

8.Сутність і форми міжнародної економічної діяльності підприємств

Міжнародна економічна діяльність – цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними суб’єктами господарського життя, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для себе взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси, які пов’язані з використанням переваг міжнародного співробітництва, поділу

Класифікація форм МЕД за критеріями:

І. За функціональними критеріями: міжнародна торгівля товарами , міжнародна торгівля послугами, транскордонний рух капіталів; міжнародний кредит, міжнародні валютно-фінансові відносини; міжнародна міграція робочої сили; участь у діяльності міжнародних економічних організацій; міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах; спільне розв'язання економічними засобами глобальних проблем розвиткуІІ. За видами зв'язків : науково-технічна форма; виробнича; торговельна форма МЕД; валютно-фінансова форма МЕД ; міграційна форма МЕД;

комерційно-дипломатична. ІІІ. За рівнями: мікрорівень МЕД; макрорівень МЕД;міждержавний рівень МЕД; наднаціональний рівень МЕД; глобальний рівень МЕД ;ІV. З типом відносин: безпосередні; опосередковані; спільні, V. За комплексністю: прості ; комплексні VІ. За економічною основою: комерційна МЕД ; некомерційна МЕД

Відбувається трансформація типових форм МЕД та з'являються нові: підрядна співпраця, лізинг, співробітництво на компенсаційній основі, на умовах розподілу продукції між партнерами, переробка давальницької сировини (толінг), залучення іноземної робочої сили, виробниче кооперування, іноземний туризм, співробітництво у банківській сфері, науково-технічна співпраця, торгівля товарами та послугами (банківськими, транспортними, зв’язку, будівельними тощо), торгівля ліцензіями, співробітництво у вільних економічних зонах, створення торговельних асоціацій, торговельних будинків, бірж тощо.